ЕКОНОМІКО−ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динамічний розвиток суспільства супроводжується трансформацією соціально-економічних процесів, зростанням антропогенного навантаження на природне середовище існування людства. Україна знаходиться на етапі становлення ринкової економіки, однією з основних умов якої є реформування земельних відносин. Здійснення масштабних перетворень належним чином не забезпечує раціональне використання та охорону земельних ресурсів, а відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель не відповідає вимогам екологобезпечного землекористування. З огляду на це проблема підвищення ефективності використання, відтворення та охорони земельних ресурсів набуває особливої гостроти, а наукове обґрунтування та впровадження заходів, які б забезпечили екологобезпечне землекористування – своєчасності та актуальності.

Теоретичні й прикладні аспекти економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення в період реформування земельних відносин досліджено в наукових працях таких відомих вчених, як: І. К. Бистрякова, З. Ф. Бриндзі, П. П. Борщевського, В. І. Благодатного,  В. Г. В’юна, А. П. Гайдуцького, М. В. Гладія, А. С. Гордійчука, Г. Д. Гуцуляка, Б. М. Данилишина, Д. С. Добряка, С. І. Дорогунцова, Е. А. Зіня, Р. А. Івануха, П. Г. Коренюка, В. С. Кравціва, О. О. Кучера, М. І. Лавейкіна, І. І. Лукінова, Л. Г. Мельника, Є. В. Мішеніна, Л. Я. Новаковського, М. В. Роїка, І. А. Розумного, П. П .Руснака, В. Ф. Сайко, В. І. Сапіча, А. Я. Сохнича, М. Г. Ступеня, П. Т. Саблука, В. М. Трегобчука, А. М. Третяка, С. К. Харічкова, М. А. Хвесика та інших науковців.

У наукових здобутках вчених вивчено критерії та показники економіко-екологічної ефективності використання земель, визначено напрями їхнього більш раціонального використання та охорони. Проте проблема екологобезпечного використання земельних угідь та відтворення їхньої продуктивності як ресурсу в умовах трансформації земельних відносин потребує подальшого опрацювання. Актуальність, теоретична і практична вагомість цих питань визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна праця виконувалась відповідно до напрямів державних програм та досліджень у рамках комплексного плану наукових робіт Національного університету водного господарства та природокористування, зокрема за темами: „Економіко-екологічне обґрунтування використання природних ресурсів” (на прикладі підприємств Західного регіону України) (номер державної реєстрації 0106U010488), „Створення інтегрованої моделі території для прийняття оптимальних управлінських рішень в умовах Західного регіону” (номер державної реєстрації 0106U009047).

Внесок автора полягає у вивченні економіко-екологічних аспектів
використання земель сільськогосподарського призначення в ерозійно небезпечних агроландшафтах та науковому обґрунтуванні пропозицій щодо підвищення економічної ефективності аграрного виробництва.

У межах регіональних наукових програм автором удосконалено методичні підходи до еколого-економічної оцінки збитків від деградації земель („Регіональна програма земельної реформи в Рівненському районі на 2001–2005  рр.”, реєстраційний номер 277 від 4 жовтня 2001 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення засад підвищення економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення у контексті сталого розвитку.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:

- розкрити концептуальні засади економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення;

- проаналізувати стан використання земель сільськогосподарського призначення на регіональному рівні;

- дослідити економіко-екологічну ефективність використання сільськогосподарських угідь в умовах реформування земельних відносин;

- розробити методичні рекомендації щодо оцінювання збитків від деградації ґрунтів;

- запропонувати заходи з удосконалення механізму екологобезпечного землекористування;

- розробити пропозиції щодо підвищення економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення.

Об’єктом дослідження є процеси формування системи ефективного використання земель сільськогосподарського призначення на регіональному рівні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади визначення економіко-екологічної ефективності використання земель сільсько­господарського призначення в умовах реформування земельних відносин у регіоні.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою проведеного дисертаційного дослідження є основні принципи і положення економічної теорії про закономірності формування ефективності виробництва, фундаментальні положення економіки природокористування.

У процесі дослідження використовувались такі методи наукового пізнання: монографічний – під час аналізу методик та підходів до оцінки економіко-екологічної ефективності використання земель; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень та формування висновків, удосконалення механізму екологобезпечного землекористування; графічний – для узагальнення статистичних даних; економіко-статистичні методи – при визначенні динаміки структури використання земельних угідь, вивченні впливу факторів на урожайність основних сільськогосподарських культур, при розробленні бездефіцитного балансу гумусу та оцінці збитків від деградації земель.

Основним методичним принципом, що використаний у роботі, є системний підхід, який характеризує збалансованість економічних вигід з вимогами екологічної безпеки.

Інформаційна база роботи – діюче земельне законодавство, Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів України, методичні й статистичні матеріали Державного комітету по земельних ресурсах, Державного комітету статистики України, Рівненського обласного головного управління земельних ресурсів, Державного управління екології та природних ресурсів у Рівненський області, Рівненського обласного управління статистики, дані Рівненського інституту землеустрою, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з аналізованої тематики, довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретико-методологічні та прикладні результати:

вперше:

-         визначено концептуальні основи формування бездефіцитного балансу гумусу та витрат на його поповнення, що забезпечує покриття дефіциту поживних речовин для лісостепової зони Поліського регіону;

-         запропоновано авторський підхід до оцінки збитків від деградації ґрунтів, що на відміну від існуючих методик враховує енергоємність основних факторів їх родючості;

удосконалено:

-         теоретико-методологічні підходи до визначення економіко-екологічної ефективності використання земельних ресурсів, що порівняно з наявними базуються на пріоритетах екологобезпечного використання земель;

набуло подальшого розвитку:

-         економіко-екологічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення, що на відміну від існуючих враховує обсяги втрат гумусу та продуктивність ріллі (в зерноодиницях на 1 га);

-         механізм екологобезпечного землекористування, відмінність якого полягає у формуванні інноваційних рішень, спрямованих на підвищення соціальної, економічної та екологічної ефективності використання земельних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання під час розроблення конкретних програм, методик, положень, вказівок та рекомендацій щодо підвищення ефективності використання земельних ресурсів. Авторські пропозиції з визначення еколого-економічних збитків від деградації ґрунтів схвалені і застосовані при формуванні та реалізації “Програми захисту земель від водної та вітрової ерозії та інших видів деградації земель до 2010 року” (“Методика еколого-економічної оцінки збитків від деградації земель”, затверджена обласним управлінням земельних ресурсів у Рівненський області 06.06.2006 р., довідка № 02–02/07–650).

Одержані результати дослідження використовуються Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель (довідка № 1–10–857 від 14.05.2007 р.), Рівненським обласним головним управлінням земельних ресурсів (довідка № 02– 02/07– 650 від 06.06.2006 р.), у господарській діяльності Центру “Геополітика” (акт впровадження № 131 від 17.05.2006 р.), а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економіка природокористування”, “Регіональна економіка”, “Оцінка землі і нерухомості” (довідка Національного університету водного господарства та природокористування № 65 від 12.10.2007 р.) та дисциплін “Менеджмент екологічного контролю” і “Розміщення продуктивних сил” (довідка Європейського університету № 95 від 19.06.2006 р., м. Рівне).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій розв’язане важливе наукове завдання: поглиблено теоретико-методологічні та методичні підходи щодо підвищення економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення; визначено стратегічні напрями формування екологобезпечного землекористування.

Наукові результати дисертаційного дослідження сформульовані особисто автором і є внеском у розвиток науки в аспекті визначення економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення з метою досягнення сталого розвитку регіону.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на 8 всеукраїнських і міжнародних теоретичних та практичних конференціях, зокрема на: Міжнародній науковій конференції „Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель” (м. Київ, 29–31 травня 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, ЗІДМУ, 15–16 листопада 2001 р.); Науково-методичній конференції „Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління” (м. Рівне, НУВГП, 23–24 травня 2002 р.); Міжнародній науково-технічній конференції „Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (м. Рівне, НУВГП, 30 жовтня – 1 листопада 2002 р.); Всеукраїнській науковій конференції „Проблеми управління регіональним економічним розвитком” (м. Рівне, НУВГП, 20–21 травня 2004 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті Євроінтеграції” (м. Рівне, НУВГП, 19–20 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка підприємства: теорія та практика” (м. Київ, КНЕУ, 23–24 березня 2006 р.), ІІ Міжнародній науково-технічній конференції „Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (м. Рівне, НУВГП, 21–22 листопада 2007 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 14 наукових працях загальним обсягом 3,82 друк. арк., з них особистим доробком автора є 2,96 друк. арк. У наукових фахових виданнях опубліковано 11 статей, 3 публікації – в матеріалах тез наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 185 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить   33 таблиці і 14 рисунків, список використаних джерел із 218 найменувань на 15 сторінках, 13 додатків на 20 сторінках.