ФОРМУВAННЯ I РОЗВИТОК РЕГIОНAЛЬНОГО КЛAСТЕРУ ЖИТТЄЗAБЕЗПЕЧЕННЯ: МЕТОДОЛОГIЯ ТA ПРAКТИКA

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування концепції кластеризації в сфері життєзабезпечення» узагальнено та вдосконалено науково-методологічний базис кластеризації в сфері життєзабезпечення; розроблено концептуальні основи кластеризації економічних систем;  проведено системне дослідження еволюційного розвитку якості в сфері життєзабезпечення; доповнено систему принципів формування та розвитку кластеру життєзабезпечення.

В результаті систематизації теоретичних підходів до визначення вихідних понять та категорій, надано авторське визначення наступних дефініцій: «якість життєзабезпечення» – це раціональна побудова життя та діяльності місцевого населення щодо використання всіх доступних ресурсів з метою задоволення основних первинних та соціальних потреб на достатньому рівні, «кластер життєзабезпечення» – це комплекс взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих соціально-економічних, екологічних, державних, муніципальних і приватних структур та інститутів, які здійснюють заходи, диференційовані в залежності від регіональних особливостей, спрямовані на виконання основних функцій суспільства та вирішення завдань щодо забезпечення добробуту громадян за умов максимального збереження навколишнього середовища та розвитку людини.

Доведено, що формування КЖ як економічного інституту та подальший його розвиток у відповідному інституційному полі є одним з першочергових завдань на шляху до сталого соціально-економічного розвитку та основою набуття низки позитивних довгострокових ефектів для економіки країни та її регіонів. При цьому пріоритетами сталого регіонального розвитку є формування та розвиток необхідної інфраструктури, а сформований регіональний кластер життєзабезпечення може бути використаний як концептуальний базис підвищення якості управління економікою регіону.

Визначено, що РКЖ повинні формуватися на засадах діалектичної взаємодії конкуренції та співробітництва, колективної ефективності та гнучкої спеціалізації, використання ефектів масштабу та визначення полюсів зростання. Ефективна організація та розвиток кластеру життєзабезпечення можливі за наявності в регіоні наступних умов: взаємодіючої у межах єдиного бізнес-процесу сукупності підприємств, що використовують конкурентні переваги регіону й орієнтовані на сегмент ринку, який динамічно розвивається; значної кількості суб’єктів малого та середнього бізнесу, що спрямовані на виробництво одного або декількох видів виробів і використовують диференційовані професійно-спеціалізовані технології; великої науково-дослідної організації з високим рівнем підприємницької культури; вільних виробничих приміщень та інфраструктури, необхідної для організації бізнесу; кваліфікованої робочої сили; добре розвиненої інфраструктури, що підтримує і здійснює організаційний, інвестиційний та технологічний супровід модернізації сфери життєзабезпечення (технопарків, бізнес-інкубаторів, промислових зон, професійних асоціацій, інноваційно-промислових комплексів, агентств з розвитку субконтрактних взаємовідносин і партнерства, потужних торговельно-промислових палат й ефективних професійних асоціацій тощо); атмосфери довіри і творчості, що формується як наслідок взаємних переваг, що виникають в результаті кластеризації та якими користуються учасники кластеру; політики регіональної адміністрації, спрямованої на підтримку та розвиток процесів кластеризації. Формування та розвиток кластеру життєзабезпечення повинен базуватися на розробленій системі принципів