ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
| Бесплатное скачивание авторефератов |
| СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
| Увеличение числа диссертаций в базе |
| Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
| Доставка любых диссертаций из России и Украины |
ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ
Каталог авторефератов / ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ / Экономика и управление народным хозяйством
| Название: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тип: | Автореферат | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Краткое содержание: | МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ БЕРДЯНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕСУ
БЕКІРОВА СЕВІЛЬ ЕСКЕНДЕРІВНА
УДК 338.432 : 332.122
ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО КОМПЛЕКСУ
Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Бердянськ – 2012 Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Сімферополь).
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Воробйов Юрій Миколайович, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м.Сімферополь), завідувач кафедри фінансів підприємств і страхування
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Стеченко Дмитро Миколайович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (м. Київ), професор кафедри міжнародної економіки
кандидат економічних наук, доцент Логвіна Олена Володимирівна, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м.Сімферополь), доцент кафедри туризму
Захист відбудеться 31 січня 2013 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 18.143.01 у Бердянському університеті менеджменту та бізнесу за адресою: 71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Свободи, 117а, ауд.201. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Бердянського університету менеджменту та бізнесу за адресою: 71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Свободи, 117а, ауд. 119.
Автореферат розісланий 29 грудня 2012 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.е.н., професор Н.В. Ушенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах структурної перебудови економіки України особливого значення набуває вдосконалення форм і методів економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу як невід'ємної складової соціальної сфери. Ринкові перетворення в санаторно-курортному комплексі все ще не відповідають національним потребам і світовим стандартам, що стримує повноту реалізації його внутрішнього потенціалу, уповільнює досягнення відповідного рівня якості послуг. Крім того, фінансово-економічна криза спровокувала погіршення стану санаторно-курортного комплексу, що позначилося на зменшенні кількості оздоровчих закладів та чисельності оздоровлених. Ефективність функціонування санаторно-курортного комплексу та сприяння його розвитку в ринкових умовах залежить від активної державної політики щодо регулювання розвитку, використання фінансово-інвестиційних та організаційно-економічних методів впливу. Визначені у Законі України «Про курорти» правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні базуються на принципах державної політики у сфері курортної справи: законодавчого визначення умов і порядку організації діяльності курортів; забезпечення доступності санаторно-курортного лікування для всіх громадян, врахування попиту населення на конкретні види санаторно-курортних послуг; економного та раціонального використання природних лікувальних ресурсів; сприяння перетворенню санаторно-курортного комплексу України у високорентабельну та конкурентоспроможну галузь економіки. Це потребує обґрунтування вибору дієвих інструментів і регуляторів економічного характеру, які здатні забезпечити досягнення визначених орієнтирів державної політики. При цьому особливого значення набуває питання раціонального поєднання ринкового і державного економічного регулювання з метою сталого розвитку санаторно-курортного комплексу. Аналіз наукових джерел дало змогу встановити, що існує досить ґрунтовні дослідження щодо форм, методів і напрямів державного регулювання економічних відносин в рекреаційно-курортній та туристичній сферах. Розкриття їх змісту знайшло відображення в працях відомих вітчизняних вчених – М.В. Багрова, Я.І. Баркова, О.О. Бейдик, І.В. Бережної, Ю.М. Воробйова, П.І. Гаман, В.Ф. Данильчук, Л.І. Дідківської, Л.І. Дмитриченко, Ю.З. Драчука, О.В. Єфремова, Л.О. Кобанець, О.В. Логвіної, О.В. Мартякової, В.І. Павлова, С.С. Слепакова, Д.М. Стеченка, Т.І. Ткаченко, С.Ю. Цьохли, І.М. Яковенко, а також зарубіжних вчених, серед яких І.С. Барчукова, О.М. Ветітнєва, N.J. Alen, L.A. Bolen, D. Buhalis, J. Foss Nikolai, J.C. Henderson, E. Inskeep, A. Paraskevas, M. Yoon та ін. Однак незважаючи на чисельні наукові праці, залишаються недостатньо розкритими сутність, значення та напрями економічного регулювання санаторно-курортного комплексу, його організаційно-економічний механізм, роль держави у функціонуванні курортної сфери, заходи підвищення ефективності діяльності оздоровчих закладів та зміст активної державної політики щодо санаторно-курортного комплексу. Все це обумовлює актуальність дослідження, а не досить ґрунтовна розробка теоретичних і практичних положень визначає доцільність вибору теми дисертації, її мету та задач. Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри фінансів і кредиту Національної академії природоохоронного та курортного будівництва за темою «Фінансове забезпечення розвитку економіки України та її регіонів» (2009-2012 рр., номер державної реєстрації 0109U00893), у межах якої автором обґрунтовані теоретичні положення та науково-практичні рекомендації щодо економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу. Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких задач: - розкрити сутність, значення і зміст економічного регулювання санаторно-курортного комплексу; - охарактеризувати організаційно-економічний механізм регулювання санаторно-курортного комплексу; - визначити роль держави в економічному регулюванні санаторно-курортного комплексу; - розкрити тенденції функціонування санаторно-курортного комплексу; - визначити умови та чинники впливу на функціонування санаторно-курортного комплексу АР Крим; - обґрунтувати напрями вдосконалення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу; - розробити модель підвищення ефективності функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу; - розробити практичні рекомендації щодо формування та реалізації активної державної політики економічного регулювання санаторно-курортного комплексу. Об'єктом дослідження виступають процеси економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу. Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення, а також практичні рекомендації щодо вдосконалення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу. Методи дослідження. У процесі виконання дисертації використані такі методи дослідження: методи збору та узагальнення інформації (при розгляді розвитку санаторно-курортного комплексу, його суб’єктів та їх сукупностей), абстрактно-логічний (при визначенні сутності і значення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу, обґрунтуванні організаційно-економічного механізму та напрямів економічного регулювання, визначення ролі держави в процесі регулювання, формуванні активної державної політики, теоретичному узагальненні окремих положень, встановлення причинно-наслідкових зв'язків та формулювання висновків); економіко-статистичний (при розгляді тенденцій розвитку санаторно-курортного комплексу, оцінці його функціонування на рівні АР Крим, обґрунтуванні заходів підвищення ефективності функціонування санаторно-курортних закладів); економіко-математичний (при визначенні чинників та умов, що впливають на розвиток санаторно-курортного комплексу); методи групування (при обґрунтуванні напрямів, шляхів та заходів економічного регулювання санаторно-курортного комплексу); методи стохастичного факторного аналізу і методів прогнозування (при прогнозуванні чисельності оздоровлених). Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методичних і практичних положень щодо вдосконалення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу. Основні положення, які відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист, такі: вперше: - розроблено концептуальні положення активної державної політики економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу, які базуються на правовому, організаційному, економічному, фінансово-інвестиційному, нормативному, інформаційному забезпеченні з урахуванням стримуючих та сприяючих чинників її проведення з метою забезпечення соціальних потреб щодо оздоровлення населення; удосконалено: - методичний підхід щодо оцінки ефективності функціонування санаторно-курортного комплексу через використання інтегрального показника, який ураховує його залежність від чисельності оздоровлених, наявних місць для їх розміщення, тривалості оздоровлення, що дозволить комплексно оцінювати стан його функціонування та стане підґрунтям розробки управлінських заходів щодо підвищення конкурентоспроможності через визначення перспективних видів санаторно-курортних послуг; - організаційно-економічний механізм регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу, основу якого становлять організаційна, економічна, фінансово-інвестиційна, соціальна, екологічна складові, що сприятиме збалансованому розвитку санаторно-курортного комплексу; - напрями економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу, які базуються на поєднанні ринкових регуляторів (з урахуванням ієрархічності впливу) і державного механізму регулювання, що спрямовані на реалізацію довгострокової стратегії розвитку санаторно-курортного комплексу; набули подальшого розвитку: - сутність поняття «економічне регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу» як сукупність принципів, методів, напрямів і заходів, які базуються на поєднанні ринкових і державних важелів, спрямованих на позитивні зміни у функціонуванні санаторно-курортного комплексу через підвищення ефективності раціонального використання економічного і природного потенціалів з метою задоволення потреб населення в санаторно-курортних послугах. Це трактування, на відміну від існуючих, враховує взаємозалежність регулюючих чинників та базується на створенні синергетичного ефекту від відтворення потенціалу соціально-економічних систем різних рівнів для забезпечення соціальної спрямованості санаторно-курортних послуг; - методичні положення прогнозування чисельності оздоровлених, які базуються на визначеній залежності між пріоритетними чинниками (періодом роботи оздоровчих закладів, співвідношенням ціни і якості оздоровчих послуг, рівнем їх надання, вартістю путівки), що дозволить планувати діяльність санаторно-курортного комплексу на засадах раціональності; - методичний підхід до суспільної оцінки економічних дій держави щодо розвитку санаторно-курортного комплексу, який передбачає взаємодію як державних органів, що займаються питаннями розвитку санаторно-курортного комплексу, так і незалежних експертів, громадських організацій, населення курортних територій, суб'єктів підприємництва цього профілю, що зменшить можливі втрати від необґрунтованих рішень при реалізації соціальної функції держави та забезпечить узгодження інтересів різних суб'єктів господарювання, населення, громадських організацій і органів державної і місцевої влади у сприянні сталому розвитку санаторно-курортного комплексу. Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення дисертації доведено до рівня конкретних методів і рекомендацій щодо економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу. Результати дослідження впроваджено: Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим – при обґрунтуванні стратегії розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим (довідка №050-2.1/1200 від 31.08.2012 р.); Республіканським підприємством «Кримське курортно-туристичне агентство» Міністерства курортів і туризму АР Крим – при розробці Концепції довгострокового розвитку санаторно-курортної сфери АР Крим (довідка №244 від 28.08.2012 р.); ДП «Дитячий та підлітковий санаторій «Таврида» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» – при розробці моделі підвищення ефективності функціонування та розвитку санаторно-курортного закладу (довідка №268/2 від 28.08.2012 р.); санаторієм ДОЦ «Мрія» - при плануванні надання санаторно-курортних послуг (довідка №216/3-2 від 23.08.2012р.); курортним готелем санаторного типу «Імперія» ТОВ «Кримінфотур» - при прогнозуванні та плануванні господарської діяльності на курортний сезон (довідка №261/5-3 від 30.07.2012р.); Національною академією природоохоронного та курортного будівництва - при виконанні науково-дослідної теми (довідка №402-167/1 від 06.09.2012 р.) та у навчальному процесі при викладанні дисципліни «Планування діяльності підприємств гостинного, курортного та туристичного бізнесу» (довідка №01/566 від 15.08.2012р.) Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, самостійно виконаним автором. Сформульовані наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції є його науковим доробком. Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи були оприлюднені та схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Розвиток наукових досліджень у 2010 році» (м.Полтава, 2010), «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (м.Луцьк, 2011), «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (м.Сімферополь, 2011), «Проблеми реформування економіки України» (м.Київ, 2011), «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (м.Сімферополь, 2012) та регіональній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми фінансів та обліку» (м.Сімферополь, 2011). Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 16 одноосібних наукових працях загальним обсягом 6,4 д.а., з них 10 статей обсягом 5,8 д.а. у періодичних фахових виданнях та 6 тез науково-практичних конференцій. Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 203 найменувань, 9 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 231 сторінок, з них основний текст викладено на 195 сторінках. Робота містить 27 таблиць, 30 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі «Теоретичні засади економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу» узагальнено сутність і значення економічного регулювання санаторно-курортного комплексу, розкрито організаційно-економічний механізм регулювання його розвитку, висвітлено роль держави в економічному регулюванні санаторно-курортного комплексу. У дисертаційній роботі визначено, що соціально-економічний розвиток України неможливо забезпечити без стабільного і ефективного функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу, який виступає важливою складовою підтримки необхідного рівня здоров'я населення. При цьому розвиток санаторно-курортного комплексу в значній мірі обумовлений ефективністю використання різних форм і методів економічного регулювання. Автор визначає санаторно-курортний комплекс країни як сукупність санаторно-курортних закладів та інших обслуговуючих суб'єктів підприємництва, що діють в масштабах країни, мають єдину мету функціонування і впливають на соціально-економічне становище країни через рух грошових потоків, матеріальних і людських ресурсів, формування загального іміджу країни у світі. При цьому визначено чинники впливу на ієрархічні види санаторно-курортного комплексу. Зокрема, на функціонування санаторно-курортного комплексу країни впливають: сукупність курортних місцевостей країни; сукупність усіх санаторно-курортних закладів; сукупність всіх суб'єктів підприємництва, що обслуговують санаторно-курортні заклади; органи державної влади; інфраструктура країни; привабливість санаторно-курортного комплексу країни; імідж країни, соціальна, економічна та політична стабільність. Зазначено, що в умовах ринкових відносин попит і пропозиція у вітчизняному санаторно-курортному комплексі не збігались внаслідок прямої зацікавленості у цьому суб'єктів підприємництва цього комплексу. Констатовано наявність у цій сфері великої монополії, що обумовлює відсутність впливу зростання пропозиції на зниження ціни на санаторно-курортні послуги та підвищення їх якості, значне розширення цих послуг, що стримує розвиток санаторно-курортного комплексу та зумовлює відтік помітної частини населення з українських курортів. Акцентовано увагу на суперечностях впливу конкуренції, яка за умов превалювання приватної власності має виступати спонукальною основою створення конкурентного середовища, але її стимулюючий вплив зменшується із-за монополізації ринку санаторно-курортних послуг і в результаті не дозволяє стрімко розвивати ці послуги, збільшувати їх пропозицію. Визначено, що державне регулювання санаторно-курортного комплексу реалізується через сукупність складових елементів, зокрема нормативно-правової бази функціонування суб'єктів підприємництва; податкового навантаження на них; бюджетних субсидій та дотацій; використання ліцензування як засобу впливу; встановлення митних правил; впровадження механізмів впливу на цінову політику через використання системи тарифів; підтримання конкуренції; використання грошово-кредитних інструментів; впровадження механізмів більш ефективного розподілу земельних ділянок в умовах фактичної відсутності ринку ринкових регуляторів земельних відносин; розробка та реалізація програм і проектів розвитку санаторно-курортного комплексу на місцевому рівні; забезпечення підтримки інвесторів; підтримки ринкових ініціатив. У роботі економічне регулювання розглядається як об'єктивне поєднання державних і ринкових регуляторів, завдяки чому реалізується можливість цілеспрямованого впливу на окремі комплекси країни, суб'єкти господарювання та населення. Узагальнення сутності економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу дозволило розглядати його як сукупність принципів, методів, чинників, механізмів, напрямів, шляхів і заходів, за допомогою яких узгоджуються інтереси суб'єктів підприємництва санаторно-курортного комплексу, державних і місцевих органів влади з метою оптимізації формування і використання економічних і природних ресурсів та задоволення потреб різних верст населення в санаторно-курортних послугах. Обґрунтовано реалізацію особливостей державного економічного регулювання санаторно-курортного комплексу через: 1) посилення ролі економічних методів в регуляторній політиці держави щодо санаторно-курортного комплексу; 2) збільшення питомої ваги витрат на створення умов для ведення господарської діяльності в санаторно-курортному комплексі; 3) реалізацію значної кількості інвестиційних програм і проектів, що сприяють розвитку санаторно-курортного комплексу, зокрема курортної сфери в найбільш розвинутих курортних регіонах; 4) здійснення відповідних заходів щодо реалізації програм надання земельних ділянок для створення різних санаторно-курортних об'єктів; 5) проведення політики протекціонізму щодо розвитку національного санаторно-курортного комплексу. Аргументовано, що для ефективного розвитку санаторно-курортного комплексу найбільше значення має посилення ролі ринкових регуляторів, зменшення рівня монополізації в курортній сфері, посилення впливу держави щодо зменшення податкового тиску на суб'єкти санаторно-курортного комплексу. Розкрито особливості розвитку санаторно-курортного комплексу України, які обумовлені специфікою його функціонування та полягають у: зменшенні кількості санаторно-курортних закладів (зокрема санаторіїв, у т.ч. дитячих) та чисельності оздоровлених громадян; зміні структури санаторно-курортного комплексу (зростання приватної власності за рахунок скорочення державної та комунальної власності); нерівномірності розташування санаторно-курортних та оздоровчих закладів за регіонами країни; втраті єдиної системи санаторно-курортного комплексу країни, при цьому націленістю на пріоритетний розвиток санаторно-курортного комплексу АР Крим; нераціональному використанні природних багатств, наявного курортного потенціалу; значному зростанні екологічних проблем; наявності проблем власності в санаторно-курортному комплексі; застарілій матеріально-технічній базі санаторно-курортних закладів та сезонності їх функціонування; високих цінах на послуги при відносно низькій якості. Оскільки регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу в значній мірі залежить від його організаційно-економічного механізму, то розкриття його сутності та змісту дозволило сформулювати принципи економічного регулювання санаторно-курортного комплексу: наукова обґрунтованість, погодженість інтересів, системність, цілеспрямованість, пріоритетність, комплексність, ефективність. Запропонований алгоритм проектування організаційно-економічного механізм регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу дозволив представити його загальну модель як складну систему, що включає принципи, мету, завдання, функції, етапи, напрями, заходи, методи, способи та прийоми та містить організаційні, економічні, фінансово-інвестиційні, соціальні та екологічні складові, які пов'язані між собою функціональними зв'язками та в кінцевому підсумку забезпечують досягнення позитивних соціально-економічних результатів розвитку санаторно-курортного комплексу країни. Охарактеризовано функції держави, які вона реалізовує в процесі регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу: цільову, нормативну, стимулюючу, контролюючу. Зважаючи на неможливість однозначного визначення ймовірного результату від застосування того чи іншого інструменту або регулятора із-за дії сукупності чинників запропоновано використання системи суспільної оцінки економічних дій держави в санаторно-курортному комплексі. Для суспільної оцінки можуть залучатися як спеціалізовані державні органи, так і незалежні експерти, які розглядають проблеми з позиції інтересів суспільства, громадські організації, населення курортних територій, суб'єкти підприємництва санаторно-курортного комплексу. Соціальна спрямованість діяльності санаторно-курортного комплексу обумовлена його зв'язком з системою охорони здоров'я населення, що визначає спрямованість державного економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу на забезпечення якості санаторно-курортних послуг на основі оптимального співвідношення критеріїв «ціна–якість послуги», що має стати визначальним у забезпеченні його сталого розвитку та конкурентоспроможності. Запропоновано інструменти або регулятори, які можуть впливати як на розвиток всього санаторно-курортного комплексу, так і на підвищення якості оздоровчих послуг: стандартизація та сертифікація санаторно-курортних послуг; щорічний контроль за рівнем виконання стандартів і сертифікатів; податкові пільги; бюджетна підтримка; пошуки та формування умов залучення інвесторів для санаторно-курортного комплексу та його інфраструктури; розробка програм і проектів розвитку санаторно-курортного комплексу та окремих оздоровчих закладів; розробка програм створення нових курортів, курортних територій та зон; здійснення заходів щодо розвитку інфраструктури курортів; підвищення рівня конкуренції за рахунок надання ліцензій на санаторно-курортну та оздоровчу діяльність значній частині приватних пансіонатів, домів відпочинку тощо; створення умов для підготовки кадрів та підвищення їх кваліфікації у вищих навчальних закладах країни; залучення вітчизняних фінансово-кредитних установ для фінансування розвитку санаторно-курортного комплексу. У другому розділі «Сучасний стан та умови економічного регулювання санаторно-курортного комплексу» визначено тенденції розвитку санаторно-курортного комплексу України, здійснено оцінку рівня розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим, розкрито чинники та умови, що впливають на його рівень. Аналітичні дані засвідчили, що в Україні протягом 1995-2011рр. склалась тенденція до скорочення: кількості санаторно-курортних та оздоровчих закладів (з 3417 до 3012 од. або на 11,8%), кількості ліжкових місць (на 117 тис. одиниц або на 20,8%) та чисельності оздоровлених в них громадян (скоротилася на 573 тис. осіб або на 16,3%). Для оцінки рівня функціонування санаторно-курортного комплексу АР Крим визначено коефіцієнт функціонування санаторно-курортного комплексу, найбільше значення якого було досягнуто у 2008 році (8,97), а найменше – у 2011 році (7,12). Отримані коефіцієнти свідчать про результативність діяльності санаторно-курортних закладів в АР Крим і підтверджують, що за 2009-2011 роки результативність оздоровчих закладів дещо зменшилась. Динаміка та значення коефіцієнту функціонування санаторно-курортного комплексу АР Криму і України вказує на їх поступове зниження та зближення. За коефіцієнтом функціонування санаторно-курортний комплекс АР Крим перевищує показники України в цілому. Однак вартість одного ліжко-дня в санаторно-курортних закладах АР Криму постійно зростає і у 2011 році перевищувала вартість ліжко-дня в оздоровчих закладах України на 35,8%. Доведено, що динаміка вартості путівок в АР Криму та всієї країни однакова, хоча в АР Крим вона була в 2011р. вищою у середньому на 11,5%. Зростання вартості путівок дає змогу прибутково функціонувати більшості оздоровчих закладів Криму, але негативно позначається на можливості та бажанні українського населення вибирати курорти півострова в якості міст оздоровлення. Для санаторно-курортних та оздоровчих закладів України характерним є одночасне надання різних послуг: медичних або лікувальних, профілактичних, реабілітаційних, проживання, харчування, культурно-розважальних тощо. Наявність у функціонуванні підприємств санаторно-курортного комплексу медичної складової, що реалізується через надання лікувальних, профілактичних та реабілітаційних послуг, впливає на вартість путівок (рис. 1). Зазначено, що зростання вартості путівок до санаторно-курортних закладів значно випереджає зростання як середньомісячної, так і мінімальної середньомісячної заробітної плати в Україні (у 2005 р. співвідношення між вартістю путівки і середньомісячною заробітної платою складала 2,78, у 2011 р. – становило 3,19). Це є стримуючим моментом в розвитку санаторно-курортного комплексу. Серед регіонів України АР Крим виділяється як регіон з найпотужнішим санаторно-курортним комплексом. Встановлено, що для санаторно-курортного комплексу АР Крим характерні однакові тенденції, що і для всього санаторно-курортного комплексу України. Однак негативні тенденції в його розвитку відчуваються менше, ніж в інших регіонах України, що обумовлено особливостями розвитку та специфікою функціонування. Результати фінансово-господарської діяльності санаторно-курортних та оздоровчих закладів АР Крим наведено у табл. 1. З 2005 по 2011 рік виручка від реалізації послуг санаторно-курортних та оздоровчих закладів зросла на 690,3 млн. грн. або на 150,8%, що було першочергово обумовлено підвищенням вартості послуг. Коливання коефіцієнту рентабельності за роками свідчить про нестабільність фінансово-господарської діяльності санаторно-курортних закладів, відсутність обґрунтованої стратегії розвитку, слабкий фінансовий та організаційний менеджмент оздоровчих закладів. Більшість санаторно-курортних закладів регіону отримала прибутки, але були і такі заклади, які отримали збитки від своєї діяльності. Перевищення прибутків над збитками протягом досліджуваного періоду дає підстави стверджувати, що санаторно-курортний комплекс АР Крим ефективно функціонує. Проте незначні суми прибутків і низька рентабельність операційної діяльності свідчить про невикористані резерви, відсутність гнучкої цінової політики, наявність проблем в
Рис. 1. Порівняння вартості путівок в санаторно-курортні заклади з середньомісячною та мінімальною середньомісячною заробітною платою, грн. Джерело: розроблено автором на основі даних Державної служби статистики України
Таблиця 1 Показники фінансово-господарської діяльності санаторно-курортних та оздоровчих закладів АР Крим (за 9 місяців 2005-2011 роки)
Джерело: розраховано автором на основі Державної служби статистики в АР Криму
Визначено та згруповано чинники та умови, що впливають на розвиток санаторно-курортного комплексу АР Крим та пов’язані з: 1) географічним розташуванням курортів, 2) природнокліматичними умовами, 3) соціально-економічною ситуацією, 4) станом та розвитком інфраструктури курортів, 5) грошово-кредитною, фінансовою, інвестиційною, податковою та бюджетною політикою держави, 6) діяльністю регіональної та місцевої влади, 7) діями власників оздоровчих закладів, 8) фінансово-господарською діяльністю, 9) регіональною та глобальною конкуренцією між курортними закладами. На основі групування санаторно-курортних закладів АР Крим та використання багатофакторного регресійно-кореляційного аналізу побудована багатофакторна регресійна модель (1): де Ух – прогнозне значення чисельності оздоровлених (в розрахунку на одне ліжко-місце); х1 – період роботи оздоровчих закладів; х2 – співвідношення ціна-якість оздоровчих послуг; х3 – рівень надання оздоровчих послуг; х4 – ціна (вартість) путівки в оздоровчі заклади. Коефіцієнт множинної кореляції R = 0,943815 і детермінації R2 = 0,890787, достатнє значення F-критерію = 50,9774 вказують на високу статистичну достовірність розробленої багатофакторної моделі. Розроблена багатофакторна регресійна модель дозволяє визначати прогнозні показники чисельності оздоровлених (в розрахунку на одне ліжко-місце) з урахуванням низки чинників. За розрахунками чисельність оздоровлених (на одне ліжко-місце) для санаторно-курортного комплексу має становити не менше як 13,3 осіб. Запропоновано визначати загальний ступінь впливу сукупності чинників на розвиток санаторно-курортного комплексу АР Крим на основі експертного опитування щодо оцінки впливу окремих чинників на розвиток санаторно-курортного комплексу з подальшим застосуванням економіко-математичного інструментарію (2): де У – загальний ступень впливу сукупності чинників на розвиток санаторно-курортного комплексу АР Крим; Оij – бальні оцінки, отримані за i-м чинником та j-м експертом; m – загальна сума чинників впливу; n – загальна кількість експертів; Кс – коефіцієнт суб'єктивності при оцінці експерта, встановлений на рівні 95% або 0,95. Проведені розрахунки загального ступеня впливу сукупності чинників на розвиток санаторно-курортного комплексу дозволили визначити його результат У=1,9, що вказує на середнє значення показника (діапазон оцінок від 0 до 3). У третьому розділі «Вдосконалення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу» визначено напрями вдосконалення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу, розроблено заходи щодо підвищення ефективності його функціонування та розвитку, обґрунтовано зміни державної політики щодо економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу України. Визначено групи напрямів та заходів розвитку санаторно-курортного комплексу, які пов'язані з дією ринкових регуляторів і механізмів на мікрорівні, державного регулювання на макрорівні, економічного регулювання з боку регіональної та місцевої влади на мезорівні. Сукупність визначених напрямів економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу на макрорівні спрямоване на правове, організаційне, нормативне, інформаційне, фінансово-кредитне та інвестиційне, бюджетно-податкове, науково-методичне, тарифно-митне забезпечення функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу, а також на мезорівні: вирішення проблеми земельних відносин; оптимізацію ринку праці; пошуки раціональних взаємовідносин з власниками і керівництвом санаторно-курортних закладів; вирішення проблем енерго-, водо-, газо- та теплопостачання для санаторно-курортних закладів; забезпечення розвитку транспортної інфраструктури; забезпечення контролю та моніторингу діяльності всіх учасників санаторно-курортної сфери; забезпечення підготовки та перепідготовки кадрів для санаторно-курортних та оздоровчих закладів; забезпечення цивілізованих конкурентних умов для всіх учасників санаторно-курортної сфери та правовий захист споживачів оздоровчих послуг. Зазначені напрями є основою державної, регіональної та місцевої складової економічного регулювання і в комплексі здатні забезпечити соціальну спрямованість послуг санаторно-курортного комплексу країни. Ринкова складова економічного регулювання знаходить своє відображення на мікрорівні та потребує удосконалення через оптимізацію цінової політики санаторно-курортних закладів у відповідності до якості послуг і світових тенденцій; матеріальне та моральне заохочення персоналу до якісної та ефективної праці з надання оздоровчих послуг; вибір ефективної фінансово-кредитної та інвестиційної стратегії розвитку санаторно-курортних закладів; координацію взаємодії окремих закладів; пошуки та вибір інноваційних санаторно-курортних послуг; постійне оновлення матеріально-технічної бази та підвищення рівня якості оздоровчих послуг; зміну організаційної та управлінської структури санаторно-курортних закладів; перехід на більш ефективні приватні форми організації санаторно-курортних закладів та створення об'єднань оздоровчих закладів з метою підвищення фінансово-економічних і лікувально-профілактичних можливостей. Запропоновані напрями економічного регулювання, що спрямовані на реалізацію довгострокової стратегії розвитку санаторно-курортного комплексу, обґрунтовано через шляхи та заходи, які необхідно здійснити, щоб забезпечити їх виконання. Економічне регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу повинно сприяти підвищенню його ефективності. Запропоновано методичні підходи до визначення ефективності функціонування санаторно-курортних закладів, як складових санаторно-курортного комплексу, де ефективність функціонування оздоровчих закладів має розглядатися з позицій: самого санаторно-курортного закладу; курортної зони або території, де розташований цей заклад; санаторно-курортного комплексу; споживачів санаторно-курортних послуг. Запропоновано ефективність функціонування окремого оздоровчого закладу через визначення інтегрованого показника (3): де Кеф.озд.з. – коефіцієнт ефективності функціонування оздоровчого закладу; Кеф.ф-г – коефіцієнт ефективності фінансово-господарської діяльності оздоровчого закладу; Кеф.м. – коефіцієнт ефективності надання лікувально-профілактичних та реабілітаційних послуг; Кеф.об. – коефіцієнт ефективності використання ліжко-міст оздоровчого закладу. Ефективність санаторно-курортного закладу з позиції окремої території, де розташований цей заклад, запропоновано визначати за формулою (4): де Кеф.тер. – коефіцієнт ефективності функціонування санаторно-курортного закладу; Дпрі – доходи території прямі; Днепрі – доходи території непрямі; Вкі – витрати території капітальні; Впі – витрати території поточні; m – загальна величина виду прямих доходів території від функціонування санаторно-курортного закладу; n – загальна величина виду непрямих доходів території від функціонування санаторно-курортного закладу; k – загальна величина виду капітальних витрат території на функціонування санаторно-курортного закладу; s – загальна величина виду поточних витрат території на функціонування санаторно-курортного закладу; Кд – коефіцієнт дисконтування капітальних витрат. Ефективність функціонування оздоровчих закладів з позиції всього санаторно-курортного комплексу визначається через розрахунок інтегрованого показника, що об'єднує коефіцієнт ефективності функціонування оздоровчих закладів та коефіцієнт ефективності функціонування оздоровчих закладів на даній території (в середньому за усіма курортними територіями) за формулою (5): де ІК.еф. – коефіцієнт ефективності функціонування санаторно-курортного комплексу; Кеф.оз.з. – коефіцієнт ефективності функціонування санаторно-курортного закладу; Кеф.тер. – коефіцієнт ефективності функціонування санаторно-курортних закладів на відповідній території; m – кількість санаторно-курортних закладів, що входять до санаторно-курортного комплексу; n – кількість територій, де розташовані санаторно-курортні заклади. Обґрунтовано методичні засади оцінки ефективності функціонування санаторно-курортного комплексу з позиції споживачів оздоровчих послуг (з використанням експертного методу), що в результаті дозволяють встановити середню оцінку споживачами ефективності функціонування санаторно-курортного комплексу за формулою (6): де Оср – середня оцінка результатів опитування споживачів санаторно-курортних послуг на предмет ефективності надання їм відповідних послуг; Sij – сума балів отримана від і-го споживача на j-те питання; m – чисельність споживачів санаторно-курортних послуг, які брали участь в опитуванні; n – кількість питань, що включені до опитувального листа. Практичне застосування методичних розробок дало змогу отримати в цілому позитивні оцінки якості оздоровчих послуг споживачами у 2010-2011рр. в мм. Алушта, Ялта, Саки та Євпаторія АР Крим. Розроблена модель підвищення ефективності функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу базується на балансі інтересів владних структур та оздоровчих закладів. Вона складається із трьох основних блоків: перший блок включає складові, що пов'язані з діяльністю санаторно-курортних закладів; другий блок - з економічним регулюванням регіональних та місцевих органів влади функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу; третій блок - з державним регулювання функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу. Визначені для кожного блоку мета та завдання; організаційні структури; організаційно-економічний механізм; системи, методи, способи, прийоми та інструменти державного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу; напрями, шляхи, заходи та дії; показники-індикатори дозволяють бути самостійними у складі загальної моделі, результат якої полягає в задоволенні інтересів всіх учасників цього процесу: для санаторно-курортних закладів – зростання показників фінансово-господарської діяльності та власного іміджу; для регіональної та місцевої влади – це зростання іміджу регіону, збільшення чисельності оздоровлених, зростання податків та зборів від споживачів оздоровчих послуг, зростання регіонального валового продукту; для держави – зростання чисельності оздоровлених, зменшення кількості хворих, зростання рівня працездатності населення, зростання обсягів податків від оздоровчих закладів, зростання обсягу ВВП, пов'язаного з функціонуванням санаторно-курортного комплексу. У роботі визначено, що державна політика економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу – це науково обґрунтована система положень, напрямів, шляхів, заходів, методів та інструментів економіко-правового характеру, яку державні органи влади використовують в процесі економічного регулювання з метою створення відповідних умов для сталого розвитку санаторно-курортного комплексу. Встановлено, що тривалий час державна політика щодо розвитку санаторно-курортного комплексу мала пасивний характер і не забезпечувала його реформування у відповідності до світових вимог. В основу державної політики економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу доцільно покласти принципово нову ідею щодо пріоритетності та перспективності послуг, які при правильному підході до них можуть бути прибутковими та створювати значні обсяги валового внутрішнього продукту країни. Запропоновано підхід до фінансового забезпечення соціального захисту населення–споживачів санаторно-курортних послуг, який передбачає, по-перше, виділення груп споживачів оздоровчих послуг, яким потрібен соціальний захист і фінансова підтримка з боку держави на санаторно-курортне оздоровлення; по-друге, виділення споживачів, які будуть оздоровлюватися за власні кошти і фактично забезпечують формування доходів санаторно-курортних та інших закладів, а через податковий механізм наповнювати бюджети різного рівня, тобто створювати фінансові умови для соціального захисту найменш захищених верст населення.
Рис. 2. Зміст активної державної політики економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу Джерело: складено автором
Отже, перехід від пасивної до активної державної політики в розвитку санаторно-курортного комплексу є значним кроком в соціалізації суспільства, підвищення рівня соціальних і оздоровчих стандартів для усіх верст населення України.
ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої науково-прикладної задачі – удосконалення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу. Вона узагальнює та розвиває теоретичні основи та методичні положення щодо реалізації активної державної політики та напрямів, заходів підвищення ефективності функціонування санаторно-курортного комплексу України. Результати дослідження дозволяють дійти таких висновків. 1. Аргументовано, що економічне регулювання санаторно-курортного комплексу базується на ринковому та державному регулюванні. Виходячи з цього, економічне регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу визначається як сукупність заходів, які базуються на поєднанні ринкових і державних важелів, спрямованих на позитивні зміни у функціонуванні санаторно-курортного комплексу через підвищення ефективності раціонального використання економічного і природного потенціалів з метою задоволення потреб населення в санаторно-курортних послугах. Для ефективного розвитку санаторно-курортного комплексу найбільше значення має посилення ролі ринкових регуляторів, зменшення рівня монополізації в курортній сфері, посилення впливу держави щодо зменшення корупційної складової та податкового тиску на суб'єкти санаторно-курортного комплексу. 2. Організаційно-економічний механізм регулювання санаторно-курортного комплексу розглядається як система, що базується на принципах наукової обґрунтованості, погодження інтересів, системності, цілеспрямованості, пріоритетності, комплексності, ефективності; виконує цільову, стимулюючу та контролюючу функції; складається із організаційної, економічної, фінансово-інвестиційної, соціальної та екологічної компонент, які пов'язані між собою функціональними зв'язками та в кінцевому підсумку забезпечують досягнення позитивних соціально-економічних результатів розвитку санаторно-курортного комплексу. 3. Відмінність державного регулювання санаторно-курортного комплексу від державного регулювання інших галузей, комплексів і видів економічної діяльності обумовлено зв’язком санаторно-курортного комплексу з системою охорони здоров'я населення, що вказує на його соціальне значення. При цьому держава з метою сприяння розвитку санаторно-курортного комплексу реалізує цільову, нормативну, стимулюючу, контролюючу функції. Для покращення ситуації щодо якості послуг та оптимізації ціни на ці санаторно-курортні послуги доцільно застосовувати державні інструменти і регулятори: стандартизація та сертифікація санаторно-курортних послуг; щорічний контроль за рівнем виконанням стандартів і сертифікатів; податкові пільги; бюджетна підтримка; формування умов для залучення інвесторів в санаторно-курортний комплекс; пошуки інвесторів для санаторно-курортного комплексу та його інфраструктури; розробка програм і проектів розвитку санаторно-курортного комплексу та окремих оздоровчих закладів; розробка програм створення нових курортів, курортних територій та зон; здійснення заходів щодо розвитку інфраструктури курортів; підвищення рівня конкуренції за рахунок надання ліцензій на санаторно-курортну та оздоровчу діяльність значної частині приватних пансіонатів, домів відпочинку тощо; створення умов для підготовки кадрів та підвищення їх кваліфікації у вищих навчальних закладах країни; залучення вітчизняних фінансово-кредитних установ для фінансування розвитку санаторно-курортного комплексу. 4. Проведений аналіз стану санаторно-курортного комплексу країни дозволив виявити наступні тенденції функціонування: зменшення кількості санаторно-курортних закладів та чисельності оздоровлених громадян; зменшення кількості санаторіїв, у т.ч. дитячих; зміна структури санаторно-курортного комплексу, зокрема зростання частки санаторіїв і зменшення частки санаторіїв-профілакторіїв; нерівномірність розташування санаторно-курортних та оздоровчих закладів за регіонами України; пріоритетом розвитку санаторно-курортного комплексу визначено лише в АР Крим; втрата єдиної системи санаторно-курортного комплексу країни; нераціональне використання наявного курортного потенціалу; суттєве зростання екологічних проблем; наявність проблем власності в санаторно-курортному комплексі; застаріла матеріально-технічна база санаторно-курортних закладів; сезонність функціонування санаторно-курортних закладів; високі ціни на послуги при відносно низькій якості. Визначено, що проблема санаторно-курортного оздоровлення населення країни з кожним роком стає все більшою через невідповідність між ринковим механізмом функціонування комплексу та його соціальною спрямованістю. 5. Визначено групи базових чинників та умов, що впливають на функціонування та розвиток санаторно-курортного комплексу АР Крим та пов’язані з: географічним розташуванням оздоровчих закладів; природно-кліматичними умовами; соціально-економічними умовами; станом інфраструктури курортних територій, грошово-кредитною, фінансовою, інвестиційною, податковою та бюджетною політикою держави; діяльністю регіональної та місцевої влади; діями власників оздоровчих закладів; фінансово-господарською оздоровчих закладів; регіональною та глобальною конкуренцією за споживачів оздоровчих послуг. На основі групування оздоровчих закладів та застосування регресійно-кореляційного аналізу доведено, що на зростання чисельності оздоровлених (у розрахунку на одне ліжко-місце) впливають період роботи оздоровчих закладів, співвідношення ціна-якість оздоровчих послуг, рівень надання оздоровчих послуг, ціна путівки. 6. Напрями вдосконалення економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу обґрунтовано з урахуванням взаємодії державного, ринкового, регіонального та місцевого регулювання. Сукупність визначених напрямів економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу на макрорівні спрямоване на правове, організаційне, нормативне, інформаційне, фінансово-кредитне та інвестиційне, бюджетно-податкове, науково-методичне, тарифно-митне забезпечення його функціонування та розвитку. 7. Встановлено, що економічне регулювання санаторно-курортного комплексу повинно супроводжуватися підвищенням ефективності його функціонування та розвитку. З метою оцінки ефективності функціонування оздоровчих закладів запропоновано методичні засади її проведення з позицій: а) самого санаторно-курортного закладу; б) курортної території або зони, де розташований оздоровчий заклад; в) санаторно-курортного комплексу; г) споживачів санаторно-курортних послуг. Розроблена модель підвищення ефективності функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу включає три основні блоки складових, що пов’язані з державним регулюванням, економічним регулюванням регіональних та місцевих органів влади, діяльністю санаторно-курортних закладів та базується на балансі інтересів владних структур та оздоровчих закладів. Це дозволило конкретизувати теоретико-методичні засади щодо поступового розвитку санаторно-курортного комплексу, визначити роль в цьому процесі всіх учасників та визначити інструментарій для здійснення економічного регулювання розвитку санаторно-курортним комплексом, що в результаті сприятиме покращенню ситуації в оздоровчій сфері країни. 8. Сформульовано визначення державної політики економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу як науково обґрунтованої системи положень, напрямів, шляхів, заходів, методів та інструментів економіко-правового характеру, яку державні органи влади використовують в процесі економічного регулювання з метою створення відповідних умов для сталого розвитку санаторно-курортного комплексу. Обґрунтовано доцільність переходу до активної державної політики економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу, основною метою якої є підвищення рівня здоров'я населення. Вона повинна бути націлена на реалізацію програм інноваційно-інвестиційної підтримки розвитку санаторно-курортного комплексу, фінансового забезпечення з урахуванням конкретної ролі держави, регіональних і місцевих органів влади у фінансуванні оздоровчих послуг, оновленні матеріально-технічної бази оздоровчих закладів, створенні відповідної інфраструктури курортів, забезпеченні екологічної безпеки курортів, всебічної пропаганди вітчизняних курортів, формування системи державно-приватного партнерства в санаторно-курортній сфері з метою заохочення вітчизняного бізнесу до більш цілеспрямованої дії щодо виправлення негативної ситуації в курортній сфері.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати дисертації: 1. Бекірова С. Е. Теоретичні засади економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу / С. Е. Бекірова // Науковий вісник : фінанси, банки, інвестиції. — 2012. — № 1 (14). — С. 79—82. 2. Бекірова С.Е. Еволюція напрямів регулювання санаторно-курортного комплексу АР Крим / С.Е. Бекірова // Науковий вісник : фінанси, банки, інвестиції. – 2012. — № 2. — С. 77—81 3. Бекірова С. Е. Підвищення ефективності функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу / С. Е. Бекірова // Науковий вісник : фінанси, банки, інвестиції. — 2012. — № 3. — С. 51—58. 4. Бекірова С. Е. Оцінка рівня розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим / С. Е. Бекірова // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 223. — С. 18—23. 5. Бекірова С. Е. Чинники та умови, що впливають на рівень розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим [Електронний ресурс] / С.Е. Бекірова // Ефективна економіка. — 2012. — № 9. — Режим доступу : http://www. economy.nayka.ua. 6. Бекирова С. Э. Механизм стимулирования развития рекреационного комплекса Украины / С. Э. Бекирова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 216. — С. 13—16. 7. Бекирова С. Э. Налоговое стимулирование социально-экономического развития рекреационного региона / С. Э. Бекирова // Науковий вісник : фінанси, банки, інвестиції. — 2011. — №2 (11). — С. 32—36. 8. Бекирова С. Э. Сущность стимулирования социально-экономического развития региона / С. Э. Бекирова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. — 2010. — Т. 23 (62). — С. 12—17. — Серия «Экономика и управление». 9. Бекирова С. Э. Механизм стимулирования социально-экономического развития региона / С. Э. Бекирова // Науковий вісник : фінанси, банки, інвестиції. — 2010. — № 3 (8). — С. 79—85. 10. Бекирова С. Э. Методы государственного стимулирования социально-экономического развития на уровне региона / С. Э. Бекирова // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 187. — С. 32—36. Может лучше начать с 2010г.
праці апробаційного характеру та які додатково відображають наукові результати дисертації: 11. Бекирова С. Э. Место туристического сбора в стимулировании социально-экономического развития рекреационного региона / С.Э. Бекирова // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации : XIV междунар. науч.-практ. конф. аспирантов и студентов, 21–23 марта 2012 г. : тезисы докл. — Симферополь : ТНУ имени В.И. Вернадского, 2012. — С. 19—20. 12. Бекирова С. Э. Туристический сбор в стимулировании социально-экономического развития рекреационного региона / С. Э. Бекирова // Проблеми реформування економіки України : міжнар. наук.-практ. конф., 21–22 жовтня 2011 р. : тези доп. — К. : Київський економічний науковий центр, 2011. — С. 69—71. 13. Бекирова С. Э. Мероприятия по стимулированию развития рекреационного региона / С. Э. Бекирова // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации : междунар. науч.-практ. конф. аспирантов и студентов, 23–26 марта 2011 г. : тезисы докл. — Симферополь : ТНУ имени В. Вернадского, 2011. — С. 15. 14. Бекирова С. Э. Особенности стимулирования развития рекреационного региона / С. Э. Бекирова // Современные проблемы финансов и учета : материалы науч.-практ. конф., 21–23 марта 2011 г. : тезисы докл. — Симферополь : ДИАЙПИ, 2011. — С. 14—16. 15. Бекирова С. Э. Механизм стимулирования развития региона / С. Э. Бекирова // Молода наука Волині : пріоритети та перспективи досліджень : матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. студентів і аспірантів., 10–11 травня 2011 р. : тези доп. –– Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. — Т.3. — С. 14–15. 16. Бекирова С. Э. Административные и экономические методы стимулирования социально-экономического развития региона / С. Э. Бекирова // Развитие научных исследований в 2010 г. : материалы междунар. науч.-практ. конф., 22–24 ноября 2010 г. : тезисы докл. — Полтава : Изд-во «Интер-Графіка», 2010. — Т.12. — С. 18—22.
АНОТАЦІЇ
Бекірова С.Е. Економічне регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Бердянський університет менеджменту і бізнесу, Бердянськ, 2012. Визначено сутність економічного регулювання розвитку санаторно-курортного комплексу в контексті поєднання ринкового та державного регулювання. Розкрито особливості розвитку санаторно-курортного комплексу України. Охарактеризовано організаційно-економічний механізм розвитку санаторно-курортного комплексу. Визначено роль держави в розвитку санаторно-курортного комплексу. Визначено тенденції розвитку санаторно-курортного комплексу України, здійснена оцінка його функціонування в АР Крим. Проаналізовано чинники, що впливають на функціонування та розвиток санаторно-курортного комплексу АР Крим. Запропоновано методичні положення щодо прогнозування чисельності оздоровлених в санаторно-курортних закладах. Розроблено багатофакторну регресійну модель, що дозволяє визначати прогнозні показники чисельності оздоровлених з урахуванням чинників впливу. Обґрунтовано напрями, шляхи та заходи вдосконалення економічного регулювання санаторно-курортного комплексу з урахуванням дії регуляторів на різних рівнях. Розроблено модель підвищення ефективності функціонування та розвитку санаторно-курортного комплексу. Обґрунтовано доцільність впровадження та реалізації активної державної політики щодо розвитку санаторно-курортного комплексу. Ключові слова: економічне регулювання, державне регулювання, розвиток, санаторно-курортний комплекс, організаційно-економічний механізм, державна політика, соціальна функція.
Бекирова С.Э. Экономическое регулирование развития санаторно-курортного комплекса. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Бердянский университет менеджмента и бизнеса, Бердянск, 2012. В диссертационном исследовании определено сущность экономического регулирования развития санаторно-курортного комплекса в контексте сочетания рыночного и государственного регулирования. Раскрыто особенности развития санаторно-курортного комплекса Украины. Доказано, что для санаторно-курортного комплекса характерна иерархичность построения. Предложено алгоритм проектирования организационно-экономического механизма регулирования развития санаторно-курортного комплекса. Установлено принципы, функции и этапы экономического регулирования развития комплекса. Обосновано общую схему организационно-экономического механизма. Определено роль и функции государства в развитии санаторно-курортного комплекса. Установлено характерные признаки санаторно-курортных услуг. Определено тенденции развития санаторно-курортного комплекса Украины. Осуществлено оценку деятельности комплекса в АР Крым, проанализировано факторы, влияющие на его функционирование и развитие. Предложено методические положения по прогнозированию численности оздоровленных в санаторно-курортных учреждениях. Разработанная многофакторная регрессионная модель, позволяет определять прогнозные показатели численности оздоровленных с учетом факторов влияния. Обосновано направления, пути и меры совершенствования экономического регулирования санаторно-курортного комплекса с учетом действия регуляторов на разных уровнях. Определено совокупность действий, которые необходимо осуществлять на микроуровне собственниками и руководством оздоровительных учреждений, органами региональной власти на мезоуровне, государственными органами власти на макроуровне с целью повышения эффективности развития санаторно-курортного комплекса. Разработано модель повышения эффективности функционирования и развития санаторно-курортного комплекса. Обосновано целесообразность внедрения и реализации активной государственной политики по развитию санаторно-курортного комплекса. Ключевые слова: экономическое регулирование, государственное регулирование, развитие, санаторно-курортный комплекс, организационно-экономический механизм, государственная политика.
Bekirova S.E. Economic regulation the development of sanatorium-health resorts complex. - Manuscript. Dissertation for a candidate degree in economic sciences, speciality 08.00.03.- economics and management of national economy. - Berdyansk University of management and business, Berdyansk, 2012. The author defined the essence of economic regulation development of sanatorium-resort complex in the context consolidation of the market and state regulation. Then the features development of sanatorium- resort complexes are placed for consideration. The organizational-economic mechanism of development of sanatorium-resort complex is characterized by the author. The role of the state is investigated in this thesis. Development tendencies of sanatorium-resort complex of Ukraine are identified and its functioning has been evaluated in Autonomous Republic of Crimea, analysis of the factors that influence the functioning and development of sanatorium-resort complex of Crimea. The methodical provisions for prediction the number of recoveries in sanatorium-resort complexes. A social function regression model that allows to determine predictive indicators of recoveries has been worked out. The work is an investigation of the directions, ways and measures which improve economic regulation of sanatorium-resort complex with the actions of regulators at various levels. The model of effectiveness of functioning and development of the sanatorium-resort complex has also been developed. The expediency of introduction and implementation of active state policy on the development of sanatorium-resort complex has been substantiated. Keywords: economic regulation, state regulation, development, sanatorium-resort complex, organizational-economic mechanism, state policy, social function.
|
Заказать выполнение авторской работы:
Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:
