Ходакевич Ольга Георгіївна ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ГРОШЕЙ

Краткое содержание

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напряму дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт і предмет, основну мету, гіпотезу та завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику та публікації з теми дисертації.
У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми ставлення студентської молоді до грошей» – на основі аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури висвітлено теоретико-методологічні основи дослідження особливостей ставлення студентів до грошей.
На основі аналізу літератури виділено основні наукові підходи до вивчення грошей: економічний, соціологічний та психологічний. Зазначено, що в рамках таких підходів робиться акцент на вивченні певного «зрізу» грошей: а) в економіці гроші розглядаються як особливий вид універсального товару, який має здатність обмінюватися на будь-який інший товар, несе загальну споживну цінність і є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства (Дж. Кейнс, К. Маркс, А. Марш, Дж. Міль, М. Туган-Барановський, М. Фрідман, Д. Чаун та ін.); б) у соціології гроші є певним благом, яке задовольняє потреби особистості, соціальних груп та суспільства в цілому у відносинах соціально-економічного обміну (М. Вебер, Н. Зарубіна, В. Зелізер, Г. Зіммель та ін.); в) у психології гроші вивчаються в контексті суб’єктивного сприйняття їх як блага і як символу, формування певного ставлення до грошей.
Що стосується останнього, психологічного, підходу до вивчення грошей, то слід зазначити, що «психологічна забарвленість» грошей розкрита в багатьох зарубіжних та вітчизняних дослідженнях, які присвячені таким психологічним аспектам функціонування грошей: вивченню символічного значення грошей (Х. Гольдбер, Р. Зіммель, Р. Льюїс, С. Московічі та ін.), «грошовим» типам особистості (І. Андрєєва, В. Верховін, О. Дейнека, А. Журавльов, А. Купрейченко, Н. Форман), ставленню людей до національних грошових одиниць (В. Брюс, Е. Горбачова, Е. Джонас та ін.), морально-етичним нормам у ставленні до грошей (Ю. Ніколенко), використання грошей (П. Лант, С. Лівінгстоун та ін.).
На основі аналізу літератури (М. Агліетта, О. Горбачова, В. Москаленко, А. Орлеан, З. Скринник та ін.), зроблено висновок про те, що гроші відіграють важливу роль у життєдіяльності особистості та груп, що знайшло відображення в таких психологічних функціях грошей: гроші як запас енергії; гроші як засіб розв’язання проблем; гроші як добро і зло; гроші як час; гроші як довіра; гроші як інструмент специфічної комунікації; гроші як засіб інтеграції; гроші як інструмент соціалізації та ін.
Констатовано, що вивчення психологічної сутності грошей зумовило виникнення окремого розділу економічної психології, присвяченого психологічним аспектам грошей – «психології грошей», яка вивчає зміну психіки людей і їхню поведінку під впливом грошей (О. Дейнека, Л. Карамушка, О. Креденцер, С. Максименко, В. Москаленко та ін.).
Однією із важливих психологічних проблем, які досліджуються в цьому напрямку, є проблема ставлення особистості до грошей. На основі аналізу літератури (О. Дейнека, О. Журавльов, В. Москаленко, В. М’ясищев та ін.) виділені такі психологічні особливості ставлення особистості до грошей: а) ставлення особистості до грошей є одним із видів економічного ставлення (наряду зі ставленням до заробітків, витрат, заощаджень, боргів та ін.) б) ставлення особистості до грошей є складовою економічної свідомості особистості; в) ставлення особистості до грошей проявляється в грошовій поведінці; г) ставлення до грошей виступає як елемент цілісної системи ставлень особистості.
Зроблено висновок, що ставлення до грошей – це компонент цілісної системи ставлень особистості, що відображає її індивідуальний, суб’єктивно-оціночний, вибірковий підхід до грошей як об’єкта дійсності, який являє собою інтеріоризований досвід взаємодії з грошима та взаємодії з іншими людьми з приводу грошей у специфічній соціокультурній ситуації та проявляється в низці функціональних структур (потребах, інтересах, ціннісних орієнтаціях, соціальних уявленнях, соціальних установках, мотивах тощо).
Також на основі аналізу і систематизації літератури (Г. Беліцька, О. Журавльов, А. Капустін, А. Купрейченко, П. Муравйова, В. Рубінштейн, Д. Темплер, А. Фернам, К. Ямаучі та ін.) було виокремлено основні підходи до вивчення структурних компонентів ставлення особистості до грошей. Базуючись на ідеях одного із підходів (Г. Беліцька), в якому акцент робиться не стільки на аналізі основних психологічних складових ставлення до грошей (знання, мотиви, емоції тощо), а скільки на його змістовно-смислових «векторах», а також на основі власного теоретичного аналізу проблеми, автором було виділено такі основні структурні елементи ставлення особистості до грошей: а) загальне ставлення особистості до грошей; б) ставлення особистості до ролі грошей в її власній життєдіяльності; в) ставлення до способів отримання грошей; г) ставлення до видів діяльності для заробляння грошей. Зазначена структура ставлення особистості до грошей покладена в основу нашого емпіричного дослідження ставлення студентів до грошей.
На основі аналізу літератури (Г. Абрамова, Б. Ананьєв, О. Винославська, І. Зимня, І. Кон, В. Лісовський, Л. Подоляк та ін.) також здійснено аналіз психологічних особливостей студентства як певної вікової групи, а також як особливої соціальної категорії. Зазначено, що студентство являє собою специфічну спільноту людей, організовано об’єднаних інститутом вищої освіти, яку відрізняють від інших груп населення такі характеристики: високий освітній рівень, висока пізнавальна мотивація, найвища соціальна активність, гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості та ін.
Наголошено, що важливою складовою професійного та особистісного розвитку студентів є економічна соціалізація, яка являє собою складний, багатоаспектний процес входження студентів в економічну сферу суспільства, в результаті якого студенти, формуючи відповідні соціальні властивості, стають повноправними суб’єктами економіки (Х. Дітмар; В. Єнін; І. Зубіашвілі; Г. Ложкін, В. Москаленко,Т. Міронова та ін.). Зроблено висновок про те, що важливим аспектом економічної соціалізації студентів є становлення ставлення студентів до грошей, яке обумовлене прагненням студентів до отримання фінансово-економічної незалежності від батьків, початком здійснення трудової діяльності (у поєднанні з навчанням), реалізацією первісних форм майбутньої професійної діяльності, вираженою орієнтацією на створення власної сім’ї тощо.
Використовуючи підхід Л. Карамушки, було визначено основні чинники становлення ставлення студентської молоді до грошей: а) чинники макрорівня (стосуються суспільства); б) чинники мезорівня (стосуються організації); в) чинники мікрорівня (стосуються особистості). Підкреслено, що в дисертаційній роботі основну увагу приділено дослідженню чинників мікрорівня, тобто тих, які стосуються безпосередньо студентів. Зазначені чинники, з урахуванням існуючих підходів, розподілено на дві основні групи: «зовнішні» (соціально-демографічні, соціально-економічні та організаційно-професійні характеристики студентів) та «внутрішні» (особистісні характеристики студентів). Також певною мірою вивчено вияви чинників, які належать до мезорівня, зокрема, політика вищих навчальних закладів щодо сприяння поєднання студентами навчання та роботи та заробляння студентами грошей.
На основі згаданих теоретико-методологічних підходів, які стосуються розуміння змісту, структури, чинників, що впливають на ставлення студентської молоді до грошей, розроблено схему подальшого емпіричного дослідження.
У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей ставлення студентів до грошей» – описано методику та організацію констатувального етапу дослідження. Представлено результати емпіричного дослідження, які відображають різні складові ставлення студентів до грошей, та чинники, які його обумовлюють.
Констатувальна частина дослідження проходила у чотири етапи.
На першому етапі досліджувалось загальне ставлення студентів до грошей та оцінка студентами ролі грошей у власній життєдіяльності.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що більше половини опитаних студентів (58,5 %) позитивно ставиться до грошей. Решта опитаних ставиться до грошей нейтрально (28,1 %), негативно (2,9 %) або невизначено (10,5 %). Тобто майже половина студентів не мають до грошей позитивного ставлення, що можна оцінити, на наш погляд, як певну проблему в економічній соціалізації студентів.
Дослідження виявило достатньо адекватну оцінку студентами ролі грошей у їх життєдіяльності – як засобу задоволення життєво важливих потреб студентів (78,0 %), їх саморозвитку (67,4 %), надання допомоги близьким людям (57,8 %), розваг (42,2 %) тощо. Разом із тим, спостерігається певна диспропорція в оцінці студентами ролі грошей для задоволення власних потреб та потреб інших (не близьких) людей (78,0 % та 21,4 % відповідно). Це можна, зокрема, пояснити, тим, що альтруїстичні потреби в цілому не мають достатньої вираженості в нашому суспільстві в силу наявності виражених матеріально-фінансових проблем у більшості населення. Разом із тим, посилення альтруїстичних установок студентів, з урахуванням їх реальних матеріально-фінансових можливостей, як нам здається, має складати один із напрямків формування адекватної оцінки студентами ролі грошей у їх життєдіяльності.
На другому етапі аналізувалось ставлення студентів до різних способів отримання грошей та до заробляння грошей.
Встановлено, що переважна більшість студентів (90,0 %) вважає, що гроші потрібно заробляти у результаті виконання того чи іншого виду діяльності. Разом із тим, певна частина студентів назвала способи заробляння грошей, до яких потрібно докласти мінімум інтелектуальних та фізичних зусиль: «через отримання спадку чи виграшу в лотерею» (23,6 %); «шляхом спекулятивної діяльності, яка швидко приносить прибуток» (13,4 %); «шляхом укладання вигідного шлюбу» (7,0 %). Щодо віку, з якого потрібно заробляти гроші, то майже дві третини студентів (64,5 %) відповіли, що це «не залежить від віку, коли є потреба і бажання».
Стосовно видів діяльності для заробляння грошей, то найбільше опитаних студентів (38,5 %) обрали відповіді, які стосуються такого виду діяльності, як «підробіток в організаціях, які не пов’язані з обраною спеціальністю (кафе, кур’єрські служби, пошта тощо)». Менша кількість студентів (32,8 %) вказала на такий вид заробляння грошей, як «зайнятість в організаціях за обраною спеціальністю», що є, на наш погляд, більш вагомим видом діяльності, оскільки він спрямований не просто на заробляння грошей, а на отримання уже безпосередньо професійного досвіду, орієнтованого на майбутню професію. Слід наголосити, що частина студентів (16,7 %) орієнтується на здійснення так званого «навчального бізнесу» (виконання навчальних завдань колегам за певну матеріальну оплату), що можна оцінити як сумнівний, з точки зору професійної етики, вид діяльності. Окрім того, невелика частина студентів орієнтується на підприємницьку діяльність (як у фірмі батьків (13,3 %), так і шляхом здійснення власного бізнесу (10,9 %)). В цілому результати даного етапу дослідження свідчать, на наш погляд, про те, що розширення включення студентів у види діяльності для заробляння грошей, які стосуються безпосередньо спеціальності, має складати один із важливих напрямків діяльності вищих навчальних закладів.
Третій етап був зорієнтований на вивчення ролі власної активності студентів та соціального середовища у формуванні їх ставлення до грошей.
Як показало дослідження, найбільша кількість студентів вказала на значущість у їх ставленні до грошей «власних переконань, принципів та цінностей» (69,8 %) та «власного життєвого досвіду» (56,5 %), що можна оцінити як позитивний факт, оскільки він свідчить про достатньо активну позицію студентів щодо розв’язання порушеної проблеми. Дещо менше студентів (41,2 %) вказали на важливу роль родини у формуванні їх ставлення до грошей, що теж, на наш погляд, можна оцінити позитивно. Значно менше студентів, порівняно із названими двома групами (17,4 %), вказали на значущість друзів у формуванні їх ставлення до грошей. Далі слідують відповіді опитаних, які стосуються ролі вищих навчальних закладів у формуванні їх ставлення до грошей: «обрана спеціальність» (16,1 %), «одногрупники» (4,5 %), «політика вищого навчального закладу щодо заробляння грошей» (3,9 %). Як бачимо, значущість такої групи висловлювань, яка займає останнє місце за ступенем вираженості, не є високою. Це, на наш погляд, можна оцінити негативно, і, особливо звертає на себе увагу те, що така позиція, як «політика вищих навчальних закладів щодо заробляння студентами грошей», перебуває взагалі на останньому місці. Таким чином, можна стверджувати, що посилення ролі вищих навчальних закладів у формуванні ставлення студентів до грошей має стати одним із перспективних напрямків розв’язання порушеної проблеми.
І на четвертому етапі вивчалась оцінка студентами ролі вищих навчальних закладів у сприянні поєднання студентами навчання та роботи і заробляння грошей.
Результати опитування свідчать про те, що більшість опитаних (67,5 %) позитивно ставиться до «намагання студентів поєднувати навчання і роботу». Також констатовано, що значна частина студентів (47,9 %) реально поєднує навчання та роботу, 28,6 % це роблять інколи і лише 23,5 % ніколи не поєднували навчання і роботу.
Разом із тим, як видно із отриманих даних, майже половина опитаних студентів (41,2 %) зазначила, що «вищий навчальний заклад не йде назустріч працюючим студентам, тому виникають проблеми з навчанням». Лише невелика частина опитаних вказала на ті чи інші форми роботи вищих навчальних закладів, які сприяють зароблянню студентами грошей: «сприяння проходженню практики, де студенти отримують заробітну плату» (22,7 %); «існування спеціальної служби працевлаштування студентів» (15,0 %); «розробка індивідуальних планів навчання для працюючих студентів» (10,7 %).
Такими чином, можна констатувати, що існує певне протиріччя між потребами студентів у поєднанні навчання та роботи, що сприяє самостійному зароблянню студентами грошей, та реальними умовами, які створюються для цього вищими навчальними закладами.
Зазначимо, що кожен із етапів констатувального етапу дослідження передбачав вивчення впливу «зовнішніх» та «внутрішніх» чинників ставлення студентів до грошей, результати якого будуть представлені нижче в узагальнюючому вигляді.
Дослідження виявило вплив «зовнішніх» чинників, які впливають на ставлення студентів до грошей: соціально-демографічних, соціально-економічних та професійно-організаційних.
Вплив соціально-демографічних чинників на ставлення студентів до грошей знайшов відображення в таких виявах.
Стосовно впливу віку, то зафіксовано, що з віком зменшується оцінка студентами грошей для розваг (rs=-0,171, p<0,01) та значущість підробітку в організаціях, які не пов’язані з обраною спеціальністю (rs=-0,221, p<0,01). Окрім того, з віком зменшується вплив родини на ставлення студентів до грошей (rs=-0,180, p<0,01) і друзів (rs=-0,208, p<0,01), більш критично оцінюється те, що «вищий навчальний заклад не йде назустріч працюючим студентам, тому виникають проблеми з навчанням» (rs=0,288, p<0,01), і те, що «у вищому навчальному закладі існує спеціальна служба працевлаштування студентів» (rs=-0,219, p<0,01).
Що стосується впливу статі, то встановлено, що жінки вище, ніж чоловіки, оцінюють роль грошей у їх саморозвитку (rs=0,120, p<0,05), допомозі близьким (rs=0,145, p<0,05), реалізації «навчального бізнесу» (rs=0,139, p<0,05), а також «роль власних переконань, принципів, цінностей у формуванні їх ставленні до грошей» (rs=0,120, p<0,05). Разом з тим, жінки більш негативно, ніж чоловіки, оцінюють роль грошей у забезпеченні розваг (rs=-0,145, p<0,05) та «роль вищого навчального закладу в тому, що він іде назустріч студентам (для працюючих студентів розробляється індивідуальний план навчання)» (rs=-0,113, p<0,01).
Вплив сімейного стану проявляється в тому, що неодружені студенти мають більш високий рівень загального ставлення до грошей, ніж одружені (rs=0,146, p<0,01), більш стримані, ніж одружені студенти, в оцінці того, що «вищий навчальний заклад не йде назустріч працюючим студентам, тому виникають проблеми з навчанням» (rs=-0,116, p<0,05), однак зазнають меншого впливу, порівняно із одруженими студентами, «власних переконань, принципів, цінностей» на їх ставлення до грошей (rs=-0,115, p<0,015).
Стосовно впливу складу батьківської сім’ї, то встановлено, що студенти із неповних сімей більш позитивно, ніж студенти із повних сімей, оцінують те, що «вищий навчальний заклад іде назустріч студентам (для працюючих студентів розробляється індивідуальний план навчання та ін.)» (rs=0,125, p<0,05).
Щодо впливу соціально-економічних характеристик студентів, то тут встановлено такі закономірності: а) в міру підвищення соціального походження студентів та майнового статусу родини підвищується загальне позитивне ставлення студентів до грошей (відповідно rs=0,128, p<0,05 та rs=0,120, p<0,05), оцінка ролі грошей для розваг (відповідно rs=0,119, p<0,05 та rs=0,160, p<0,01) та залученість до роботи у фірмі батьків (відповідно rs=0,115, p<0,05 та rs=0,129, p<0,05), а також в міру підвищення майнового статусу родини посилюється значущість впливу родини на ставлення студентів до грошей (rs=0,120, p<0,01); б) в міру підвищення соціального походження студентів зменшується підробіток в організаціях, які не пов’язані з обраною спеціальністю ( rs= - 0,146, p<0,05).
У процесі аналізу впливу професійно-організаційних чинників виявлено: а) вплив курсу навчання: тут спостерігаються такі ж тенденції, як і при впливі віку, але ще додається те, що в міру підвищення курсу навчання підвищується роль власних переконань, принципів, цінностей студентів у формуванні їх ставлення до грошей (rs=0,123, p<0,05) і зменшується вплив родини (rs=-0,184, p<0,01) та одногрупників (rs=-0,132, p<0,05); б) вплив спеціальності: студенти економічних спеціальностей нижче, ніж студенти гуманітарних і технічних спеціальностей, орієнтуються на підробіток в організаціях, які не мають відношення до обраної спеціальності (rs=-0,173, p<0,01) та більш негативно оцінюють «діяльність вищого навчального закладу щодо сприяння проходженню практики, де студенти отримують заробітну плату» (rs=-0,129, p<0,05). Разом із тим, вони більш позитивно оцінюють вплив обраної спеціальності на їх ставлення до грошей (rs=0,178, p<0,01).
Дослідження виявило також вплив «внутрішніх» чинників, які впливають на ставлення студентів до грошей: мотивації особистості; орієнтації на процес праці та на заробляння грошей; локус контролю.
Стосовно впливу мотивації особистості, то тут встановлено вплив загальножиттєвої і ділової спрямованості студентів на різні вияви ставлення студентів до грошей. Наприклад, підвищення рівня загальножиттєвої спрямованості в цілому підвищує оцінку грошей для розваг (rs=0,163, p<0,01), але, разом із тим, зменшує значущість «власних переконань, принципів та цінностей» у ставленні студентів до грошей (rs=-0,129, p<0,05), а підвищення рівня таких складових ділової спрямованості, як «соціальна корисність» (rs=0,152, p<0,01) та «творча активність» (rs=0,114, p<0,05), підвищує оцінку грошей як засобу «допомоги іншим». При цьому вплив загальножиттєвої спрямованості на ставлення студентів до грошей в цілому є більш вираженим, ніж ділової спрямованості. Окрім того, у дослідженні виявлено зворотний статистично значущий зв’язок між таким чинником, як «мотивація досягнення», та значущістю для студентів «власних переконань, принципів та цінностей» (rs=-0,136, p<0,05).
Також виявлено вплив ставлення студентів до процесу праці та до заробляння грошей на такі вияви їх ставлення до грошей: а) в міру підвищення орієнтації студентів на заробляння грошей зростає загальне позитивне ставлення до грошей (rs=0,232, p<0,01) та до роботи у фірмі батьків (rs=0,148, p<0,05), однак зменшується роль власних переконань, принципів та цінностей (rs=-0,171, p<0,05) у ставленні студентів до грошей; б) в міру підвищення орієнтації на процес праці підвищується роль грошей для саморозвитку студентів (rs=0,120, p<0,05) та для допомоги близьким (rs=0,115, p<0,05).
Також констатовано, що на різні вияви ставлення до грошей впливає локус контролю: а) в міру підвищення рівня вираженості інтернального локус контролю підвищується орієнтація студентів на власну трудову (підприємницьку) активність (rs=0,120, p<0,05), зменшується вплив друзів (rs=-0,150, p<0,05) та однокурсників (rs=-0,148, p<0,05) на ставлення студентів до грошей, а також підвищується оцінка того, що «вищий навчальний заклад іде назустріч студентам» (rs=0,144, p<0,05); б) в міру підвищення рівня вираженості екстернального локус контролю підвищується орієнтація студентів на роботу у фірмі батьків (rs=0,127, p<0,05), вплив друзів на формування ставлення до грошей (rs=0,151, p<0,05), а також знижується оцінка «ролі вищого навчального закладу щодо сприяння проходженню практики, де студенти отримують заробітну плату» (rs=-0,159, p<0,01).
У цілому, в результаті проведення констатувального етапу дослідження виявлено низку проблем у ставленні студентів до грошей, що засвідчило необхідність їх спеціальної підготовки з означеної проблеми.
У третьому розділі – «Психологічні умови формування у студентів ставлення до грошей» – наведено загальну стратегію, мету, завдання, організацію та результати формувального експерименту.
Формувальний експеримент було проведено в 2012 р. під час психологічної підготовки студентів фінансово-економічного факультету Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана.
Одна з груп була експериментальною кількістю 20 осіб, а друга – контрольною групою, кількістю 20 осіб. Усі студенти, що входили до цих груп, мали схожі соціально-професійні та гендерні характеристики. В експериментальній групі підготовка мала системний, цілісний характер відповідно до розробленого автором тренінгу, спрямованого на формування ставлення студентів до грошей. Для студентів, які увійшли до контрольної групи, не проводилась спеціальна психологічна підготовка для формування ставлення студентів до грошей.
Обсяг тренінгу складав 36 академічних годин: основна частина – 4 розділи (32 год.), 2 акад. год. – вступ до тренінгу; 2 акад. год. – завершення тренінгу.
В основу тренінгу покладено технологічний підхід, який розроблено у лабораторії організаційної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Тренінг «Психологічні особливості ставлення студентів до грошей» включав 4 модулі. Кожен модуль реалізувався на основі використання інтерактивних технік: «Поняття про гроші» – ділова гра «Сімейний бюджет», вправа «Мій гаманець» та ін.; «Роль грошей у життєдіяльності людини» – робота в малих групах, ділова гра «Аукціон цінностей» та ін.; «Основні чинники ставлення студентів до грошей» – «мозковий штурм», вправа «Японський менеджер», «Діагностика грошового типу студентів» та ін.; «Роль вищого навчального закладу у формуванні адекватного ставлення студентів до грошей» – ділові ігри «Укладання резюме», «Влаштування на роботу» та ін.