ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА (на прикладі Київської області)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується суперечливістю двох взаємопов’язаних процесів – посиленням глобалізації економіки і зростанням її регіоналізації у системі міжрегіональних відносин, а також загостренням протиріч в системі “людина-біосфера”, що актуалізує питання ефективного управління техногенно-екологічною безпекою.

В Україні об’єктивні чинники екологічної кризи були сформовані ще за часів Радянського Союзу, основним з яких є дисбаланс промислового розвитку на користь ресурсоємних екологічно небезпечних виробництв. Зниження антропогенного навантаження на навколишнє середовище протягом 90-х років минулого століття не стало вирішальним у забезпеченні екологічної безпеки населення та території країни. Залишається ще доволі високим рівень забруднення атмосферного повітря, поверхневих та ґрунтових вод, а також земельних ресурсів. Поліпшення екологічної ситуації вимагає комплексної системи організаційно-економічних перетворень на різних рівнях управління природокористуванням. Це, зокрема, стосується розвитку ефективної системи державного управління техногенно-екологічною безпекою.

Науковому дослідженню глобальних екологічних проблем, принципів та механізмів забезпечення сталого розвитку, оцінювання екологічної безпеки та еколого-економічних ризиків, нормування господарських впливів на навколишнє середовище, економічних та адміністративних механізмів управління екологічною безпекою присвячені роботи: О. Ф. Балацького, І.К.Бистрякова, Є.В.Бридуна, О.О.Веклич, С.М.Волошина, Т.П.Галушкіної, З.В.Герасимчук, Б.М.Данилишина, М.І.Долішного, С.І.Дорогунцова, С.М.Ілляшенка, В.С.Кравціва, Л.Г.Мельника, В.С.Міщенка, І.В.Недіна, С.І.Синякевича, О.М.Телиженка, В.М.Трегобчука, А.Ф.Федорищевої, С.К.Харічкова, М.А.Хвесика, Є.В.Хлобистова, О.М.Царенка, Л.Б.Шостак та інших. Разом з тим, низка аспектів залишається недостатньо дослідженою. Тому виникає необхідність подальшого удосконалення економічного механізму управління техногенно-екологічною безпекою промислового виробництва рівні адміністративної області.

Таким чином наукова і практична актуальність запропонованого дослідження зумовлена необхідністю розробки та впровадження дієвих регулятивних економічних механізмів, здатних забезпечити техногенно-екологічну безпеку промислового виробництва України.

Наведені вище міркування обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету і завдання, які потребують вирішення, окреслили основні напрями дослідження і підтверджують її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження, проведені автором, пов’язані з науковими роботами, що виконувалися у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з плановими темами: «Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу» (шифр 3.1.5.63, номер державної реєстрації 0100U000657), де автором було розроблено методичні підходи до формуванні стратегії забезпечення екологічної безпеки з урахуванням новітніх принципів економіки природокористування у розділі «Сталий розвиток та забезпечення екологічної безпеки»; «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (ІІІ-7-06-(90), номер державної реєстрації 0106U005191 (39)), де автором розроблено теоретико-методологічні основи формування системи сталого розвитку у розділі «Теоретико-методологічні основи формування системи сталого розвитку продуктивних сил України за умов забезпечення оптимальної просторової локалізації»; «Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку» (ІІІ-3-05(87)0106U005)), де автором розроблено методичні засади визначення критеріїв оцінки інноваційного розвитку з позиції екологічної безпеки. З темою Державного фонду фундаментальних досліджень України 08.07/72 «Економіка та управління ризиком виникнення техногенних і природних катастроф» (номер державної реєстрації 0104U003171), де автором розроблено методичні підходи до оцінки та управління техногенно-екологічним ризиком.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення методологічних засад та методичних підходів щодо економічного механізму управління техногенно-екологічною безпекою промислового виробництва та використання його для забезпечення екологічно збалансованого розвитку регіонального промислового комплексу на прикладі Київської області.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі були поставленні та вирішувалися такі завдання:

-   поглиблення концептуальних положень забезпечення сталого розвитку продуктивних сил в контексті глобальних екологічних проблем;

-   визначення нормативно-правових, фінансово-економічних та експертних підходів до оцінки техногенно-екологічної безпеки, як складової сталого розвитку;

-   поглиблення методологічних засад, напрямів та основних інструментів реалізації державної соціально-економічної та нормативно-правової політики щодо забезпечення техногенно-екологічної безпеки;

-   удосконалення основних положень та принципів забезпечення техногенно-екологічної безпеки у процесі екологізації промислового виробництва;

-   розкриття особливостей формулювання методичних засад, процедур, критеріїв та еколого-економічних механізмів визначення граничних навантажень на навколишнє середовище і використання природних ресурсів;

-   оцінка основних положень концепції припустимого техногенно-екологічного ризику розвитку регіонального промислового виробництва, окреслити зв’язок концепції припустимого техногенно-екологічного ризику із економічним механізмом управління техногенно-екологічною безпекою;

-   поглиблення методологічних засад, удосконалення методичних підходів та інструментів соціально-економічного оцінювання техногенно-екологічної безпеки;

-   визначення структури та основних інструментів економічного механізму техногенно-екологічної безпеки;

-   розробка та реалізація управлінських рішень щодо організаційно-економічного механізму забезпечення техногенно-екологічної безпеки.

Об’єктом дослідження є процеси управління техногенно-екологічною безпекою промислового виробництва.