ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В період становлення і розбудови економіки нашої держави, питання дослідження природно-ресурсного потенціалу набувають особливої актуальності. Важливою складовою його розвитку виступає природно-заповідний фонд (ПЗФ). Проте на відміну від лісових, земельних, водних та мінеральних сировинних ресурсів – він досліджений значно менше, що знижує його значення в системі економічного потенціалу і забезпечення екологічної безпеки. Особливо гостро стоїть проблема фінансування об’єктів ПЗФ в ринкових умовах господарювання. З боку держави надходження коштів здійснюється в межах 35 % від потреби, а тому виникає необхідність залучення додаткових інвестицій. Настає нагальна потреба у дослідженні та оптимізації структури ПЗФ, вдосконаленні економічного механізму його використання та відтворення на засадах сталого розвитку. Природно-заповідні території та об’єкти, є основою та невід’ємною частиною національної екологічної мережі та відіграють важливу роль у розвитку України й забезпечують її еколого-економічну рівновагу, задовольняючи сучасні та перспективні економічні, соціальні та інші інтереси суспільства.

Тому на даному етапі основним завданням є вироблення стратегічних напрямків збалансованого еколого-економічного використання й розвитку ПЗФ та інтеграція його компонентів в загальноєвропейську екологічну мережу (ЗЕМ).

У процесі вивчення та аналізу наукових джерел еколого-економічного спрямування, звернуто особливу увагу на важливість існуючих проблем у сфері використання і відтворення ПЗФ. Ці питання дослідженні в працях багатьох вчених: Балацького О.Ф., Бистрякова І.К., Борейка В.Є., Гетьмана В.І., Голубця М.А., Данилишина Б.М., Долішнього М.І., Коваля Я.В., Куценко В.І., Мовчана Я.В., Реймерса М.Ф., Синякевича І.М., Стойка С.М., Туниці Ю.Ю., Шеляг-Сосонка Ю.Р., Хвесика М.А., Хлобистова Є.В. та інших.

Аналіз літературних джерел виявив, що незважаючи на чисельність досліджень, проблема функціонування ПЗФ у ринкових умовах господарювання вивчена недостатньо. Виникає нагальна необхідність удосконалення економічного механізму використання ПЗФ, зокрема удосконалення фіскальної політики, реформування системи його управління,  пошуку нових пріоритетних шляхів його розвитку. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, окреслило основні напрямки пошуку, визначило мету, структуру та зміст дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з напрямами державних програм і досліджень за тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема в рамках тем: ІІІ-3-05 (87). - “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” – номер держреєстрації 0106U005193 (39) (автором досліджено інституціональне забезпечення розвитку ПЗФ в умовах трансформації продуктивних сил України); ІІІ-7-06 (90). – “Економічний простір і динаміка продуктивних сил України” – номер держреєстрації 0106U005191 (39) (автором опрацьовано теоретико-методологічні основи дослідження просторової організації ПЗФ в сучасному економічному просторі України); 3.1.5.77. – “Проблеми формування збалансованого лісокористування в системі сталого розвитку економіки” - номер держреєстрації 0101V007869 (автором проаналізовано роль та значення природоохоронних територій в системі лісового фонду України).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування еколого-економічних засад розвитку ПЗФ України на основі впровадження ефективного економічного механізму використання і охорони ресурсів ПЗФ за сучасних і перспективних умов. Для досягнення цієї мети були поставлені та розв’язувались такі завдання дисертаційного дослідження:

- удосконалити напрямки регулювання ПЗФ України в умовах ринкової економіки;

- поглибити теоретико-методологічні основи функціонування територій та об’єктів ПЗФ;

- дати аналітичну оцінку сучасному стану використання і охорони ПЗФ України;

- обґрунтувати економічний механізм формування ПЗФ;

- удосконалити методичні підходи кадастрової оцінки територій ПЗФ;

- визначити пріоритетні напрямки розвитку ПЗФ України у відповідності з розвитком загальноєвропейської екологічної мережі;

- удосконалити систему організації та управління ПЗФ як на державному, так і  регіональному рівнях;

Об’єктом дослідження є процес формування системи раціонального використання, охорони та розвитку ПЗФ України.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад з питань удосконалення процесу розвитку ПЗФ України.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження побудоване на основі використання загальнонаукових і спеціальних методів наукового пошуку, що у поєднанні дозволили отримати достовірні, науково-значимі та практично цінні результати. Прийоми аналізу та синтезу дозволили структурувати процеси функціонування, виявити видові прояви економічних механізмів діяльності ПЗФ, а також запропонувати авторські визначення, узагальнення та рекомендації. Ключові теоретичні розробки дисертації базуються на сучасних досягненнях, положеннях і постулатах економічної теорії, економіки природокористування, прикладних дослідженнях світового та національного ПЗФ.

Інформаційну базу дослідження склали: статистичні та аналітичні матеріали Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міжнародних установ (Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Eurostat, Aquastat, виробничих об’єднань та підприємств,  наукові доробки вітчизняних і зарубіжних учених з проблем функціонування ПЗФ, матеріали науково-практичних конференцій, симпозіумів, семінарів, інформація з Інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна визначає такі теоретичні, методичні та практичні результати дисертаційного дослідження з еколого-економічних аспектів розвитку ПЗФ України:

- вперше сформульовано принципи еколого-економічного механізму формування, використання та охорони ПЗФ України, що включає в себе платність, цільове використання коштів і залучення інвестицій в дану сферу;

- поглиблено теоретико-методологічні засади формування державної політики у сфері управління ПЗФ, відмінність яких у порівнянні з існуючими ґрунтується на економічних, соціальних і екологічних взаємозв’язках, що безпосередньо впливають на функціонування та розвиток ПЗФ;

- удосконалено методичні підходи кадастрової оцінки територій та об’єктів ПЗФ, які враховують їх сутнісні функції, еколого-економічну цінність, як основу функціонування ПЗФ;

- одержали подальший розвиток напрямки формування загальнодержавної екологічної мережі в контексті інтеграції до загальноєвропейської системи, що створює сприятливі умови для розширення  земель природоохоронного призначення та формування транскордонних територій, відповідно до зобов’язань за міжнародними конвенціями і охорони біорізноманіття;

- розвинено та поглиблено концептуальні напрямки подальшого розвитку ПЗФ стосовно до форм ринкових умов господарювання, що на відміну від існуючих враховують власнісний статус земель, їх розподіл за органами державного управління, нових форм природоресурсної політики;

- удосконалено функції управління ПЗФ, в основу яких покладено механізм планування, організації, регулювання, економічного стимулювання та контроль системи природоохоронної діяльності, як на державному, так і регіональному рівнях.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі наукові результати мають важливе практичне значення для обґрунтування і розробки системи заходів щодо раціонального використання, відтворення і розвитку ПЗФ України в ринкових умовах господарювання. Запропоновані автором основні положення щодо удосконалення економічного механізму розвитку ПЗФ можуть бути використані в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування при розробці регіональних програм з природоохоронної діяльності.

Прикладне значення розробок підтверджується впровадженням їх у практику діяльності Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (довідка  № 04-4735/111 від 15.05.2007). Загальні науково-методичні положення та пропозиції з питань економіки управління ПЗФ знайшли своє відображення у наукових програмах Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/234 від 31.03.2008). Основні наукові результати використовуються в навчальному процесі Львівського державного аграрного університету при підготовці лекцій, лабораторних та практичних занять з дисциплін “Кадастр” та „Організація і управління виробництвом” для студентів землевпорядного факультету Львівського державного аграрного університету (довідка № 01-22-05 від 5.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій досліджено та  розроблено науково-методичні та практичні підходи щодо забезпечення ефективного використання та відтворення ПЗФ в ринкових умовах господарювання.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися і одержали позитивну оцінку на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку” (м. Львів,                   20–22 жовтня 2005 р.), науковій конференції молодих учених РВПС України НАН України “Актуальні проблеми економічного розвитку України” (м. Київ,  1 листопада 2005 р.), науково-практичній конференції РВПС України НАН України “Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку” (м. Київ, 20 квітня 2007 р.)

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 7 наукових працях загальним обсягом 2,0 друкованих аркушів, які є особистим доробком автора. Із загальної кількості  публікацій 4 опубліковано у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатку. Загальний обсяг дисертації становить 233 стор. комп’ютерного тексту, з них 173 стор. основного тексту. Робота містить 21 таблицю та 9 рисунків викладених на 25 стор.; список використаних джерел 160 найменувань - викладених на 14 стор., додаток – на 21 стор. Із загальної кількості таблиць, рисунків та додатку лише 5 займають всю площу сторінки.