ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ ЛІСОВОГО ФОНДУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання, конкретизовано об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано практичне і теоретичне значення основних положень дисертації, її новизну та форми апробації.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади збалансованого розвитку рекреаційно-туристичної діяльності на території лісового фонду” представлено визначення рекреації та туризму як напрямків лісокористування, досліджено взаємозв’язки РТД з іншими видами діяльності лісогосподарських підприємств, а також висвітлено методичні аспекти дослідження екологічних, економічних та соціальних проблем розвитку РТД на території лісового фонду.

РТД є складовою як сфери послуг, так і напрямком природокористування. Оскільки основою успішного розвитку РТД є природні рекреаційні ресурси та умови, серед яких вагому частку становлять лісові рекреаційні ресурси, то збалансований розвиток РТД можна розглядати як напрямок лісокористування.

Основними видами РТД, де використовуються лісові ресурси, є: туризм і спорт; загальнооздоровчий відпочинок; пізнавальна рекреація; утилітарна рекреація; лікування та профілактика (санаторно-курортне лікування). РТД є діалектичною єдністю рекреаційної та туристичної діяльності, оскільки туристична діяльність може розглядатись в рамках рекреаційної діяльності, але, разом з цим, рекреаційна діяльність є однією зі складових туристичної діяльності.

Дослідження сумісності РТД з іншими видами діяльності лісових підприємств засвідчило, що РТД найбільше конфліктує з лісозаготівлею та обробленням деревини. Однак вони не взаємовиключають одна одну, за винятком періоду лісозаготівель та транспортування. Розвиток рекреаційно-туристичного лісокористування має узгоджуватись з іншими видами лісокористування. У разі раціонально організованої системи РТД лісогосподарських підприємств зменшення обсягів інших видів лісокористування може бути цілком виправдане з екологічної, економічної та соціальної точок зору.

Для досягнення збалансованого розвитку РТД велике значення має забезпечення зворотного зв’язку в системі управління рекреаційно-туристичним господарством. З огляду на це, існує потреба у розробленні системи еколого-економічних показників як засобу інформаційного забезпечення управлінських рішень у сфері рекреаційного природокористування (рис. 1).

Витрати для здійснення рекреаційно-туристичного лісокористування запропоновано класифікувати так: інвестиційні витрати (витрати на створення рекреаційної зони та приведення лісів у придатний для рекреації стан); експлуатаційні витрати, пов’язані з функціонуванням рекреаційних зон та використанням лісових ресурсів для створення рекреаційно-туристичного продукту (у тому числі плата за спеціальне використання рекреаційних ресурсів лісу); превентивні витрати, пов’язані із запобіганням забрудненню навколишнього середовища та охороною природних РТР; компенсаційні витрати, пов’язані з відтворенням РТР; екологічний збиток, що охоплює втрати, пов’язані з негативними наслідками рекреації; упущена вигода від скорочення об’ємів інших лісокористувань.