У вступі обґрунтовано актуальність теми, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету і завдання дисертаційного дослідження, розкрито наукову і практичну цінність результатів, здобутих у процесі дослідження.
У першому розділі дисертаційного дослідження «Еколого-економічні передумови екологізації оподаткування лісового господарства» охарактеризовано історичні аспекти розвитку податкової системи, етапи її встановлення на теренах України, досліджено законодавчо-нормативні засади здійснення податкової політики в лісовому господарстві України, виділені основні аспекти екологізації суспільного розвитку, розроблено етапи екологізаціі податкової системи в лісовому господарстві України, визначені функції системи оподаткування в лісовому господарстві у контексті екологізації суспільного розвитку.
Світова спільнота стурбована зростаючим забрудненням навколишнього природного середовища, нераціональним використанням природних ресурсів та зменшенням біорізноманіття рослинного і тваринного світу, що призвело до порушення стійкості вразливих економічних систем, дестабілізації клімату та зростання глобальних екологічних загроз з небаченими в минулому наслідками (економічними, екологічними, соціальними).
Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. Сутність, структура і роль податкової системи визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки та відповідальність, які виступають невід’ємною частиною податкової системи, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства у країні.
Система державного оподаткування повинна не просто залучати частину вартості внутрішнього національного продукту на формування доходів державного бюджету, але й активно впливати на підвищення ефективності суспільного виробництва, заохочувати окремого виробника, господарюючих суб’єктів до інвестування коштів у різні галузі економічної діяльності. Таким чином, соціально-економічне значення податків та зборів полягає у формуванні централізованих державних фінансових ресурсів, які акумулюються у бюджетах різних рівнів і перерозподіляються по витратних статтях.
В зв’язку з великою тривалістю виробничого циклу в лісовому господарстві та великим значенням лісових екосистем у подоланні глобальних екологічних загроз, склалися об’єктивні передумови для накопичення фінансових ресурсів на відтворення і охорону лісів. Національні та зарубіжні наукові дослідження свідчать, що у зв’язку із глобальними екологічними загрозами, конструктивному розвитку світової економіки, все більше енвайроекономістів звертається до екологічної та лісової політики як засобів подолання протиріч, що перманентно виникають між екологічною і економічною сферами суспільного розвитку. Серед інструментів екологічної та лісової політики в центрі уваги дослідників все частіше перебуває податкова система, за допомогою якої, як стверджують провідні економісти і політики, можна посилити стимулюючу функцію податків без шкоди фіскальній (цей процес називають екологізацією податкової системи).
Під екологізацією податків, як правило, розуміють перехід від податків на дохід, занятість і прибутки на екоплатежі за відходи, що утворюються в процесі виробництва продукції. Такий підхід буде стимулювати до залучення нових інвестицій в екологічно чисті технології і зменшення податкового навантаження, що пов’язані з працею (занятістю) і капіталом, таким чином, створювати нові робочі місця і зменшувати безробіття, збільшувати переваги в конкурентному протистоянні шляхом підвищення ефективності господарської діяльності і скорочення собівартості.
Виконані нами наукові дослідження свідчать, що в процесі екологізації податкової системи важливо підібрати таку сукупність екологічних податків, які б для певних екологічних, економічних і соціальних умов дозволяли б з найменшими суспільними втратами досягти основних цілей процесу екологізації податкової системи. Бажано, щоб процес екологізації системи оподаткування не призводив до зростання податкових інституційних структур та чисельності податкових працівників. Важливо, щоб податкова політика не лише призводила до оздоровлення довкілля, але і сприяла вирішенню основних економічних, соціальних та інших проблем сталого екологічно збалансованого розвитку.
В дисертації здійснено узагальнення досвіду зарубіжних країн щодо оподаткування лісового господарства. Це дозволило виділити корисні аспекти і адаптувати їх в місцеве середовище, адаптувати методи екологізації податкової системи в лісове господарство України з метою усунення національних і регіональних екологічних загроз, збереження цілісності лісових екосистем, а також досягнути самоокупності та самофінансування робіт з догляду, охорони та захисту лісів.
В другому розділі «Теоретико-методологічні основи еколого-економічної оцінки ефективності податкової системи в лісовому господарстві України» здійснено дослідження впливу трансформації в оподаткуванні лісового господарства України на результати економічної діяльності, визначено основні напрямки удосконалення оподаткування лісового господарства України. На основі зарубіжного досвіду організації лісового господарства, податкової і лісової політики узагальнено і теоретично обґрунтовано принципи реформування податкової системи в лісовому господарстві України, обґрунтовано еколого-економічні підходи щодо трансформації функцій платежів за спеціальне використання лісових ресурсів (в контексті вимог лісової і податкової політики), розглянуті методологічні підходи до виявлення взаємозв’язків між екологічним податковим навантаженням, ціною продукції, попитом, споживанням, інтенсивністю та ефективністю лісокористування.
Податкова система як важливий інструмент лісової політики притаманна для всіх країн світу. Вона, як правило, враховує еколого-економічні особливості виробничо-господарської діяльності, традиції та ментальність населення. Всі ці чинники потрібно враховувати в процесі становлення національної та регіональної податкової політики, формування системи інструментів податкової політики, та обґрунтування податкових ставок та пільг.
Варто відзначити,що більшість країн світу, в процесі здійснення економічних реформ, активно використовують податкові інструменти для стимулювання розвитку пріоритетних галузей промислового виробництва, створення сприятливого соціального клімату, регулювання зовнішньоекономічних відносин, підтримки національного виробника, покращення екологічного стану навколишнього середовища та досягнення інших цілей.
Значні зміни в податкових системах зарубіжних країн відбулися в кінці двадцятого на початку двадцять першого століття. Цьому сприяло значне зростання глобальних економічних загроз, які нависли над земною цивілізацією і потребували негайного вирішення.
В більшості європейських країн відбувається «позеленіння» податкової системи, а також набуває все більшої популярності система оподаткування, що базується на основі концепції «подвійних дивідендів».
Для України, яка є частиною європейського континенту і намагається стати частиною європейської спільноти, важливо врахувати досвід європейських країн щодо формування податкової системи. Яка б врахувала рівень розвитку і особливостеі національної економіки, їх інтегрованість в глобальну економічну систему.
