Коропець Л.А. Обгрунтування ознак добору бугаїв м\'ясних порід

Краткое содержание

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконані за матеріалами племінного обліку племзаводу “Воля” Золотоніського району Черкаської області. Ознаки власної продуктивності аналізували за показниками всіх випробуваних з 1972 до 1978 року бугаїв української м’ясної породи, в т.ч. придніпровського та чернігівського типів, відповідно до схеми, поданої на рисунку 1.

Утримувались бугайці за традиційною для м’ясного скотарства технологією: до 7-місячного віку – підсисним методом, потім з 7 до 8-місячного віку їх привчали до типового раціону і ставили на випробування за власною продуктивністю згідно з методикою Л.П. Прахова (1972). Годівля тварин проводилась за діючими нормами, з урахуванням віку і живої маси. 

Контроль за ростом бугайців здійснювали шляхом опрацювання даних живої маси: новонароджених, у віці 3-,6-, 8-, 12-, 15-, 18 місяців, а бугаїв – у 3 роки.

4

Лінійний ріст бугайців у 12-, 15-, 18-місячному віці характеризували промірами: висотою в холці (ВХ), висотою в крижах (ВК), шириною грудей (ШГ), глибиною грудей (ГГ), косою довжиною тулуба (КДТ), обхватом грудей за лопатками (ОГ).

Відтворну здатність бугаїв оцінювали за об’ємом еякуляту, концентрацією сперміїв в еякуляті та активністю (прямолінійно-поступальним рухом сперміїв - ППР), згідно з рекомендаціями І.В. Смирнова (1962).

Загальну кількість сперміїв у еякуляті визначали як добуток показників об’єму еякуляту і концентрації статевих клітин бугая в 1 мл нативної сперми, а кількість сперміїв з прямолінійно-поступальним рухом – шляхом одержання добутку загальної кількості сперміїв в еякуляті і активності сперміїв (у балах). Запліднювальну здатність сперміїв після першого осіменіння 24 бугаїв характеризували відсотком запліднених корів від кількості осіменених спермою даного бугая (всього запліднено 2036 корів).

Для аналізу еритроцитарних антигенів В-локусу груп крові використані дані каталогу “Типы крови быков-производителей и коров, используемых при выведении молочных и мясных пород крупного рогатого скота” (Подоба Б.Є. з співавт.,1987).

Для встановлення зв’язку еритроцитарних антигенів В-локусу груп крові з показниками росту та відтворною здатністю бугаїв визначали коефіцієнт антигенної подібності (r_аs) тварин за Д.А. Животовським, А.М. Машуровим (1974). Рівень відмінності між приплодом і матір’ю за факторами груп крові розраховували за Г.О. Цілуйком та Є.Є. Заблудовським (2000).

Коефіцієнти успадковуваності (h²) ознак добору вивчені методом дисперсійного аналізу (Плохинський М.О., 1960), повторюваності (r_w) – внутрішньокласової кореляції (Нікоро З.С. і інші, 1968) показників 65 бугаїв української та 10 симентальської м’ясних порід (за даними племінного обліку Головного селекційного центру України). Коефіцієнт кореляції між ознаками розраховано за методикою Є.К. Меркур’євої (1970).

Розрахунок біометричних показників здійснено з використанням програми MS Excel та програмами, описаними Ю.П. Полупаном (1988).