ФОРМУВАННЯ РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

Актуальність теми. Подальший розвиток ринкової економіки в Україні потребує вдосконалення структури існуючих аграрних ринків і створення нових. Зміни в ринковій діяльності зумовили утворення нових напрямів реалізації продукції сільського господарства. Для  багатьох товаровиробників актуальною проблемою залишаєтьсч необхідність диверсифікації каналів збуту виробленної продукції, оскільки у більшості з них відсутні навички та уміння знаходити вигідні умови для її реалізації. Ситуація ускладнена ще й тим, що не створено мережі господарських суб’єктів, що сприяють впроваженню механізму реалізації, який би гарантував учасникам ринку збут сільськогосподарської продукції й продовольства на конкурентній основі та за вигідною ціною.

У розв’язанні вказаної проблеми важливе місце відводиться формуванню й розвитку національного і регіональних ринків сільськогосподарської продукції.  Існуюча у агропромисловому комплексі ринкова інфраструктура є недосконалою,   оскільки   знаходиться   лише   на початковому етапі свого формування, її окремі складові елементи розрізнені і функціонують хаотично. Створенню мережі інфраструктури аграрного ринку та аграрних підприємств бракує системності, а процесу її становлення – послідовності. Тому виникає необхідність розбудови оптимального складу ринкових інституцій, які б виконували адекватні функції щодо становлення цілісного і стабільно діючого аграрного ринку з метою формування ефективного механізму прискорення просування сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки до споживача.

Вивченню проблем формування принципів функціонування аграрного ринку, аграрних підприємств та їх інфраструктури присвячені праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців: Р.Бренсона, Б.М.Данилишина,  П.Друкера, П.І.Гайдуцького, С.М.Кваші, Дж.Коннора, Р.Колза, П.М.Макаренка,  М.Й.Маліка, Л.О.Мармуль, П.Т.Саблука, М.П.Сахацького, Г.В.Черевка, В.І.Топіхи, М.Трейсі, О.М.Шпичака та ін.

Проте складність проблеми й відсутність істотних зрушень у її розв’язанні на регіональному рівні вимагають подальших розробок.  Недостатньо опрацьованим є питання щодо оптимізації складу мережі суб’єктів інфраструктури, з врахуванням фактору особливостей регіону та методів забезпечення її ефективного функціонування на різноманітних організаційно-ієрархічних рівнях, обґрунтування послідовності та напрямів досягнення системності у формуванні підприємств інфраструктури аграрного ринку.

Актуальність, теоретична та практична значимість, а також недостатність розробки питань становлення і розвитку ринкової інфраструктури аграрного ринку та аграрних підприємств регіону, аналізу ефективності функціонування її суб’єктів та управління товарними потоками обумовили вибір теми та основних напрямів дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу “Херсонський державний аграрний університет”за темою “Оганізаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації – 0102U003197). У межах наукової програми автором виконано дослідження теретичних, методичних і прикладних питань щодо оцінки стану та перспектив обгрунтування формування інфраструктури аграрних підприємств і аграрного ринку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення розвитку інфраструктурного забезпечення ринку сільськогосподарської продукції на регіональному рівні. У процесі реалізації поставленої мети визначені такі завдання дослідження:

-                уточнити теоретичні аспекти економіної сутності інфраструктури аграрного ринку, умови і закономірності її функціонування та доповнити  методичні підходи до оцінки ефективності розвитку підприємств  інфраструктури аграрного ринку;

-                визначити вплив регіональних умов та ресурсів на процес формування складових ринкової інфраструктури;

-                здійснити оцінку сучасної ринкової інфраструктури аграрних підприємств регіону та виявити основні тенденції її розвитку;

-                виділити основні проблеми функціонування інфраструктури аграрного ринку та виявити чинники, що стримують її розвиток на рівні області;

-                обгрунтувати пропозиції щодо удосконалення оптимізації складу інфраструктури аграрних підприємств;

-                розробити структурно-логічну схему розвитку суб’єктів інфраструтури регіонального аграрного ринку;

-                вдосконалити рекомендації щодо активізації функціонування сегментів інфраструктури аграрного ринку, що впливають на управління товарними потоками.

 Об\'єктом дослідження є процес функціонування і розвитку  інфраструктури аграрного ринку та аграрних підприємств і обгрунтування напрямів її удосконалення.

 Предметом дослідження є  теоретичні, методичні  та практичні аспекти формування і функціонування ринкової інфраструктури аграрних підприємств.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження було використано наукові методи, що грунтуються на системному аналізі економічних явищ. На основі діалектичного методу наукового пізнання й поєднання історичного та логічного в еволюції існуючих категорій подано визначення “інфраструктура аграрного ринку”, виявлені її складові та обгрунтовано їх функціональне призначення, проведена класифікація її елементів. При проведенні аналізу аграрних перетворень та стану розвитку ринкової інфраструктури на обласному рівні було застосовано математичний метод дослідження, методи порівняння,  узагальнення,  групування, графічний  та ін. У процесі дослідження теретичних аспектів формування інфраструктури застосовувались методи індукції та дедукції для визначення особливостей становлення основних її елементів на прикладі окремих господарюючих суб’єктів.  Методи вимірювання, спостереження, графічного зображення даних – для визначення стану розвитку регіональної інфраструктури аграрного ринку. В аналітичній частині роботи було використано метод соціологічних опитувань  та метод проведення експертної оцінки. За допомогою абстрактно-логічного методу,  що був застосований при опрацюванні економічних досліджень, визначено стратегію і тактику взаємопов’язаних напрямків формування  та оптимізації складу інфраструктури аграрного ринку, методу аналітичного прогнозування – розроблені перспетиви розвитку мережі суб’єктів інфраструктури регіону.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання інфраструктури аграрного ринку,  офіційні статистичні матеріали, нормативно-методична література, довідковий матеріал Міністерства аграрної політики України та Головного управління агропромислового розвитку Херсонської області, матеріали науково-дослідних установ, праці вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали науков-практичних конференцій, звітність підприємств, інформація з всесвітньої комп\'ютерної мережі \"Inte
et\",  первинні матеріали власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

-                запропоновано здійснити групування елементів інфраструктури аграрних підприємств, враховуючи зв’язки між її складовими сегментами в забезпеченні сталого функціонування ланцюга сільськогосподарського виробництва  від виробника до кінцевого споживача;

- обгрунтовано доцільність формування аграрної дорадчої служби, районних (міжрайонних) центрів інформаційно-консультативних послуг і бізнес-центрів,  діяльність яких направлена на забезпечення  інформацією сільськогосподарських товаровиробників про сучасний стан аграрного  ринку, взаємодію його операторів з науковцями, впливає на  запровадження інновацій в сільське господарство, посилення конкурентних переваг галузі та регіону в національному агропромисловому виробництві через активізацію елементів інфраструктури;

удосконалено:

- мережу торгових домів як брокерських контор торгової біржі  та запропоновано організаційні засади їх діяльності, а саме: порядок створення, джерело фінансування та формування матеріально-технічної бази, розробки моніторингу діяльності та механізму звітності органів управління;

- механізм управління збутовими процесами та потоками аграрної продукції на засадах переходу на нові принципи їх організації з широким використанням інформаційних технологій і маркетингу, центрів логістики;

набули подальшого розвитку:

-                пропозиції щодо удосконалення функціонування елементів фінансово-кредитної складової інфраструктури аграрного ринку з подальшим створенням сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів  та кредитних спілок;

- система організації аграрних торгових домів, що передбачає групування за видами операції інтегрованості, які направлені на підвищення  фінансової стійкості підприємств, забезпечення стабільного ринкового становища з метою передачі окремих функцій заготівельним підприємствам та оптово-продовольчим ринкам;

-    комплексна оцінка визначення стану діяльності регіональних служб інформаційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, що розглядаються як важливий  елемент ринкової інфраструктури аграрних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в ході дослідження наукові та практичні висновки і рекомендації спрямовані на  поліпшення формування і функціонування ринкової інфраструктури аграрних підприємств регіону, вдосконалення оптимізації її сегментів, що впливають на управління товарними потоками.

 За результатами дослідження обгрунтовано необхідність створення центру логістики, запропоновано організаційні засади його діяльності, а саме: порядок створення, джерело фінансування та формування матеріально-технічної бази, розробки діяльності відділу управління руху товарними потоками ( довідка Управління зовнішньоекономічних зв’язків Херсонської облдержадміністрації № 380-32/380 від 05.05. 2008р.). Рекомендації автора щодо створення обласного інформаційно-маркетингового Центру прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації  (довідка № 8-701-5/642 від 05.04. 2008р.). Завдяки проведеному дисертаційному дослідженню визначено організаційні основи діяльності оптового продовольчого ринку “Неждана”( Цюрупинський район Херсонська область), насамперед, порядок і етапи створення мережі регіональних аграрних центрів розподілу реалізації сільськогосподарської продукції ( довідка №  43/58 від 09.04. 2008р.). 

Теоретичні розробки й результати дослідження використовуються у навчальному процесі Херсонського ДАУ при викладанні та створенні методичного забезпечення з дисциплін “Основи методики економічних досліджень”,  “ Організація агробізнесу”, “Економіка галузей АПК”, “Основи кооперації” (довідка № 66-09/77 від 02.03.2008 р.).

  Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та пропозиції, що є результатом особистої роботи здобувача, яка  полягає в постановці і розробці основних наукових положень і напрямків досягнення результатів.

 Апробація результатів дослідження. Підсумки наукового дослідження доповідались автором і були схвалені на міжнародній науково-практичній конференції „Досягнення, проблеми і перспективи аграрної науки і освіти в Південному регіоні України” в Херсонському державному аграрному університеті (м. Херсон, 2004 р.); ювілейній науково-практичній конференції “Інтеграція аграрної освіти, науки і виробництва АПК України в ХХІ сторіччі” (м. Херсон, 2005 р.);  міжнародній науково-практичній конференції “Наука, теорія і практика” (м. Дніпропетровськ, 2006р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах” (м. Херсон, 2007 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки» ( м. Херсон, 2007 р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХДАУ (м. Херсон, 2004- 2008 р.р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 6 наукових працях у фахових виданнях загальним обсягом 2,4 друк.арк., з яких 2,1 друк.арк. належить особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 160 сторінках комп’ютерного тексту. Робота  містить 24 таблиць, 31 рисунків, 20 додатків. Список джерел нараховує 149 найменувань.