Гречка Г.М. Обгрунтування технології виробництва гомогенату трутневих личинок

Краткое содержание

Робота виконана згідно з основним науковим напрямом тематики Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН на пасіках Полтавського філіалу Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича, розміщених у лісо­степовій зоні України (м. Гадяч, Полтавської області).

На першому етапі досліджень було вивчення методів вирощування бджолиними сім’ями оптимальної кількості трутневого розплоду та одержання з нього гомогенату. При цьому вивчали динаміку вирощування бджолами розплоду протягом сезону, вплив кормових запасів та застосування рамок різних розмірів на його кількісні показники.

Продовжуючи дослідження за стадіями розвитку трутневих особин, визначали оптимальний період відбору від бджолиних сімей трутневих стільників із личинками для гомогенату, вивчали особливості його отримання й зберігання та вплив вирощування розплоду з гаплоїдних яєць на продуктивну діяльність бджіл.

Для кожного науково-господарського досліду підбирали бджолині сім’ї у групи за принципом збалансованих груп-аналогів з урахуванням їх породи, сили, віку матки, забезпеченості та різновидності корму. Залежно від умов методики, кожен конкретний дослід включав контрольну й одну або кілька дослідних груп з п’ятьма чи десятьма бджолиними сім’ями.

Для вивчення динаміки вирощування трутневого розплоду протягом усього періоду пасічницького сезону бджолам були створені однакові для цього умови. Відмінним було лише те, що бджолиним сім’ям дослідної групи у гнізда ставили для відбудови виключно трутневу вощину. Контрольним бджолиним сім’ям трутневу вощину не давали і матки відкладали незапліднені яйця у перебудовані бджолами комірки звичайного стільника. Дослідження проводили до повного припинення вирощування сім’ями трутневого розплоду. Площу бджолиного й трутневого розплоду заміряли на стільниках гніздових рамок за Г.Д. Билашем, Н.И. Кривцовим (1991). Протягом пасічницького сезону провели сім обліків.

Для вивчення впливу кормових запасів на вирощування трутневого розплоду бджолині сім’ї контрольних груп при закладанні досліду мали в середньому по 7 кг меду і 1 кг перги. В сім’ях першої дослідної групи була така ж кількість (1 кг) перги, але, на відміну від контрольних, мед у них був повністю відібраний. Бджолині сім’ї другої дослідної групи, так саме як і контрольні, мали однакову кількість меду (у середньому 7 кг), але були позбавлені пергових стільників.