Кецкало В.В. Обгрунтування елементів технології вирощування салату посівного у Правобережному Лісостепу України

Краткое содержание

СУЧАСНИЙ СТАН ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ САЛАТУ ПОСІВНОГО

(огляд літератури)

В огляді літератури висвітлено питання харчової цінності та господарське значення салату посівного, його походження, поширення та біологічні особливості рослин. Проаналізовано огляд публікацій щодо досліджень способів вирощування розсади та строків її висаджування у відкритий ґрунт, впливу схеми розміщення рослин та їх густоти на врожайність салату посівного.

На основі аналізу джерел літератури встановлено, що деякі елементи технології вирощування салату посівного в умовах Правобережного Лісостепу України за нестійкого зволоження не підлягали вивченню та науковому обґрунтуванню (спосіб вирощування розсади, строк її висаджування у відкритий ґрунт, схеми розміщення та густота рослин за безрозсадного вирощування). Це обумовило напрям і програму досліджень. Зважаючи на це, виникла необхідність дослідити елементи технології вирощування салату посівного та придатність окремих його сортів до вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину досліджень з вивчення елементів технології вирощування салату посівного проводили протягом 2005–2007 рр. на дослідному полі навчально-наукового виробничого відділку Уманського державного аграрного університету (ННВВ УДАУ), розташованого в зоні центральної частини Правобережного Лісостепу України.

Експозиція і рельєф дослідного поля – плато зі схилами 1-2° південно-східного та північно-західного напрямку. Ґрунтовий покрив дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі. За профілем характеризується відносною однорідністю гранулометричного і валового хімічного складу, вилугованістю та ілювіальним характером розподілу карбонатів із значним вмістом елементів живлення у гумусовому горизонті. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту 3,2–3,5 %, ступінь насиченості основами за профілем 91,0–91,8 %, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН 6,0–6,1), гідролітична кислотність 2,46 мг-екв./100 г ґрунту, вміст рухомих сполук фосфору 119 мг/кг і обмінного калію 101 мг/кг ґрунту (за Чириковим – забезпеченість підвищена), азоту лужногідролізованих сполук 64 мг/кг ґрунту (за Корнфілдом – забезпеченість середня). Тому потреби у внесенні добрив не було.

Клімат природно-господарського району, де проводили дослідження,  помірно-континентальний, досить теплий. За нерівномірністю випадання опадів і коливанням температур повітря цей район відносять до зони нестійкого зволоження.

Погодні умови району під час проведення досліджень були типовими для зони, але з деякими відмінностями за окремі періоди. Нерівномірний розподіл опадів та погіршення погодних умов в окремі періоди вирощування салату посівного призводили до значного зниження врожайності та якості одержаної продукції. Тому, за забезпеченістю рослин салату атмосферною вологою вегетаційні періоди 2007 р. і частково 2005 і 2006 рр. характеризувались як посушливі. Салат – скоростиглий вид рослин і добре використовує весняну вологу для свого росту і розвитку, тому не дуже потерпав від її нестачі та забезпечував достатньо високу врожайність.

Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик і стандартів методом закладання трьох польових дослідів в овочевій сівозміні рендомізованими блоками у трикратному повторенні. Попередником салату посівного була капуста білоголова. Елементи технології вирощування застосовували відповідно до „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” [Бондаренко Г. Л., Яковенко К. І., 2001]; „Методів біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів” [Грицаєнко З. М.,
Грицаєнко А. О., Карпенко В. П., 2003]; „Основ наукових досліджень в агрономії” [Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В., 2005]. Технологічні прийоми застосовували відповідно до вимог рослин салату у загальноприйняті для Лісостепу України строки.

Фенологічні спостереження за рослинами проводили за методикою, викладеною у працях В. Ф. Бєліка [1992], В. Ф. Мойсейченка та ін. [1996]. Відзначали дати сівби, настання фенофаз розвитку рослин: з’явлення поодиноких (10 %) та повних сходів (75–80 %); утворення першого справжнього листка; початок утворення розетки; початок зав’язування головки; настання технічної стиглості та збирання врожаю.

Розмір посівних ділянок 30 м², облікових – 15 м². Біометричні вимірювання проводили на десяти типових визначених рослинах салату у всіх повтореннях кожного варіанту досліду, а площу листка та величину асиміляційної поверхні визначали розрахунковим методом, описаним у роботах З. М. Грицаєнко та ін. [2003]. Врожай обліковували методом зважування.

Біохімічні та органолептичні показники якості салату посівного визначали перед збиранням урожаю у свіжих зразках лабораторними методами: суху нерозчинну речовину – термогравіометричним (ГОСТ 13586.5-93); вміст сухої розчинної речовини – за допомогою рефрактометра РПЛ-3М (ГОСТ 28562-90); масову частку цукрів (сума) – фериціанідним методом Бертрана (ГОСТ 8756.13-87); вміст вітаміну С – йодометричним методом
І. К. Муррі (ГОСТ 24556-89); вміст нітратів – за показниками іонселективного електроду за допомогою приладу ЕВ-74 (ГОСТ 5048-89); концентрацію хлорофілу „а“ і „в“ у листках – фотоколориметричним методом у спиртовій витяжці на ФЕК-56.

Одержані в дослідах дані опрацьовували статистичними методами кореляційного і дисперсійного аналізу (Мойсейченко В. Ф., 1996) та з використанням комп’ютерної програми „Agrostat“. Економічну оцінку елементів технології вирощування салату посівного надавали за технологічними картами, складеними за матеріально-грошовими витратами на вирощування салату та методичними рекомендаціями кафедри менеджменту Уманського ДАУ. Біоенергетичну оцінку визначали за методикою
О. С. Болотських, М. М. Довгаль (1999).

Дослід 1. Оцінка продуктивності сортів салату посівного в умовах Правобережного Лісостепу України.

Дослідження проводили з метою добору кращих сортів салату посівного головчастої і листкової різновидностей для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Досліджували сорти салату головчастого: Королева літа, Думка і Дивограй, а також сорти салату листкового: Кучерявець одеський, Лоло Росса та Золотий шар. Схема розміщення рослин після дворазових проріджень становила 45х20 см, що відповідає густоті
111 тис. рослин/га.

Дослід 2. Вплив способу вирощування розсади та строку її висаджування на врожайність  салату головчастого у відкритому ґрунті.

У досліді вивчали безкасетний та касетний способи вирощування розсади сортів салату головчастого Евеліна, Юстина, Гренада ожаровська і Модесто та строк висаджування її у відкритий ґрунт (ІІ, ІІІ декада квітня і І декада травня). Використовували касети з розмірами чарунок 2,5х2,5, 4х4 та 6х6 см. Розсаду висаджували у відкритий ґрунт у віці 35 діб.

Дослід 3. Способи сівби і схеми розміщення рослин та їхній вплив на врожайність сортів салату посівного.

Використовували сорти салату головчастого: Годар, Гренада ожаровська, Евеліна, Модесто та листкового: Вагомий, Вклад, Кучерявець одеський, Слободжанин, Сніжинка.

Дослідженнями передбачалося вивчення таких способів сівби та схем розміщення рослин:

-          широкорядковий з міжряддям 45 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см, що забезпечує 111 тис. шт./га;

-          широкорядковий з міжряддям 45 см і відстанню між рослинами в рядку 30 см, що забезпечує 74 тис. шт./га;

-          стрічковий трирядковий з міжряддями 55+55+70 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см за густоти рослин 83 тис. шт./га;

-          стрічковий трирядковий з міжряддями 40+40+60 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см за густоти рослин 111 тис. шт./га;

-          стрічковий дворядковий з міжряддям 20+50 см і відстанню між рослинами в рядку 20 см за густоти рослин на одиницю площі 143 тис. шт./га.

ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ СОРТІВ САЛАТУ ПОСІВНОГО В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Сорт – один із вирішальних елементів у технології виробництва продукції. Найважливішою оцінкою сортів є врожайність. Для умов нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України добір нових перспективних сортів салату посівного дозволить підвищити врожайність, поліпшити якість продукції та подовжити строки її надходження споживачам.

Оцінюючи сорти салату головчастого за проходженням фенофаз можна відзначити скоростиглість сортів Думка і Дивограй порівняно з сортом Королева літа. На період збирання врожаю за діаметром розетки переважали рослини сорту Думка (32,3 см), а найменший показник відмічено у рослин сорту Дивограй – 31,4 см. Облистненість при цьому, в середньому за роки досліджень, була майже однаковою і знаходилась у межах 13,3–13,5 листків на рослину.

Найбільшу площу листків перед збиранням сформували рослини сорту Думка – 40,2 тис. м²/га, а найменшу – сорт Дивограй (26,5 тис. м²/га). У сорту Королева літа приріст площі листків, порівняно з її розмірами у фазу чотирьох листків, значно зріс і становив 32,1 тис. м²/га. Подібно зросла площа листків і у сорту Думка – на 38,9 тис. м²/га і у сорту Дивограй – на 24,7 тис. м²/га.

Оцінюючи сорти салату листкового можна відзначити, що, в середньому за три роки досліджень, початок фенофаз у більш ранні строки і більшу їх тривалість спостерігали у сорту Лолло Росса, а в пізні строки – у сорту Золотий шар. Біометричні показники рослин сортів салату листкового у фазі 4 листків більшими були у сорту Кучерявець одеський, діаметр розетки якого досягав 12,2 см, а площа листків – 0,79 тис. м²/га, тоді як сорт Лолло Росса мав найменші показники – 10,0 см та 0,55 тис. м²/га відповідно.

Перед збиранням урожаю салату листкового найбільшу вегетативну масу мали рослини сорту Золотий шар. Сорт Кучерявець одеський, що був обраний за контроль, значно поступався за цим показником. Площа листків при цьому відповідно становила 23,3 і 14,1 тис. м²/га, хоч на початкових етапах формування розетки вона була найбільшою у контролі. Це досить характерно для сортів салату листкового, коли площа листків у більшій мірі, порівняно з салатом головчастим, залежить не стільки від кількості листків, скільки від їхньої форми та ступеня розсіченості листкової пластинки.

Облистненість рослин сортів, що досліджували, перед збиранням урожаю, залежно від сорту, коливалась в межах 9,9–13,1 шт./росл., відповідно у  сортів Кучерявець одеський і Золотий шар. За результатами дисперсійного аналізу вплив чинника „сорт“ на облистненість рослин і розміри поверхні листків салату листкового на кінець вегетаційного періоду становив 100 %.