ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК РИНКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап функціонування і розвитку національного агропродовольчого ринку пов’язаний з його перебудовою в напрямку підвищення конкурентоспроможності, адже цього вимагають не лише впливи світових ринків, а й чинники глобалізації, зокрема, вступ України до СОТ та інтеграція з країнами ЄС. Ці виклики повинні супроводжуватися якісно новими кроками по створенню умов щодо лібералізації ринків сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Розраховувати на успіх можна лише за умови підвищення конкурентоспроможності продукції аграрного сектора.

Наукова і прикладна проблематика підвищення конкурентоспроможності продукції, формування і розвитку ринку та вивчення ефективності його функціонування постійно знаходилась в полі зору зарубіжних і вітчизняних науковців. Важливу роль у формуванні теоретичних концепцій дослідження ринку відіграють наукові праці А. Сміта, Д. Рікардо, Дж.С. Мілля, А. Пігу, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, В. Нордгауза, Г. Армстронга, Ф. Котлера.

Дослідженню проблем формування і розвитку національного агропродовольчого ринку, окремих продуктових ринків, визначення ролі держави у їх ефективному функціонуванні в умовах реформування аграрного сектора України, які лягли в основу розробки методики дослідження, присвячені роботи вітчизняних вчених: В.Г. Андрійчука, О.В. Березіна, В.І. Бойка, П.І. Гайдуцького, В.М. Геєця, С.Л. Дусановського, Ю.С. Коваленка, Т.О. Осташко, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, А.М. Стельмащука, В.О. Точиліна, О.М. Шпичака та ін. Їх зусиллями створений теоретико-методологічний фундамент дослідження даної проблеми, вирішено ряд її методичних та прикладних аспектів щодо формування аграрного ринку, вдосконалення економічного механізму його функціонування в пореформений період.

Водночас, високий динамізм дії сучасних економічних, політичних і соціальних чинників в нашій державі вимагає поглиблених досліджень впливу ринкових трансформацій на аграрний сектор і рівень споживання населенням продуктів харчування, вивчення потенційного попиту на продукцію органічного агровиробництва, розробки якісно нових моделей національного агропродовольчого ринку, насиченого конкурентоспроможною продукцією для задоволення внутрішніх продовольчих потреб держави і розширення її експортних можливостей.

Необхідність поглибленого наукового розроблення питань формування і розвитку ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції в Україні, національна важливість цього ринку зумовили вибір теми дисертації, мету, структуру і напрями дослідження та визначили її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось згідно з науково-дослідною тематикою Тернопільського національного економічного університету і знайшло відображення при виконанні держбюджетної теми кафедри економіки, організації і планування в АПК: “Основні напрямки розвитку агропромислового виробництва в пореформений період” (державний реєстраційний номер – 0105U000848), в межах якої автором виконано розділ “Науково-методичні засади формування ринку продукції органічного агровиробництва”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вироблення концептуальних основ і наукове обґрунтування методологічних підходів та практичних рекомендацій для формування і розвитку ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції в умовах розвитку ринкових відносин та інтеграції України у світове економічне співтовариство.

Для досягнення поставленої мети були визначені так основні завдання:

·      розвинути теоретико-методологічні засади сутності ринку агропродовольчої продукції, її конкурентоспроможності на основі узагальнення та уточнення поглядів вчених-економістів на цю проблему з метою обґрунтування складових його подальшого розвитку в контексті розвитку світового ринку;

·      провести системний аналіз функціонування ринку агропродовольчої продукції, оцінку її потенційного попиту і пропозиції, розвитку збутових каналів реалізації в умовах трансформації форм власності і господарювання;

·      дати оцінку особливостям розвитку агропродовольчого ринку, впливу механізму ціноутворення і конкурентоспроможності продукції на формування національного ринку і експортного потенціалу нашої держави;

·      визначити рівень конкурентоспроможності основних видів агропродовольчої продукції на міжнародному ринку і обґрунтувати перспективні параметри її формування;

·      розкрити особливості функціонування та тенденції розвитку ринку конку-рентоспроможної агропродовольчої продукції в економічно розвинутих країнах;

·      обґрунтувати основні напрями формування системи поєднання ринкового і державного регулювання ринку агропродовольчої продукції;

·      запропоновувати напрями формування сегменту ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції за рахунок розвитку органічного агровиробництва;

·      сформувати організаційно-економічні засади розвитку агропродовольчого ринку в контексті приєднання України до СОТ та інтеграції в Європейський Союз.

Об’єктом дослідження є ринкові трансформаційні процеси формування та ефективного розвитку ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні засади формування та розвитку ринку агропродовольчої продукції.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем розвитку ринку агропродовольчої продукції, законодавчі та нормативно-правові акти країни.

В процесі дослідження використано комплекс економічних методів і прийомів пізнання: системний метод – відповідно до якого явища і процеси, пов’язані з формуванням і розвитком ринку агропродовольчої продукції, розглядалися й аналізувалися у взаємозв’язку і взаємозалежності; монографічний – при висвітленні поглядів вчених на досліджувані в роботі проблеми, аналізі ретроспективи ринку агропродовольчої продукції; абстрактно-логічний – при узагальненні і обґрунтуванні теоретичних і методичних засад формування і розвитку ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції; кореляційно-регресійного аналізу – для оцінки щільності зв’язку між калорійністю середньодобового раціону харчування населення України, його доходами і рівнем споживання основних продуктів харчування, в розрахунку на одну особу; графічний – для фактичного вирівнювання та прогнозування рівня калорійності середньодобового раціону харчування населення; соціологічного дослідження – для виявлення потенційних споживачів продукції органічного агровиробництва, встановлення рівня їх купівельної спроможності і цін, які готові вони платити за неї, а також для з’ясування критеріїв, які впливають на вибір каналів збуту при реалізації сільськогосподарської продукції споживачам; індексного аналізу – для визначення індексів відносної експортної конкурентоспроможності основних видів агропродовольчої продукції України на світовому ринку.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі і нормативні акти України з питань розвитку аграрного ринку, теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інші спеціальні та науково-практичні інформаційні джерела, у тому числі матеріали періодичних видань та спеціальні монографічні джерела за темою дисертаційної роботи. Використані аналітичні і статистичні матеріали Держкомстату України та Всесвітньої організації з продовольства та сільського господарства при Організації Об’єднаних Націй – ФАО ООН, результати соціологічних досліджень, власних обстежень та розрахунків.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в системному обґрунтуванні теоретико-методологічних основ та прикладних засад щодо формування і розвитку ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції. Дисертантом сформульовано такі основні твердження, що відображають його особистий внесок у розробку даної теми і виносяться на захист:

вперше

·      розроблено модель визначення тісноти зв’язку між енергетичною цінністю середньодобового раціону населення України і рівнем споживання основних продуктів харчування та вирахувано прогнозні значення рівня калорійності продуктів рослинного і тваринного походження на період до 2010 р., які дозволяють прогнозувати подальший розвиток національного агропродовольчого ринку;

удосконалено

·      підходи до дослідження ринку агропродовольчої продукції, в контексті чого запропоновано систему оціночних показників, що характеризують ті чи інші прояви ситуації на ринку для здійснення аналізу його кон’юнктури в залежності від умов, що складаються на ньому в певний період часу і в конкретному місці, регіоні;

·      блок-схему алгоритму здійснення першочергової стадії технології процесу агромаркетингу – дослідження ринку агропродовольчої продукції, яка є важливою складовою організації та формування стратегії і тактики маркетингової діяльності на внутрішньому і зовнішньому ринках;

·      модель державного регулювання ринку агропродовольчої продукції, яка охоплює організаційні і економічні напрями, забезпечення збалансованості кількісних і якісних параметрів попиту і пропозиції, їх оптимального співвідношення, вихід на нові ринки з конкурентоспроможною продукцією;

дістали подальший розвиток

·      трактування сутності категорій “ринок”, “ринок агропродовольчої продукції” в концептуальній інтерпретації даних понять в пореформений період економіки, які на відміну від існуючих визначень автором трактуються як: ринок – це специфічна сфера обміну товарами і послугами, де виникають і реалізуються відносини, пов’язані з процесом купівлі-продажу товарів, їх просування від виробника до споживача; ринок агропродовольчої продукції – ефективний механізм задоволення потреб товаровиробників і запитів споживачів, який виступає чутливим регулятором і координатором системи комерційних зусиль суб’єктів ринку, спрямованих на виробництво і реалізацію конкурентоспроможної агропродовольчої продукції для забезпечення продовольчої безпеки держави і формування експортного потенціалу.

·      наукові підходи щодо критеріїв вибору каналів реалізації сільгоспвиробниками продукції на агропродовольчому ринку, зокрема, запропоновано враховувати чинники: вигідність ціни; стабільність збуту; можливість передоплати; репутація покупця; транспортування/зберігання покупцем; невимогливість покупця до якості продукції;

·      організаційно-економічні засади становлення і розвитку органічного агровиробництва, формування потенційного попиту на його продукцію з метою ефективного функціонування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції, в основу яких покладено питання адаптації товаровиробників до міжнародних вимог та стандартів країн ЄС до якості продуктів харчування.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці і обґрунтуванні пропозицій, спрямованих на формування і розвиток ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції в контексті вступу України в СОТ і інтеграції з ЄС.

Одержані результати дослідження знайшли впровадження на загальнодержавному і регіональному рівнях. Зокрема, Міністерством аграрної політики України прийняті до впровадження авторські рекомендації щодо формування концептуальних підходів до розвитку інфраструктури вітчизняного аграрного ринку конкурентоспроможної продукції і системи державної підтримки органічного агровиробництва, які використані при підготовці пропозицій з удосконалення відносин на внутрішньому і зовнішньому агропродовольчих ринках для успішного приєднання України до СОТ і подальшої євроінтеграції (довідка № 37-23-3-15/16812 від 20 листопада 2006 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації – схвалені і прийняті до впровадження в АПК області пропозиції щодо розвитку інфраструктури агропродовольчого ринку і системи державної підтримки органічного агровиробництва, вирішення проблеми входження і адаптації на цьому важливому ринку переважної маси селян, які отримали землю в результаті приватизації (довідка № 9-05-81 від 11 грудня 2006 р.); товарною біржею “Тернопільська агропромислова біржа” – схвалені і прийняті до впровадження розроблені автором методичні підходи щодо розширення біржового ринку сільськогосподарської продукції, шляхом збільшення регіональних закупівель зерна, насіння соняшнику, ріпаку, цукру та іншої продукції виключно через агропромислову біржу, торговельні доми та інші процедури, які забезпечуватимуть прозорість купівлі-продажу оптових партій продукції адекватних ринковій пропозиції (довідка № 94 від 14 березня 2008 р.).

Окремі положення, що були обґрунтовані в дисертації, використовуються у навчальному процесі в Тернопільському національному економічному університеті при викладанні дисциплін “Макроекономіка”, “Аграрний ринок” (довідка № 126-24/935 від 2 липня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З 24 опублікованих наукових праць, 20 – самостійні. Матеріали публікацій виданих у співавторстві, використані в дисертації в частині, що належить здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідались та обговорювались на: Міжвузівській науково-практичній конференції молодих науковців “Теорія і практика управління розвитком персоналу вітчизняних підприємств та організацій” (м.Львів, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (м.Тернопіль, 2004 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності” (м.Київ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м.Харків, 2004 р., 2007 р.); Міжнародному Форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м.Харків, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країн в Світове співтовариство” (м.Тернопіль, 2007 р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу “Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м.Тернопіль, 2006 р., 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 24 наукових роботах (двадцять опубліковано автором одноосібно), у тому числі дев’ять статей у фахових наукових виданнях і п’ятнадцять – в інших, загальним обсягом 8,17 д.а. (особистий внесок дисертанта – 7,72 д.а.).

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 227 сторінок, у тому числі 185 сторінок основного тексту. У дисертації міститься 27 таблиць, 25 рисунків, 10 додатків (на 18 сторінках). Список використаних літературних джерел включає 262 найменування (на 22 сторінках).