КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

Краткое содержание

Актуальність теми. Процеси глобалізації світової економіки, а також європейський вибір України, призвели до посилення конкуренції як на світових, так і на внутрішньому ринку. Особливо це стосується галузей машинобудівного комплексу, які є фондоутворюючими і від рівня розвитку яких значно залежить конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Про це переконливо свідчить низька активність товаровиробників цих галузей у зовнішньоекономічній діяльності. Неконкуренто­спроможність вітчизняної продукції машинобудування, особливо в аграрній сфері, не дає змоги Україні конкурувати в боротьбі за ринки збуту з розвиненими країнами світу. А це свідчить про те, що кардинальному підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції сільськогосподарського машинобудування немає альтернативи. Розв’язання даної проблеми можливе лише на основі якісних оцінок дійсного стану конкурентоспроможності аграрної техніки та визначення шляхів її підвищення.

Методологічні основи та практичні аспекти конкурентоспроможності відображені в працях вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як В. Андрійчук, Н. Верхоглядова, Л. Головкова, Т. Гринько, Ф. Котлер, В. Павлова, О. Кузьмін, А. Плясунков, М. Портер, Т. Решетілова, Г. Семенов, О. Сидоренко, Г. Скудар, Р. Фатхутдінов, Д. Юданов та інших. Проте, незважаючи на численні дослідження, окремі аспекти проблеми, а також безліч конкретних практичних питань щодо підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування, потребують доопрацювання.

Традиційний погляд на проблематику забезпечення конкурентоспроможності продукції зводиться до характеристики факторів, які потенційно можуть впливати на неї. У більшості наукових робіт вітчизняних та зарубіжних вчених використовується універсальний підхід до розгляду конкурентоспроможності продукції без урахування її призначення. Недостатньо дослідженими залишаються питання регулювання цим процесом.

Вітчизняні підприємства сільськогосподарського машинобудування потребують науково обґрунтованих рекомендацій для покращення свого конкурентного стану за рахунок випуску конкурентоспроможної продукції. Специфіка роботи цих підприємств потребує спеціального методичного підходу до визначення конкурентоспроможності продукції з урахуванням відмінностей різних сегментів ринку, який можна було б використати в практичній діяльності.

Вся ця сукупність проблемних питань має важливе теоретичне та прикладне значення, що обумовлює актуальність обраної теми й вимагає додаткових досліджень за вказаними напрямками, опрацювання теоретичних,  методичних і практичних аспектів вирішення проблеми оцінки та регулювання рівня конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми кафедри менеджменту Класичного приватного університету "Організаційно – економічні засади формування та розвитку потенціалу суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки" (номер державної реєстрації 0106U000460), в якій автору належить розробка науково-методичного підходу до оцінки та регулювання  рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування. 

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні результативного методичного підходу до оцінювання  та регулювання конкурентоспроможності продукції підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування .

Відповідно до мети в дисертації визначені такі завдання:

- проаналізувати сутність та особливості поняття «конкурентоспроможність продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування»;

- визначити і обґрунтувати систему показників оцінювання конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування;

- проаналізувати існуючи методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності продукції та визначити переваги і недоліки кожного з них;

- розробити методичний підхід до визначення рівня конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування та основи її оцінювання;

- провести аналіз стану і тенденцій розвитку ринку продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування України;

- провести кількісну оцінку конкурентоспроможності продукції на прикладі діючих підприємств сільськогосподарського машинобудування;

- розробити систему управління конкурентоспроможністю продукції на підприємствах сільськогосподарського машинобудування при розробці планів їх стратегічного розвитку;

- розробити програмне забезпечення проведення розрахунку та управління  конкурентоспроможністю продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Об’єктом дослідження є процес оцінки та регулювання конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування в умовах вітчизняного ринку.

Предметом дослідження є розробка теоретичних та практичних засад щодо забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії і теорії менеджменту, які висвітлені в працях зарубіжних і вітчизняних науковців. У дисертації використані такі методи: системного аналізу, наукової абстракції та аналогії - для поглиблення сутності категорії «конкурентоспроможність продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування» (розділ 1, підрозділ 1.1); класифікації та типології - при систематизації факторів забезпечення зростання рівня конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки, формуванні конкурентної стратегії підприємств сільськогосподарського машинобудування (розділ 1, підрозділ 1.3);  економіко-статистичний метод - при проведенні кількісної оцінки конкурентоспроможності продукції підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування (розділ 2, підрозділ 2.3), а також для аналізу стану вітчизняного ринку сільськогосподарської техніки (розділ 2, підрозділ 2.1);  експертні методи - при формуванні переліку показників та їх вагомості у процесі оцінки рівня конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування (розділ 1, підрозділ 1.2); методи економіко-математичного моделювання - при розробці системи регулювання рівня конкурентоспроможності продукції (розділ 3, підрозділ 3.3). Обробка даних проведена з використанням  спеціально розробленого  програмного забезпечення.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що в межах дослідження конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування одержані суттєві наукові результати, що свідчать про особистий внесок автора, а зокрема:

вперше:

- обґрунтовано методичний підхід, до визначення конкурентоспроможності  продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування, що дозволяє одержати комплексну оцінку  групових та одиничних її показників з урахуванням вимог споживачів різних сегментів вітчизняного ринку. Відмінність підходу полягає в тому, що він враховує вимоги споживачів різних сегментів вітчизняного ринку в залежності від рівня їх платоспроможності;

- запропоновано механізм управління конкурентоспроможністю продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування на основі варіювання прогнозованих одиничних та групових показників, що на відміну від існуючих, дозволяє проаналізувати всі можливі варіанти рівнів конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки  та вибрати найбільш доцільний варіант для конкретної групи споживачів в умовах конкурентного ринку;

удосконалено:

- сутність категорії «конкурентоспроможність продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування» як здатність сільськогосподарської техніки бути більш привабливою для споживачів у порівнянні з іншими аналогічними виробами завдяки більш повній відповідності своїх споживчих характеристик. Запропоноване визначення дозволяє більш повно охарактеризувати рівень реального чи потенційного задоволення потреб та запитів споживачів в умовах конкретного сегменту ринку;

- класифікацію системи одиничних показників конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування, що базується на раціональному  співвідношенні якості продукції, маркетингового просування, сервісу та рівня витрат на її придбання та використання. Це дозволяє привести у відповідність потреби споживача та можливості виробника з метою підвищення ефективності роботи підприємства;

набули подальшого розвитку:

- діюча класифікація існуючих методичних підходів до визначення конкурентоспроможності продукції на основі систематизації їх базових ознак,  що забезпечує передумови обґрунтованого вибору виробником методу оцінювання конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки;

- підхід до формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування з урахуванням визначених виробником споживчих параметрів продукції, що дозволяє  обґрунтувати напрям досягнення виробничо-збутових цілей підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичного підходу, який дозволяє визначити у кількісному вираженні комплексний показник рівня конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування на різних сегментах ринку. Проведений розрахунок дає можливість розробити відповідні стратегії для підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки. Застосування цих розробок керівництвом підприємств, інвесторами та безпосередніми споживачами сільськогосподарської техніки дозволяє виявляти об'єктивні позиції продукції, що оцінюється (як проектованої, так і вже випущеної), на певних сегментах ринку, встановлювати фактори конкурентоспроможності, що визначають ці позиції і здатні вплинути на їхню зміну, знайти слабкі місця у просуванні продукції на світові ринки і визначити перспективні напрями зміцнення конкурентних позицій вітчизняних товаровиробників на досліджуваному сегменті ринку.

Отримані результати роботи автора використовуються в практичній діяльності Головного управління економіки Кіровоградської обласної державної  адміністрації  (довідка № 795 – 8 від 02.04.08); Головного управління агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка № 41-10-338  від  08.08.08); ЗАТ «Збутова компанія Червона зірка» (довідка №  854 - 3  від  24.06.08); ТОВ «Агротек» (довідка № 78 від 15.05.08); КФ ТОВ НВФ «Агросівт» (довідка № 273 від 16.07.08); СЗАО «АГРО СТАР» (довідка №  172 від 03.06.08).

Результати дисертаційного дослідження використовуються кафедрою економіки підприємства та маркетингу Кіровоградського інституту комерції під час розробки навчально-методичного забезпечення дисциплін «Економіка підприємства», «Стратегічний маркетинг», «Маркетинг», «Маркетингова товарна політика», «Промисловий маркетинг» (довідка № 209/02  від 18.06.08).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та висновки дисертації, що виносяться на захист, розроблено автором особисто і відображено в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи доповідалися й одержали позитивну оцінку на  міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: «Розвиток наукових досліджень 2006» (м. Полтава, 2006 р.); «Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки» (м. Донецьк, 2006 р.); «Nauka: teoria i praktyka – 2007» (Przemysl, 2007 р.); «Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2007 р.);  «Альянс наук: вчений-вченому»  (м. Дніпропетровськ, 2007 р.);  «Современные проблемы и пути  их решения в науке,  транспорте,  производстве  и  образовании 2007»    (г. Одесса, 2007 г.); «Věda a  technologie: krok do budoucnosti» (Praha, 2008 г.); «Современные направления теоретических и прикладных исследований 2008» (г. Одесса, 2008 г.); «Наука – виробництву, 2008» (м. Кіровоград, 2008 р.); «Научно пространство на Европа» (София, 2008 г.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом  5,68   др. арк., з них  6 статей у фахових наукових виданнях (3,9 др. арк.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 199 сторінок, у тому числі 25 рисунків, 28  таблиць,  8 додатків, 202 використаних джерел.