Костюк М.М. Вплив довготривалого застосування добрив і вапна на агрохімічні властивості ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту західного Лісостепу

Краткое содержание

Вплив довготривалого використання добрив та вапна

на агрохімічні властивості грунтів (літературний огляд)

Проведено аналіз літературних джерел з питань впливу довготривалого застосування добрив і вапна на основні показники гумусового стану та родючості грунту, поживний режим, кислотність.

Методика, об’єкти та умови проведення досліджень.

Дослідження проводили протягом 1998-2000 рр. у довготривалому стаціонарному досліді, закладеному у 1965 році на кислому ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті лабораторії агрохімії інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

Львівська область, на території якої проводили дослідження, розміщена в зоні західного Лісостепу. Клімат області помірно теплий, з невеликим діапазоном коливання температур по порах року. В середньому за рік випадає 678 мм опадів. Погода в основному залежить від циклонів, які переміщуються протягом всього року. Середньорічна температура повітря 6,65⁰С. Абсолютний максимум температур повітря не перевищує + 36⁰С, абсолютний мінімум складає - 34⁰С. В літній період випадає в 2-3 рази більше опадів, ніж у зимовий час. За три літні місяці випадає біля 400 мм.

Метеорологічні умови в роки досліджень в основному були типовими для даної зони, проте мали місце деякі відхилення від середньо-багаторічних показників. Зокрема, вегетаційний період 1998 р. характеризувався підвищеною кількістю опадів, період вегетації кукурудзи на силос     1999 р. підвищеною температурою повітря, а погодні умови вегетаційного періоду 2000 р. можна вважати оптимальними для росту і розвитку кукурудзи.

Грунт дослідного поля – ясно-сірий лісовий поверхнево оглеєний. Профіль грунту сформувався під хвойними і листяно-хвойними лісами в умовах промивного водного режиму під дією низхідних стоків кислих грунтових розчинів. Внаслідок щільного водонепроникного ілювіального горизонту та породи, а також через відсутність поверхневого стоку спостерігається застій поверхневих вод, що і є причиною оглеєння грунту. Крім того, деякий вплив на оглеєння грунту мають підгрунтові води, глибина залягання яких коливається в межах 1,5 - 1,8 м. Материнською породою є лесовидний суглинок. За механічним складом грунт орного шару грубопилувато-легкосуглинковий, близький до супіщаного.

Дані аналізів, які характеризують механічний склад, фізико- та агрохімічні властивості ясно-сірого лісового грунту перед закладкою досліду (табл. 1), свідчать про низьку природну родючість даного типу грунту.