ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У процесі становлення та подальшого розвитку економічних механізмів господарювання в Україні особливої уваги потребує формування ринкових інститутів, оскільки об’єктивною умовою існування й функціонування ринку є створення та ефективна розбудова його розгалуженої інфраструктури. Існує пряма залежність між повноцінним функціонуванням інфраструктури та динамічним розвитком ринку.

Становлення й формування інфраструктури аграрного ринку в цілому та на регіональному рівні зокрема відбувається повільно, із значними відхиленнями від запланованих результатів. Недостатня вивченість проблеми в умовах перехідної економіки спричинює чималі труднощі й для господарської практики, яка досі позбавлена системи обґрунтованих рекомендацій щодо створення адекватної умовам регіону ефективної інфраструктури. Тому актуальне питання її формування та ефективного розвитку на рівні регіонів – одне із центральних у державній політиці.

Над цією проблемою працює чимало вчених – В.Г. Андрійчук, Б.Б. Гладич, С.Л. Дусановський, О.М. Димов, О.В. Демченко, Г.Є. Жуйков, В.В. Зіновчук, Д.Я. Карич, Л.М. Климюк, Ю.С. Коваленко, І.Г. Кириленко, Н.М. Міщенко, Л.М. Мех, В.А. Носенко, Т.О. Осташко, І.В. Охріменко, К.В. Прокопишак, П.Т. Саблук, І.В. Сорока, В.І. Чередник, Г.В. Черевко, В.В. Юрчишин. Однак на сучасному етапі становлення аграрної ринкової інфраструктури недостатньо вивчені проблеми її регіонального розвитку. Дисертаційне дослідження спрямоване на вирішення проблем формування, організації та ефективного розвитку інфраструктури аграрного ринку, що забезпечуватиме рентабельність сільськогосподарського виробництва й задовольнятиме потреби споживачів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукової теми Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника “Підвищення соціально-економічної результативності функціонування виробничо-господарських структур у регіоні” (номер державної реєстрації 0104U002443). У межах наукової теми висвітлено напрями вдосконалення механізмів формування та розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону.

Мета й завдання дослідження. Дисертаційна робота має на меті розробку теоретико-методологічних та науково-прикладних засад організації та функціонування інфраструктури аграрного ринку, обґрунтуванні напрямів її розвитку в регіоні.

Відповідно досягнення вказаної мети передбачає розв’язання наступних завдань:

· здійснити теоретичний аналіз понятійного апарату, що застосовується в дослідженні проблем формування й ефективного функціонування інфраструктури аграрного ринку;

· поглибити методологічні основи формування й розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону та оцінити ефективність її діяльності;

· розкрити особливості становлення й розвитку інфраструктури аграрного ринку на регіональному рівні;

· провести діагностику результатів роботи інфраструктурних агроформувань регіону в процесі формування попиту та пропозиції його продукції;

· розробити економіко-математичну модель кількісної зміни інфраструктурних елементів в умовах максимізації прибутку виробників сільськогосподарської продукції;

· обґрунтувати основні напрями та організаційні механізми забезпечення ефективного становлення, розвитку й функціонування інфраструктури аграрного ринку та її складових;

· визначити особливості державного та регіонального планування системи заходів, спрямованих на оптимізацію обсягів реалізації продукції аграрного ринку.

Об’єктом дослідження є процес формування й розвитку суб’єктів інфраструктури аграрного ринку Івано-Франківської області.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методологічні й практичні аспекти становлення, організації та функціонування інфраструктури аграрного ринку регіону.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання закономірностей становлення суб’єктів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції та системний підхід до вивчення явищ і процесів, які відбуваються при її формуванні та розвитку.

Для досягнення мети, визначеної в дисертаційному дослідженні, використано наступні методи: наукової абстракції – для формулювання теоретичних узагальнень і висновків, уточнення категоріально-понятійного апарату; монографічний – для вивчення особливостей становлення та організації діяльності інфраструктури сільськогосподарського ринку; системного аналізу і синтезу – для визначення проблем становлення окремих елементів ринкової інфраструктури й обґрунтування шляхів їх вирішення; кореляційно-регресійний – для дослідження факторів, що впливають на обсяги реалізації продукції; статистико-економічний – для аналізу результатів аграрних перетворень та стану розвитку інфраструктури аграрного ринку на регіональному рівні; економіко-математичний – для визначення оптимальної структури суб’єктів інфраструктури аграрного ринку області. У роботі також застосовано методи аналізу рядів динаміки, графічний та ін.

Інформаційною базою дослідження послужили відповідні нормативно-правові акти, пов’язані з формуванням і розвитком інфраструктури аграрного ринку, офіційні матеріали Головного управління статистики в Івано-Франківській області, дані управлінь агропромислового розвитку обласної та районних держадміністрацій, наукові публікації, аналітичні розрахунки, інформація з комп’ютерної мережі Інтернет, матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

· запропоновано здійснити підвищення ефективності функціонування інфраструктури аграрного ринку через кількісну зміну інфраструктурних агроформувань у розрізі адміністративних районів регіону на основі розрахунку оптимальних обсягів реалізації продукції, відповідно до наявної пропозиції й попиту на неї;

уточнено:

· сутність понять “ринок”, “аграрний ринок” та “інфраструктура аграрного ринку”, представлено модель організації інфраструктури аграрного ринку, що являє собою взаємозалежну дію базових ринкових середовищ – інформаційно-консультативного, виробничого, маркетингового, фінансово-кредитного, екологічного та соціального;

· науково-методологічні підходи формування ефективної інфраструктури аграрного ринку регіону, які дають можливість проаналізувати ринкову ситуацію і визначити результативність діяльності основних маркетингових агроформувань;

· механізм створення та подальшого розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону, залучення до нього господарств населення на основі сільськогосподарського кооперування, оскільки саме вони беруть активну участь у виробництві продукції;

· особливості становлення й розвитку інфраструктури аграрного ринку в досліджуваному регіоні та методику оцінки ефективності функціонування окремих її елементів;

набули подальшого розвитку:

· пропозиції щодо перспектив формування ефективної інфраструктури аграрного ринку, з одночасним підвищенням рівня економічного захисту сільськогосподарських виробників на основі розвитку прогресивних форм аграрних підприємств;

· рекомендації щодо забезпечення контролю над діяльністю посередницьких структур в інфраструктурі аграрного ринку через підвищення контрольованості товаропотоків сільськогосподарської продукції; ефективності регіонального біржового ринку на засадах прозорості, відкритості, рівних умов для всіх його учасників; а також сприяння прозорому ціноутворенню.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора можуть бути використані для вдосконалення механізму формування та подальшого розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону. Зокрема, це стосується пропозицій щодо покращення економічного захисту сільськогосподарських підприємств та залучення господарств населення в інфраструктурне середовище на основі сільськогосподарського кооперування, оптимізації обсягів реалізації продукції аграрного ринку та кількості інфраструктурних елементів, організації контролю над діяльністю посередницьких структур через налагодження ефективного функціонування обласної аграрної біржі. Впровадження цих рекомендацій у практику дає можливість підвищити результативність процесу формування та розвитку інфраструктурних агроформувань Івано-Франківської області.

Практичну значущість розробки й впровадження пропозицій щодо формування та розвитку інфраструктури аграрного ринку підтверджено довідкою Головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації (№ 587/01-041/098 від 03.07.2007 р.) і довідкою Івано-Франківської аграрної товарної біржі (№70 від 20.06.2007 р.).

Основні теоретичні, методичні й практичні результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у викладанні дисциплін “Різноукладність у сільському господарстві”, “Економіка аграрних підприємств” та “Організація виробництва” (довідка № 01-08/741 від 5.07.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, результати якої отримані й висвітлені особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Основні положення результатів дослідження представлено на Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова ‘2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта ‘2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (м. Мелітополь, 2004 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку економіки регіону” (м. Івано-Франківськ, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Обґрунтування переходу на біологічне землеробство. Виробництво екологічно чистої продукції” (м. Тернопіль, 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднені у 13 наукових працях загальним обсягом 4,97 друк. арк. Всі праці є одноосібними. З них 8 обсягом 4,43 друк. арк. – у наукових фахових виданнях, 5 загальним обсягом 0,54 друк. арк. – у матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 200 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі 169 сторінок основного тексту, і містить 23 таблиці, 13 рисунків, 11 додатків. Бібліографічний список складається із 166 літературних джерел.