ФІНАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення сталого економічного розвитку України безпосередньо пов’язане із регулятивними механізмами формування та використання доходів населення, тому що доходи населення формують попит на товари, послуги і  впливають на рівень споживання, заощадження та інвестування.

Значний взаємовплив обсягів доходів населення і темпів соціально-економічного розвитку, які мають своєрідну специфіку в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи, а також недостатнє висвітлення цих проблем щодо умов сучасного розвитку України зумовило необхідність дослідження особливостей регулювання доходів населення.

Серед важелів регулювання доходів населення найбільш дієвими є фінансові, оскільки саме вони є універсальними і дозволяють як стратегічно, так і  оперативно впливати на обсяги доходів. Водночас, необхідно враховувати чинники зовнішнього та внутрішнього впливу позитивного та негативного змісту за рівнями фінансової системи.

Проблема регулювання доходів населення має не лише загальнодержавний, але й регіональний, місцевий, корпоративний та внутрішньодомогосподарський прояви, що необхідно враховувати при розробленні напрямів удосконадення  механізму регулювання доходів населення з врахуванням превентивних заходів, направлених на зменшення негативного впливу глобалізаційних процесів, зокрема в умовах світової фінансової кризи.

Теоретичні конструкції та практику регулювання рівня доходів населення ґрунтовно досліджували зарубіжні вчені протягом останніх чотирьох століть. Основи регулятивних процесів доходів населення заклали Т. Мальтус,              Д. Рікардо, А. Сміт; роль держави та бізнесу в регулюванні цих процесів досліджували В. Годвін, Дж. Кейнс, Дж. Маккулох, Дж. Міль,  Ч. Оуен, А. Пігу; обгрунтовували регулятивні механізми – М. Вочер, Р. Коуз, Д. Норт,                М. Фрідмен, Е. Хансен, Дж. Хікс; також окремі аспекти регулювання доходів населення досліджували лауреати Нобелівської премії з економіки:  Г. Бекер,        Дж. Б’юкенен, П. Даймонд, Ф. Модільяні, Д. Мортенсон,  К. Піссарідес, А. Сен.

Вітчизняні вчені також досить активно брали участь у дослідженні цієї проблематики, зокрема проблемам оподаткування доходів присвятили свої праці В. Алексейчук, М. Дем’яненко, П. Саблук, О. Сидорович,                         О. Чернявський,   К. Швабій; соціальних трансфертів – Т. Кір’ян, М. Соколик; механізмам  формування доходів населення – Д. Богиня, Т. Кізима,  А. Колот, М. Крупка,   І. Крупка, П. Савченко,  С. Тютюнникова, Н. Холод  та інші.

Проте окремі теоретичні, методичні аспекти та практичні механізми регулювання доходів населення у вітчизняній економічній літературі висвітлені недостатньо, зокрема такі: застосування фінансових регулятивних важелів щодо доходів населення; оптимальні варіанти соціальних виплат; методики, які дозволяють регулювати соціальні виплати населенню; науково обґрунтовані пропозиції щодо напрямів ефективної фінансової політики регулювання доходів населення за окремими соціальними групами тощо.

         Недостатнє висвітлення цих проблем, особливо у період подолання наслідків фінансової кризи, зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету, об’єкт, предмет, завдання та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів Черкаського державного технологічного університету та НДІ праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики виконувались чотири науково-дослідні роботи, особистий внесок автора полягає в такому:

1. «Прогнозування розвитку бюджетної системи України», затвердженої Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0104U002724), де обґрунтовано взаємозв’язок фінансів населення з доходною та витратною частинами Зведеного бюджету України.

2. «Трансформація бюджетної системи України», затвердженої Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0103U008077), де було виявлено особливості регулювання доходів населення та оцінено їх вплив на формування Зведеного бюджету .

 3. «Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні», затвердженої Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0104U002724), де запропоновано напрями ефективного використання доходів населення, як чинника економічного зростання.

4. «Моніторингові оцінювання рівня життя населення в Україні», затвердженої Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0110U004090), де розроблено методику прогнозування доходів населення України, яка дозволяє здійснювати розрахунки їх структури у перспективі.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування механізму фінансового регулювання доходів населення України в сучасних умовах.

Досягнення мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

         - узагальнити теоретичні конструкції фінансового регулювання щодо доходів населення та здійснити їх групування за відповідною класифікацією;

-   уточнити понятійний апарат щодо регулювання доходів населення;

-   виявити тенденції та специфіку формування та регулювання доходів населення на загальнодержавному та  регіональному рівнях;

-   виконати аналіз оптимальності застосування фіскальних регуляторів, пільг та соціальних допомог щодо доходів населення;

-   розкрити домінанти фінансової політики в напрямі регулювання доходів населення;

-   обґрунтувати структуру механізму фінансового регулювання доходів населення;

-   розробити окремі методики регулювання доходів населення у поточному та перспективному періодах;

-   запропонувати модель прогнозування доходів населення за окремими соціальними групами з використанням регулятивних важелів;

-   розробити пропозиції щодо забезпечення ефективної фінансової політики в напрямі регулювання доходів населення, зокрема організації при Міністерстві фінансів Інформаційно-аналітичного центру з обгрунтуванням мети, завдань, кадрового забезпечення тощо.

       Об’єктом дослідження є напрям фінансової політики щодо регулювання доходів населення.

Предметом дослідження є механізм фінансового регулювання доходів населення.

Методи дослідження. При дослідженні процесів регулювання доходів населення використано низку методів, зокрема: системний підхід – при обґрунтуванні структури механізму регулювання доходів населення та класифікації теоретичних конструкцій щодо доходів населення; економіко-математичні методи – при розробці економіко-математичної моделі прогнозування доходів населення за окремими соціальними групами; метод наукової абстракції – при визначенні поняття «фінансове регулювання доходів населення»; метод експертних оцінок – при розробці методик регулювання соціальних виплат населенню.

Інформаційною базою дослідження є фундаментальні положення теорії фінансів, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених щодо  регулювання доходів населення, нормативно-правові акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, дані Державного комітету статистики, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду, результати досліджень Світового банку та Міжнародного валютного фонду, оцінки експертів з цього напряму досліджень та дані соціологічних опитувань.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, що відображають наукову новизну полягають у такому.

Вперше:

- запропоновано нові теоретичні підходи щодо механізму фінансового регулювання доходів населення, які базуються на обгрунтованій структурі цього механізму, розробленій структурній моделі регулювання доходів населення, що  дасть змогу  формувати   ефективні напрями фінансової політики  соціального спрямування з використанням регулятивних важелів та оптимізувати рівень доходів у розрізі окремих верств населення;                     

Удосконалено:

- методики регулювання соціальних виплат населенню у поточному та перспективному періодах, зокрема для тих виплат, які мають постійний характер. На відміну від розповсюджених, ці методики враховують обсяги потенційних фінансових ресурсів і орієнтовані на наближення нормативів соціальних виплат до рівня країн  ЄС;

- економіко-математичну модель прогнозування доходів населення за окремими соціальними групами з використанням фінансових регуляторів, яка реалізується послідовно в декілька етапів, що дозволяє виконувати прогнозні розрахунки обсягів доходів населення, як по Україні загалом, так і за регіонами. На відміну від відомих моделей, ця модель враховує стан економіки України у поточному та перспективному періодах і грунтується на відповідному аналітичному забезпеченні;

- генеалогічну схему поняття «фінансове регулювання доходів населення» з врахуванням  напрямів, рівнів та видів регулювання. Відмінність цієї схеми від наявних у тому, що враховано в органічній єдності суб’єкти, суспільні процеси, ієрархічні рівні та специфіку регулювання обсягів фінансових ресурсів населення.

Набуло подальшого розвитку:

- класифікація теоретичних конструкцій щодо регулювання доходів населення, яку сформовано за дев’ятьма ознаками – економічними течіями, теоріями, концепціями, моделями тощо. Відмінність цієї класифікації від відомих у тому, що дефініції цих конструкцій враховують не лише здобутки фінансової науки, а і суміжних – соціологічних, математичних тощо;

- тлумачення поняття «фінансове регулювання доходів населення» під яким розуміють процес впорядкування вхідних фінансових потоків, які поряд із натуральними формують засоби для існування населення конкретної країни, спрямовуються державними, корпоративними, громадськими та внутрішньодомогосподарськими структурами за визначеними нормативно-правовими, моральними та етичними нормами. На відміну від відомих визначень враховано рівні регулювання доходів населення та «правила» регулювання;

- розкрито домінанти фінансової політики в напрямі регулювання доходів населення до яких віднесено: нормативи та обсяги соціальних  виплат, фіскальні важелі, методи регулювання доходів, зокрема заробітної плати, мотиваційні важелі, специфіку виплати пільг,  підвищення рівня добробуту. Тут враховано зарубіжний досвід, силу прояву цих домінант та виявлено їх відмінність у сучасних реаліях України  порівняно з  окремими зарубіжними країнами;

- заходи, спрямовані на підвищення ефективності механізму регулювання доходів населення, з урахуванням світового досвіду, напрямів удосконалення нормативно-правового, фінансового та організаційного забезпечення, які зокрема передбачають створення при Міністерстві фінансів окремого підрозділу – Інформаційно-аналітичного центру з його відповідним обґрунтуванням.

Теоретична значимість дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретико-методичних підходів щодо формування ефективної регулятивної фінансової політики в напрямі доходів населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає  в розробці аналітично обгрунтованих рекомендацій щодо оптимального функціонування механізму фінансового регулювання доходів населення. Отримані автором основні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються в поточній діяльності Черкаської обласної  державної адміністрації при плануванні доходів і видатків місцевого бюджету з врахуванням фактору домогосподарств (довідка № 1086/04-3-51 від 21.05.2008 р.).

Пропозиції автора щодо застосування «Методики прогнозування доходів населення України» дозволяють виконувати прогнозні розрахунки щодо доходів населення в розрізі структури цих надходжень та застосовуються у Міністерстві соціальної політики – при аналітичному обґрунтуванні обсягів доходів населення на перспективний період (довідка № 01/4-407 від 30.11.2010 р.).

Окремі положення виконаного дослідження впроваджені в навчальний процес  університету «Проф. д-р Асен Златаров», Болгарія (м.Бургас) для студентів економічних спеціальностей (акт впровадження результатів дослідження №754/10 від 04.09.2010), а також у навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при викладанні дисциплін «Фінанси», «Фінанси домогосподарств», «Гроші та кредит», (довідка № 1790/01-10 від 01.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо ефективного функціонування механізму фінансового регулювання доходів населення. Наукові результати, викладені в дисертації та винесені на захист, відображають авторське бачення вирішення цієї проблеми, одержані самостійно і опубліковані у фахових виданнях.

Апробація результатів дисертації Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційної роботи оприлюднено на таких конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (м. Алушта, 3-6 жовтня 2002 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 15-17 жовтня 2003 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-правові засади перспектив розвитку економіки України» (м.Хмельницький, 4-6 грудня 2003 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 24-26 березня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк,            4-5 червня 2004 р.);  V Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова думка інформаційного століття 2010» (Польща, 7-15 березня 2010 р.);               VI Міжнародній науково-практичній конференції «Останні наукові досягнення  2010» (Болгарія, м. Софія, 17-25  березня 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси  в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 21-23 квітня 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертації викладено в 21 друкованій праці загальним обсягом 5,19 д.а., в тому числі 10 статей, опублікованих у наукових фахових виданнях, 3 статті - в інших виданнях,  8 - у тезах доповідей. Всі праці автора є одноосібними.

Обсяг і структура дисертації Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить  227 сторінок і містить 34 рисунки, 27 таблиць та 5 додатків. Список використаних джерел налічує 207 найменувань.