ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ У ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЦІ

Краткое содержание

Основний зміст дисертаційного дослідження

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, основні завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи еколого-економічної оцінки використання твердих побутових відходів у теплоенергетиці» виявлено та досліджено сутність основних передумов, що обґрунтовують доцільність та необхідність еколого-економічної оцінки використання ТПВ у теплоенергетиці, проведено аналіз теоретико-методичних підходів до оцінки еколого-економічної ефективності технологічних заходів, пов’язаних з процесами енергозбереження, а також окреслені організаційно-технологічні напрями вирішення еколого-енергетичної проблеми відходів.

У дисертації зазначається, що процеси енергоресурсного збереження є важливою складовою змісту екологічно збалансованого сталого соціально-економічного розвитку та концептуальних засад «зеленої економіки». Проведений аналіз споживання ПЕР в Україні засвідчив низьку ефективність їх використання, про що свідчать показники енергоспоживання та енергоємності ВВП, які у 2,6 раза більші порівняно з країнами Європи. Аналіз та узагальнення вирішення проблеми енергоресурсного збереження виявив, що існує два основних напрями економії ПЕР: перший – пошук альтернативних енергоресурсів; другий – утилізація ТПВ як вторинних енергоресурсів.

При дослідженні еколого-енергетичної проблеми перетворення ТПВ в енергоресурси автор дотримується думки, що основною метою управління системою виробництва та споживання ПЕР повинні стати не тільки процеси енергоресурсного збереження, а й зниження екологічного навантаження на навколишнє природне середовище за рахунок використання нетрадиційних джерел енергії. У роботі обґрунтовано класифікацію джерел енергії, в якій енергоємні тверді побутові відходи розглядаються як посттрадиційні джерела енергії. Посттрадиційні джерела енергії включають в себе всі відходи (промислові або тверді побутові відходи, що горять), які мають достатні фізико-хімічні та екологічні властивості для повторного використання в якості енергоресурсів у теплоенергетиці. При цьому ключовою проблемою формування запропонованої комплексної організаційно-технологічної системи утилізації та використання ТПВ у процесі виробництва теплової та електричної енергії є еколого-економічне обґрунтування доцільності та необхідності застосування ТПВ у якості енергоресурсів.

Доведено, що в межах організаційно-технологічної системи утилізації та використання ТПВ існує необхідність розроблення оптимальних параметрів їх використання разом із традиційними видами палива, виходячи з критерію мінімальних витрат на виробництво теплової та електричної енергії з урахуванням екологічних обмежень.

У роботі зроблені висновки про необхідність створення регіональної комплексної системи підприємств кластерного типу в межах технологічного та логістичного ланцюга використання ТПВ у теплоенергетиці, які будуть взаємодіяти між собою на основі мотиваційних переваг участі у кластері на основі економічної та екологічної зацікавленості в утилізації енергоємних відходів. Таким чином, комплексна еколого-економічна оцінка в межах організаційно-технологічної системи утилізації та використання енергоємних відходів на ТЕЦ повинна забезпечувати одночасне вирішення як галузевих, так і регіональних енергетичних та екологічних завдань.

У другому розділі «Науково-методичні основи еколого-економічної оцінки використання ТПВ у теплоенергетиці» набули подальшого розвитку теоретичні основи та методичні підходи до еколого-економічного обґрунтування можливості використання ТПВ у якості нетрадиційних енергетичних ресурсів на підприємствах теплоенергетики.

У роботі запропоновано науково-методичний підхід до еколого-економічного обґрунтування доцільності використання ТПВ в якості енергетичних ресурсів, який базується на визначенні оптимального співвідношення між обсягами використання традиційних енергетичних ресурсів і енергоємними ТПВ на основі мінімізації сукупних виробничих витрат (технологічно обумовлених: на основі витрат на закупівлю природних енергетичних ресурсів та енергоємних ТПВ; амортизаційних відрахувань на відновлення енергетичного обладнання, витрат на заробітну плату працівникам енергетичного підприємства; природоохоронних витрат та ін.), а також урахування еколого-економічного збитку.