ФОРМУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Реформування української економіки, яке розпочалось у 90-х роках ХХ століття, призвело до радикальної зміни умов господарювання. Перехід від планового до ринкового типу економіки спричинив перерозподіл управлінських обов’язків. Якщо в умовах планової економіки стратегічне планування діяльності підприємства здійснювалося на державному рівні, то в умовах ринкових відносин дана функція була передана на рівень керівництва підприємства. Очевидно, що відсутність досвіду стратегічного планування у більшості керівників у сукупності з несприятливими зовнішніми умовами негативно вплинула на діяльність підприємств. Сьогодні в Україні склалася  ситуація, характерною ознакою якої є те, що багато підприємств знаходяться в кризовому стані, періодично або постійно неспроможні продовжувати нормальну виробничо-господарську діяльність і сплачувати свої рахунки. Та, як свідчить досвід деяких вітчизняних підприємств, ситуація може бути поліпшена за рахунок застосування нових наукомістких технологій управління. Отже, сьогодні в українській економіці виникла потреба в нових інструментах управління промисловими підприємствами в умовах кризи, які дозволяють виявити та знешкодити докорінні причини кризових процесів. Актуальність теми визначається суперечністю між вимогами практики антикризового менеджменту та існуючим станом діагностики й менеджменту підприємства у кризових ситуаціях.

Незважаючи на зростаючий інтерес українських учених до різних аспектів антикризового менеджменту, теоретичні й організаційно-методичні засади формування ефективного механізму антикризового менеджменту залишаються найменш опрацьованими у вітчизняній фаховій літературі.

Найбільш вивченими та висвітленими у публікаціях учених можна назвати питання діагностичного забезпечення антикризового мене­джменту, розвиток інструментально-методичних засад якого набуває в сучасних умовах особливого значення для тривалого виживання товаровиробника та його успішного розвитку.

Досить широкий спектр поглядів на різні аспекти антикризового менеджменту підприємства представлений у працях учених-економістів Д.Аакера, І.Ансоффа, С.Беляєва, А.Градова, П.Друкера, Г.Іванова, А.Грязнова, А.Ковальова, Е.Короткова, В.Кошкіна, В. Кузіна, М.Мескона, Е.Мінаєва, В.Панагушина, Л.Планкетта, Н.Родіонової, А.Томпсона, Е.Уткіна, Р.Фостера, Г.Хейла, Й.Шумпетера. 

Серед українських економістів, які досліджували і досліджують дану проблему, варто відзначити, перш за все, таких учених, як М.Білик, М.Бойко, В.Василенко, Л.Кальніченко, А.Колос, О.Копилюк, О.Кузьмін, Л.Лігоненко, В.Мікловда, Н.Пашута, О.Пушкар, В.Савчук, Л.Ситник, Н.Скворцов, С.Слава, О.Терещенко, Н.Туленков, О.Тридід, М.Туган-Барановський, А.Чернявський, І.Школа, А.Штангрет та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційної роботи відповідає науковому напрямку кафедри економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – „Інституційний механізм сталого розвитку України в умовах відкритої економіки” (номер державної  реєстрації 0106U003614). 

Матеріали дисертаційного дослідження використані при розробленні держбюджетної теми кафедри економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Еволюція перехідної економіки України в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної  реєстрації 0102U005304), зокрема, при розробленні розділу ІХ „Організаційно-економічні засади антикризового управління підприємством”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних та прикладних засад формування ефек­тив­ної системи антикризового менеджменту на промислових підприємствах.

Для досягнення поставленої мети в дисертації визначені такі завдання:

·        дослідити причини, сутність, рольову функцію фази кризи в циклічній динаміці розвитку промислового підприємства;

·        визначити місце та роль попереджувального антикризового мене­джмент­у в антикризовому управлінні підприємством, розкрити його зміст, мету, завдання та функції;

·        провести аналіз зарубіжного досвіду з розпізнавання криз на підпри­ємстві та сучасного передбачення банкрутства, вивчити можливість його застосування на вітчизняних підприємствах;

·        розробити авторську версію практичного інструментарію діагностики кризових ситуацій на підприємстві;

·        обґрунтувати основні умови та підходи до впровадження управлінської структури, адекватної системі раннього попередже­ння кризових ситуацій;

·        розробити модель прогнозування кризи за слабкими сигналами розвитку кризових процесів на підприємстві.

Об’єктом дослідження є система менеджменту підприємств меблевої промисловості Чернівецької області,  які знаходяться в передкризовому та кризовому стані.

Предметом дослідження є механізм ефективного управління підпри­ємством в умовах кризових ситуацій.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження побудоване на загальнонаукових і спеціальних методах наукового пізнання економічних процесів, що дозволило системно підійти до розв’язання проблеми підвищення життєздатності підприємств в умовах ринкової трансформації економіки України. Використання загальнонаукових методів аналізу та синтезу, системного та ситуаційного підходів, а також методів економічного та статистичного аналізу, методів економіко-математичного моделювання із застосуванням програмно-обчислювальних засобів на базі персонального комп’ютера зумовлено поставленою метою та завданнями роботи.

У процесі дослідження використані законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють стосунки та господарську діяльність суб’єктів господарювання, методичні розробки з проведення аналізу фінансового стану підприємств, а також статистичні матеріали, дані звітності досліджуваних підприємств, матеріали їхньої організаційно-управлінської практики, узагальнені в ході виконання конкретних розрахунків у дисертаційній роботі.

Досягнуті наукові результати дисертаційного дослідження ґрунтуються на використанні таких методів:

·        за допомогою історико-логічного та порівняльного аналізу дослідже­на еволюція поглядів представників різних наукових шкіл анти­кризо­вого управління на проблему передбачення банкрутства;

·        на основі методів економічного та статистичного аналізу проведена оцінка ефективності антикризового менеджменту на досліджуваних підприємствах;

·        методи системного аналізу дозволили запропонувати та обгрунтувати практичний інструментарій діагностики кризових ситуацій;

·        методи економіко-математичного моделювання стали підґрунтям для розробки моделі прогнозування кризи за слабкими сигналами розвитку кризових процесів на підприємстві.