КОМПЛЕКСНЕ КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ВИКОНАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У теперішній час без документів як засобів закріплення різноманітних фактів і правовідносин не може обійтися жодна галузь соціального життя, оскільки за своїм змістом і застосуванням в суспільній практиці документи мають важливе політичне, юридичне, наукове, технічне, лінгвістичне та історичне значення.

Широке розповсюдження в Україні (кінець 80-х – перша половина 90-х рр. ХХ ст.) комп’ютерних технологій зумовило становлення нової форми автоматизованого документування, запровадження друку при безперервному надходженні інформації, активний розвиток технологій, пов’язаних з мережею Інтернет, швидке та якісне виготовлення і копіювання різноманітних документів, що відповідають вимогам до поліграфічної продукції, сучасне виготовлення якої також засновано на комп’ютерних технологіях.

Саме завдяки комп’ютерним технологіям, в основі організації яких лежить створення повного електронного макета будь-якого об’єкта, в тому числі й  документа, принципово змінилася технологія його створення, до того ж зміни торкнулися не лише зовнішнього вигляду, а і його функцій та властивостей.

Якщо раніше в основному вивчалися папери, що відображали рух товарно-матеріальних цінностей, особисті документи, довідки, посвідчення, лотерейні і проїзні квитки, квитки на культурні заходи, паперові гроші, касові чеки, акцизні марки, то зараз до них додалися пластикові банківські картки (Visa, Diners, MasterСard), поліграфія контрафактної продукції, магнітні стрічки, жорсткі і гнучкі диски, електронні документи. Крім того, об’єктами дослідження часто стають оригінали і копії різноманітних процесуальних та фінансових документів.

Крім документів, основними об’єктами комплексного криміналістичного дослідження є технічні засоби їх виготовлення: сканери, принтери, копіри, багатофункціональні пристрої – від тих, що високою якістю не відрізняються, до найсучасніших їх видів.

Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій зумовив поширення такого нового виду злочинів, як комп’ютерні (машинно-інтелектуальні або техніко-інтелектуальні): підробка документів з використанням ЕОМ і друкувальних пристроїв як поліграфічної бази; порушення авторських прав (комп’ютерне піратство); викрадення системного і прикладного програмного забезпечення; несанкціоноване копіювання, перехоплення, фальсифікація, зміна, знищення інформації; розробка і розповсюдження комп’ютерних вірусів в інформаційно-обчислювальних системах тощо.

За даними ДСБЕЗ МВС України за чотири місяці 2001 р. виявлено 7 злочинів, в 2002 р. – 25, за шість місяців 2003 р. – 51 злочин у сфері інформаційних технологій, за перше півріччя 2003 р. порушено 24 кримінальні справи по 37 злочинах, вчинених з використанням Інтернет-технологій, а рівень шахрайств з використанням пластикових банківських карток в Україні майже в п’ять разів перевищує середній у світі (85 % цих злочинів вчиняється в м. Києві).

Поширеним є й тиражування і розповсюдження неліцензійного комп’ютерного програмного забезпечення, контрафактної аудіо- та відеопродукції (насамперед оптичних дисків СD-RОМ, що містять незаконні копії комп’ютерних програм).

Кількість злочинів у сфері комп’ютерних технологій постійно збільшується, що пов’язано з високим рівнем їх латентності (в світі лише 12 % таких злочинів стають відомі правоохоронним органам), а також, як і у випадку з економічними злочинами, недостатньою розробкою методик їх виявлення, що заважає своєчасному реагуванню на них і швидкому розкриттю.

На протидію зазначеним злочинам в Україні прийнято низку нормативно-правових актів, серед яких найважливішими є Кримінальний кодекс України, зокрема „Розділ XVI. Злочини у сфері використання ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж”; Закон України „Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України” від 23 грудня 2004 р. № 2289–IV, в якому статті 361, 362, 363 КК України викладено в новій редакції і доповнено новими статтями (ст. 361¹, 361², 363¹); постанови Кабінету Міністрів України, які стосуються нових видів документів (магнітних, електронних тощо).

З використанням комп’ютерних технологій вчиняються і такі „традиційні” види злочинів, як крадіжки, фальшивомонетництво, шахрайства, вимагання і навіть вбивства. Найпоширенішим способом вчинення шахрайств у сфері банківського кредитування є використання підроблених документів про господарське і фінансове становище підприємства-позичальника. Використовуються різні фінансові та банківські документи і при „відмиванні” грошових коштів. Серед комп’ютерних шахрайств з використанням пластикових платіжних засобів дедалі більшого поширення набуває одержання великих грошових сум шляхом незаконного доступу до банківських рахунків внаслідок отримання конфіденційної інформації (номера платіжних карток, прізвища і PIN-коди клієнтів банку). Одним із способів вчинення цього злочину є виготовлення дублікатів банківських карток на офісному устаткуванні і нанесення на них магнітної стрічки, яка попередньо кодується відповідно до одержаної інформації („перезапис” кодів з магнітних карток на коди карток „непрацюючих рахунків”).

Для роботи з документами, виготовленими за допомогою комп’ютерних технологій, експерту-криміналісту необхідно знати основи технології їх виготовлення, а також ознаки, які характеризують сучасні види друку. Це дозволить одержати інформацію про спосіб виготовлення документів, матеріали і устаткування, навички і кваліфікацію особи, яка причетна до їх виготовлення. Для цього в процесі дослідження шляхом комплексного застосування спеціальних знань із різних галузей (судово-технічної експертизи документів, судової комп’ютерно-технічної експертизи, трасології, авторознавства) виявляється система ознак способу виготовлення документів, що дозволяє встановити не лише тип, вид технічного засобу, а й ідентифікувати його.

Отже, використання комп’ютерних технологій у виготовленні документів поставило перед судовою експертизою низку завдань, серед яких основними є: вдосконалення наявних і створення нових експертних методик, правове регулювання їх застосування, розробка методичного, апаратно-технічного забезпечення, підготовка кваліфікованих спеціалістів тощо.

Проблема дослідження нерукописних документів була поставлена ще в першій половині ХІХ ст. Є.Ф. Бурінським, А.С. Осборном, Е. Локаром. Важливий доробок у формування наукових засад криміналістичного дослідження документів внесли українські вчені-криміналісти: А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, В.П. Колмаков, В.К. Лисиченко, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, С.І. Тихенко, І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько; російські: Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, О.О. Ейсман, Ю.Г. Корухов, Д.Я. Мирський, О.Р. Росинська, М.В. Терзієв, О.Р. Шляхов, М.П. Яблоков, вчені інших держав.

В різний час дослідженням документів, виготовлених на друкувальних пристроях, займалися: Г.Г. Білоусов, О.Г. Білоусов, В.В. Бірюков, С.Ф. Бичкова, Г.Д. Бондаренко, Л.В. Віницький, А.А. Гусєв, Т.Б. Земляна, І.М. Каплунов, С.Ш. Касімова, В.В. Коваленко, П.С. Кузнєцов, П.Г. Кулагін, В.В. Липовський, Г.Д. Лутоніна, Т.М. Мороз, С.Д. Павленко, В.М. Палій, А.М. Пітірімов, З.Г. Самошина, О.О. Сахарова, Є.В. Старіков, Л.О. Чередниченко, Т.Б. Черткова, Л.П. Щербаковська.

Методичні розробки, спрямовані на дослідження сучасних способів підробки документів, зокрема паперових грошей, з використанням комп’ютерної і копіювально-множильної техніки, висвітлені в дисертаціях О.В. Воробей, C.Ю. Петряєва. Методиці розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій присвячені праці П.Д. Біленчука, В.Б. Вєхова, В.О. Голубєва, В.О. Губанова, О.І. Мотляха, Б.В. Романюка, М.В. Салтевського, В.Г. Хахановського, М.Г. Щербаковського та інших вчених.

Дослідженню документів, виконаних на сучасній комп’ютерній техніці, присвячені дисертації російських дослідників О.В. Гортинського, С.О. Кострова, С.Б. Шашкіна, О.М. Яковлєва, а судовій комп’ютерно-технічній експертизі як роду судової експертизи – О.Р. Росинської, О.І. Усова.

Проте висвітлені в літературі питання не вичерпують усіх аспектів комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій, сучасний стан якого характеризується як недостатньою науковою розробленістю, так і великим практичним значенням для боротьби зі злочинами в сфері комп’ютерних технологій. Необхідність розробки принципово нової експертної методики і визначає актуальність теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація спрямована на виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 рр., затвердженої Указом Президента від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000, Програми підготовки працівників експертної служби МВС України з проведення техніко-криміналістичних досліджень документів та роботи з обліками на 2003 р., розробленої відділом технічної експертизи та почерку ДНДЕКЦ МВС України, наказу МВС України „Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 рр.” від 5 липня 2004 р. № 755, а також щорічних планів науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ.