Хоменко С.О. Створення вихідного матеріалу для селекції озимої м\'якої пшениці шляхом обробки насіння гібридів мутагенами

Краткое содержание

РОЗДІЛ 1.  СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО РОЛЬ КОМБІНАЦІЙНОЇ ТА МУТАЦІЙНОЇ МІНЛИВОСТІ В СЕЛЕКЦІЇ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

В розділі подано аналіз сучасних уявлень про роль комбінаційної та мутаційної мінливості в селекції озимої пшениці. Викладена історія застосування гібридизації в селекції. Висвітлені проблеми підбору батьківських пар для схрещування. Представлені історичні аспекти мутаційної селекції рослин в Україні. Узагальнені недостатньо вивчені питання мутаційної селекції, вирішення яких має важливе значення в збагаченні вихідного матеріалу шляхом поєднання комбінаційної та мутаційної мінливості в селекційному процесі. На вирішення цих питань і були спрямовані наші дослідження.

РОЗДІЛ 2.  УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА

 ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 1998-2005 рр. в лабораторії селекції інтенсивних сортів озимої пшениці Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла УААН. Польові досліди розміщувались в полях селекційної сівозміни на типових чорноземах. Клімат даної зони помірно-континентальний. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень були типовими для правобережної частини лісостепової зони України, хоча дещо розрізнялися по роках.

В якості батьківських форм для гібридизації були використані сорти Миронівського інституту пшениці – Миронівська 808, Миронівська 29,  Миронівська 33, Миронівська 65, Експромт, Крижинка, Миронівська ранньостигла (р/с); Селекційно-генетичного інституту УААН – Альбатрос одеський (од.); Донського селекцентру (Росія) – Донська напівкарликова (н/к), а також константні лінії гібридного походження, створені в МІП – Мільтурум 31217, Грекум 30513, Ферругінеум 31143. За морфологічним та  ботанічним складом зразки були представлені білозерною та червонозерними формами і відносились до різновидностей lutescens, erythrospermum, milturum, graecum, ferrugineum.

Гібридне насіння першого покоління обробляли: N-нітрозоетилсечовиною 0,01% (НЕС), N-нітрозометилсечовиною 0,005% (НМС); та г-п 100 Гр. Контролем слугувало гібридне насіння, замочене у воді. Експозиція обробки 18 год. Гібридизацію і обробку насіння мутагенами проводили у 2000 і повторювали у 2001 році.

Всі фенологічні спостереження за гібридно-мутантним матеріалом та аналіз елементів структури врожаю проводили відповідно до методичних вказівок по вивченню колекції пшениці (ВІР, 1985), “Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2000) і з урахуванням градацій “Широкого унифицированного классификатора СЭВ рода Triticum L.” (ВІР, 1989).

Протягом вегетаційного періоду фіксували всі видимі морфологічні зміни (відхилення від контролю). Проводили класифікацію мутацій, визначали їх спектр за класифікацією, запропонованою В.В.Моргуном, В.Ф.Логвиненко (1995). Оцінки стійкості проти борошнистої роси, бурої іржі та септоріозу проводили на природному інфекційному фоні в період максимального розвитку хвороби за загальноприйнятими методиками.

Всі рослини з розсадників F₁М₁, F₂М₂ та F₃М₃ збирали в фазу повної стиглості з корінням у снопи. Структурний аналіз гібридно-мутантних рослин та батьківських форм здійснювали індивідуально за ознаками: висота рослин, довжина колоса, кількість колосків та зерен з головного колоса, маса зерна з головного колоса, маса 1000 насінин. Ділянки F₄М₄ площею 1 м² збирали вручну, зжинаючи всі рослини в снопи. Зерно з кожної ділянки після обмолоту зважували та оцінювали за крупністю, формою, скловидністю.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили на ЕОМ методами кореляційного і дисперсійного аналізів за Б.А.Доспєховим (1985). При цьому визначали основні показники варіаційного ряду: коефіцієнт варіації (V), середню арифметичну та її похибку (х ± S х). Для аналізу успадкування маркерних ознак використовували критерій ч².

РОЗДІЛ 3.  СТВОРЕННЯ ВИХІДНИХ ГІБРИДНИХ ФОРМ ДЛЯ ОБРОБКИ МУТАГЕНАМИ

Оскільки дія мутагенних факторів безпосередньо залежить від генотипу, підбір вихідного матеріалу для мутаційної селекції рослин є важливим і актуальним завданням. Пари для схрещування підбирались так, щоб батьківські компоненти відрізнялись за однією-трьома маркерними ознаками (безостість/остистість, колір колосся та зерна) і мали б селекційну цінність в подальшій роботі (табл. 1).

Для створення нового селекційного матеріалу із 9 сортів та 3 константних ліній озимої пшениці було сформовано 8 комбінацій реципрокних схрещувань. Середня зав’язуваність у 2000 році становила 51,1%, у 2001 – 48,9%.

РОЗДІЛ 4.  ВПЛИВ МУТАГЕННИХ ФАКТОРІВ НА РОСЛИНИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В F₁

 Польова схожість. Схожість насіння є першим і важливим показником, що характеризує дію на організм мутагенних факторів. Вона залежить від природи і концентрації мутагену та генетичної основи обраного рослинного матеріалу. Сумарні результати польової    схожості насіння гібридних