ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан сучасних міжнародних економічних відносин визначається процесами глобалізації. У зв'язку з цим відбувається зростання конкуренції не тільки серед суб'єктів господарювання, але й між країнами і їхніми регіонами.

Проблемами конкурентоспроможності (КСП) товарів, підприємств, регіонів та країн займалися такі вітчизняні і зарубіжні вчені як: Базилюк Я. Б., Бенаройа Ф., Вальтер Ж., Гельвановский М., Гомольська Н. І., Горбатов В. М., Гранберг О. Г., Гринчель Б. М., Данилишин Б. М., Іванов Ю. Б., Калюжнова Н. Я., Кизим М. О., Куликов Г. В., Маєр В. Ф., Мироненко М. С., Перский Ю. К., Пилипенко І. В., Пономаренко В. С., Портер М., Тищенко О. М., Фатхутдінов Р. А., Шостак Л. Б. та інші.

У сучасних умовах, коли більша частина економічного навантаження лягає на регіони, саме від їхньої КСП залежить структурна перебудова економіки країни в цілому, забезпечення сталого економічного зростання і поліпшення якості життя населення. Однак, як показує практика, питання КСП регіонів в Україні не стали ще основними при розробці і реалізації стратегій та програм їх соціально-економічного розвитку. КСП розглядається в основному на рівні товарів і підприємств. Тому все більш актуальною стає задача розробки системного підходу до підвищення КСП регіонів на основі впровадження державної цільової програми (ДЦП). Формування ДЦП підвищення КСП регіонів України зможе стати основою для прийняття державними органами різних рівнів ефективних управлінських рішень у цій сфері.

Крім того, залишаються не розробленими до кінця деякі теоретичні і практичні питання, а саме: обґрунтованість методів і моделей оцінки КСП регіонів; комплексна оцінка їх КСП, що включає в себе КСП товарів, підприємств, галузей, регіонів і країни у взаємозв'язку з якістю життя (ЯЖ) населення та економічним зростанням (ЕЗ).

Враховуючи вищевикладене, тема дисертаційної роботи є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконувалася в рамках планів виконання науково-дослідних робіт у Харківському національному економічному університеті за темою №57/04-05 «Теоретичні основи оцінки рівня і якості життя населення регіонів України» (№ ДР – 0104U000925) та у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за темою «Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року» (№ ДР – 0107U009113).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка методичних рекомендацій з формування державної цільової програми підвищення конкурентоспроможності регіонів України.

Для досягнення сформульованої мети в дисертації поставлені і вирішені наступні задачі:

– проаналізувати рівень КСП України в порівнянні з країнами світу і виявити його вплив на ЕЗ і ЯЖ населення країн світу;

– розглянути і проаналізувати діючі законодавчі документи по розробці стратегій і програм соціально-економічного розвитку України та її регіонів, запропонувати методику розробки цільової програми підвищення конкурентоспроможності регіонів України;

– провести аналіз понять «економічне зростання» і «якість життя населення» і проаналізувати стан рівня ЯЖ населення і ЕЗ регіонів України, і їх складових елементів;

– уточнити сутність поняття «конкурентоспроможність регіону», розробити методику оцінки рівня КСП регіонів України і проаналізувати КСП та її складові елементи;

– провести аналіз впливу КСП на соціально-економічне становище регіонів України і розробити методику відбору регіонів, які вимагають державної підтримки з підвищення їх КСП;

– побудувати модель впливу рівня КСП регіонів на ЕЗ і ЯЖ населення і розробити механізм вибору пріоритетних заходів державної цільової програми з підвищення КСП України та її регіонів.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес формування державної цільової програми підвищення конкурентоспроможності регіонів країни.

Предмет дослідження. Предметом дослідження в роботі є теоретичні і практичні підходи, методи та інструменти щодо формування державної цільової програми підвищення конкурентоспроможності регіонів України.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи складає сукупність методів та прийомів наукового дослідження, використання яких обумовлено поставленою метою і задачами з їх досягнення. При цьому були використані такі методи емпіричного і теоретичного дослідження: системний підхід і статистичні методи дослідження для визначення КСП, ЕЗ і ЯЖ населення регіонів України; методи розпізнавання образів (кластерний аналіз) – для визначення якісного рівня ЕЗ, ЯЖ населення і КСП регіонів України; системно-логічний підхід – для побудови логічного взаємозв'язку сутностей категорій КСП, ЕЗ і ЯЖ населення регіонів, поняття «конкурентоспроможність регіону»; дискретні динамічні математичні моделі – для визначення впливу КСП регіонів на ЕЗ і ЯЖ населення.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані в процесі дослідження наукові результати мають різний ступінь новизни і в сукупності вирішують важливу наукову задачу формування ДЦП з підвищення КСП регіонів України.

Отримані наукові результати:

одержали подальший розвиток:

– структура і процес формування ДЦП з підвищення КСП регіонів, які, на відміну від існуючих, розглядають КСП у взаємозв’язку із соціально-економічним розвитком, що забезпечує системне цілеполягання програми;

– якісне прогнозування динаміки соціально-економічного розвитку регіонів країни на основі дискретних когнітивних моделей, які, на відміну від існуючих, дозволяють враховувати зворотні зв'язки системи і виробляти ефективні управлінські рішення в даній сфері;

– методичний підхід до вибору регіонів країни, що у першу чергу підлягають включенню до ДЦП з підвищення їх КСП, який ґрунтується на позиціонуванні регіону в просторі «конкурентоспроможність – економічне зростання – якість життя населення», і враховує динаміку його розвитку;

удосконалено:

– сутність поняття «конкурентоспроможність регіону», як характеристики здатності його науково-технічних можливостей та впроваджуваної економічної політики забезпечувати виробництво товарів і послуг, які затребувані міжнародним ринком, що, в свою чергу, створює умови для його стійкого економічного зростання і підвищення рівня життя населення;

– комплексну методику і механізм оцінки КСП регіонів країни, які на відміну від існуючих, дозволяють аналізувати її ієрархічність (макро-, мезо- і мікрорівень) і включають як кількісні, так і якісні характеристики;

– методичний підхід з аналітичного забезпечення причинно-наслідкового ланцюжка «якість життя населення – економічне зростання – конкурентоспроможність», що, на відміну від існуючих, синтезує дані категорії у рамках цільової програми.

Наукове значення роботи полягає в тому, що отримані нові наукові положення і практичні рекомендації розширюють область знань, дозволяючи вирішити науково-практичну задачу формування ДЦП з підвищення КСП регіонів.

Практичне значення отриманих результатів. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних розробок, що дозволяє використовувати їх у практиці розробки і формування ДЦП з підвищення КСП регіонів країни. Запропонований у дисертаційній роботі комплексний підхід до формування ДЦП з підвищення КСП регіонів, а також методи і моделі є універсальними і дозволяють підвищити ефективність управлінських рішень, що приймаються на державному і регіональному рівнях.

Основні результати дослідження були використані у роботі Головного управління економіки та Головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції Харківської облдержадміністрації при розробці наступних програм: «Регіональної програми розвитку експортного потенціалу Харківської області на 2007 – 2008 рр.» (акт впровадження № 01-16/870 від 15.10.2007 р.); «Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області до 2015 року» (акт впровадження № 65/4 від 16.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані і обґрунтовані наукові положення і практичні рекомендації з формування ДЦП з підвищення КСП регіонів України. Результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в опублікованих роботах, в яких здобувач використовував власні ідеї, викладені, в тому числі, у спільно опублікованих роботах.

Внесок здобувача в монографію [1, за списком опублікованих праць на с. 15 автореферату], яка написана в співавторстві, є таким: уточнено сутність поняття «конкурентоспроможність регіону», проаналізовано діючу теорію і практику оцінки КСП країн і їх регіонів, запропонована методика оцінки КСП регіонів.

Внесок здобувача в наукові статті [2], є таким: проведено кількісну і якісну оцінку КСП України серед країн світу.

Внесок здобувача у тези доповідей [7], є таким: виявлено особливості КСП регіонів і обґрунтовано механізм її оцінки.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток України: наукове, економічне і правове забезпечення» (Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток регіонів України: проблеми науки і практики» (Харків, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність і інноваційний розвиток України: проблеми науки і практики» (Харків, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 7 наукових працях, у тому числі у колективній монографії, 3 статті в спеціалізованих наукових виданнях, 3 – в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 32,85 ум.-друк. арк., з яких авторові належить 3,01 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг роботи.