Ілюк Н.А. Продуктивність щеплених рослин помідора залежно від елементів технології його вирощування в зимових гідропонних теплицях

Краткое содержание

Вступ розкриває основні питання використання щеплених рослин помідора, актуальність теми, новизну, практичне значення і апробацію роботи.

Відомості про щеплені та нещеплені рослини помідора і технології їх вирощування (огляд літератури). Наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань способів щеплення, вирощування щеплених рослин у закритому ґрунті. У джерелах літератури існують суперечливі думки з приводу підбору підщеп, оптимальних строків та способів щеплення, формування щеплених рослин (Крекне Н.П.,  1966; Краєвий І.М., 1967; Lee G., 1994; Федоров А.В., 2001; Oda M., 2002). Виходячи з цього, постало питання дослідити основні технологічні прийоми вирощування щеплених рослин помідора в умовах зимових гідропонних теплиць.

Умови та методика проведення досліджень. Експериментальну роботу проводили у ВАТ “Київська овочева фабрика” (м. Київ). Дослідження виконували впродовж 2002-2005 років шляхом вегетаційних дослідів.

          Загальна площа ділянки 6,1, облікова – 5 м². Повторність досліду чотириразова. Розсаду висаджували за схемою 80х50 см, кількість рослин на 1/м² − 2,5 шт. Площа живлення однієї рослини – 0,40 м². Розміщення ділянок систематичне. Субстрат – гранітний щебінь. Розсаду в 40-добовому віці, у фазі 6-9 листків висаджували на постійне місце 15 грудня в зимову блокову гідропонну теплицю (типовий проект 810-1-28-88) з краплинним зрошуванням. Температурний режим у теплиці протягом вегетаційного періоду рослин помідора відповідав вимогам існуючих рекомендацій щодо технології вирощування. Він витримувався після висаджування розсади на постійне місце  на рівні – вдень 20ºС, вночі 18ºС.

Дослід 1. Вирощування розсади щеплених рослин помідора в умовах закритого ґрунту. Вивчали підщепи для виділення найбільш придатних для щеплення рослин помідора: 1) помідор напівкультурний вишнеподібний – Попугайчик та картоплянолистий – Дюймовочка; 2) фізаліс овочевий; 3) пасльон сорт Галбрі; 4) підщепа RZ№ 61-53 фірми “Rіjk Zwaan”, 5) підщепа Бьюфорт – „De Ruiter Seeds” з комплексною стійкістю проти хвороб і нематоди. Прищепи: гібриди – Раїса F₁; Алла 2 F₁; лінії – Маєва F₅;  Рапсодія F₈. Підбирали оптимальний вік сіянців та спосіб щеплення рослин. Щеплення проводили   косим зрізом та в розщіп у сіянців 16-, 18-, 20-, 25-, 30-добового віку, у фазі сім’ядоль, двох, трьох і чотирьох справжніх листків.  

Дослід 2.  Ріст, розвиток і продуктивність рослин щепленого  помідора. Основним завданням досліду було визначити вплив підщеп на ріст, розвиток і продуктивність рослин помідора в зимових гідропонних теплицях, встановити вихід стандартних плодів та основні біохімічні показники плодів, визначити стійкість щеплених рослин проти найпоширеніших у закритому ґрунті хвороб і шкідників на природному інфекційному фоні.

            Дослід 3. Вплив способу формування щеплених рослин помідора і площ їх живлення на ріст, розвиток та продуктивність. Вивчали вплив різних способів формування  і площ живлення щеплених рослин помідора гібрида Раїса F₁, на підщепу Бьюфорт, на їх ріст, розвиток, продуктивність та якість плодів.

Фактор А (спосіб формування)	Фактор Б (схема розміщення, площа живлення)
В одне стебло (контроль) У два стебла	Схема  розміщення – 80 ×50 см Площа живлення однієї рослини – 0,40 м2
В одне стебло У два стебла	Схема  розміщення – 80 ×70 см Площа живлення однієї рослини – 0,56 м2

Дослідження, аналізи та розрахунки проводили відповідно до загальноприйнятих методик для закритого ґрунту (Моисейченко В.Ф., 1996), “Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (за ред. Бондаренка Г.Л., Яковенка К.І., 2001). Біоенергетичну ефективность обчислювали за “Методикой биоэнергетической оценки технологии в овощеводстве с учетом пищевой ценности продукции” (Болотских А.С., Довгаль Н.Н., 1998). Статистичну обробку отриманих даних проводили методом дисперсійного і кореляційного аналізу та варіаційної статистики за методиками, викладеними у працях Б.А. Доспехова (1985) та з використанням комп’ютерної програми “Statistica-6”. Економічну ефективність визначали за загальноприйнятою методикою, зважаючи на фактичні витрати підприємства.

У всіх дослідах здійснювали фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, облік урожаю та його якість. Біометричні вимірювання проводили на одних і тих самих  5-ти рослинах у двох повтореннях (І і ІІІ). Висоту рослин вимірювали мірною стрічкою, діаметр стебла – штангельциркулем. У кожному варіанті розраховували середню масу плоду (г). Для вивчення кореневої системи визначали її об’єм та адсорбуючу поверхню за методом Д.А. Сабініна і І.І. Колосова (Белик В.Ф. и др., 1970).

Облік урожаю проводили під час його збирання тричі на тиждень: підраховували кількість плодів і зважували їх окремо у кожному повторенні. Вираховували масу стандартних та нестандартних плодів за стандартом ДСТУ.3246-95. Вміст сухої речовини визначали термогравіметричним методом шляхом висушуванням наважки в сушильній шафі за температури 105⁰С до сталої маси (ГОСТ 13586.5-93); цукрів – методом Бертрана (ГОСТ 8756.13-87); аскорбінової кислоти (вітаміну С) – за Муррі (ГОСТ 24556-89), загальну кислотність – титриметричним методом (ГОСТ 24556-89), нітрати – іонометричним  методом (ГОСТ 5048-89).

Розсаду вирощували за інтенсивною технологією, розробленою кандидатом сільськогосподарських наук О.М. Білогубовою. Насіння підщеп і прищеп висівали вакуумною сівалкою фірми „Вефі” в касети фірми “Гібрид”  розміром 50х40 см на 35 чарунок. Насіння підщеп висівали на 5-7 діб раніше за прищепу.

Перед щепленням сіянці сортували, вибраковуючи всі нетипові та недорозвинені. Для зрізування рослин використовували лезо. Під час щеплення в розщіп зрізали прищепу клином і вставляли в розщіп підщепи. За другого способу, косим зрізом, підщепу і прищепу зрізали під кутом 45⁰. З’єднували рослини силіконовими прищіпками, вовновими нитками, поліетиленовою плівкою,  пластиковими трубочками різного діаметра − 2,5; 3,8; 4,8; 6,8 мм, і завдовжки до 2 см, що дозволяло щепити рослини залежно від товщини місця з’єднання.  Після проведення щеплення касети з рослинами розміщували  в тепличку зі сприятливим мікрокліматом для зростання, а саме: температуру повітря підтримували на рівні – 23-25⁰С і відносну вологість – 80-95 %. Рослини під накриттям зволожували, використовуючи дрібнодисперсне розпилення чистої води. Формування щепленої розсади в два стебла проводили через 10-12 діб після щеплення прищипуванням верхівки у рослин помідора після сім’ядольних листочків та другого справжнього листка.