Коваль О.М. Створення та добір вихідного матеріалу для селекції чини посівної з округлою і кутасто-округлою формою насіння

Краткое содержание

Стан вивчення культури і селекції чини посівної

         На основі літературних джерел висвітлені стан вивчення і селекція чини посівної, висвітлено історію культури, а також описано ботанічну, морфо-біологічну характеристику культури.

Умови та методика проведення досліджень

         Дослідження проводились у 2000-2002 рр. на Красноградській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи звичайні середньогумусні з глибиною профілю до 75-90 см і вмістом гумусу 4-6%.

Клімат зони помірно-континентальний, характерними особливостями якого є значні коливання температури, кількості місячних і річних опадів та нерівномірний їх розподіл протягом вегетації рослин.

         Роки досліджень за температурним режимом і опадами були різними. Так, період вегетації чини в 2000 р. характеризувався сприятливими погодними умовами, які наближались до середніх багаторічних. Період вегетації чини в 2001 р. характеризувався несприятливими погодними умовами, а саме високі температури в квітні і надмірна кількість опадів в червні, призвели до масового росту бур’янів, переростання рослин чини і зниження врожаю. Період вегетації чини в 2002 р. характеризувався несприятливими погодними умовами, які відрізнялись від середніх багаторічних. Високі температури були у липні. За вегетаційний період випала недостатня кількість опадів.

         У наших дослідженнях вихідним матеріалом були сортозразки колишнього Всесоюзного науково-дослідного інституту рослинництва ім. М.І. Вавілова, а також Красноградської, Устимівської та Полтавської дослідних станцій і деякі гібридні популяції.

         При закладанні польових дослідів, проведенні спостережень, обліку та  аналізів використовували Методику державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1971, 1985 рр.), а також методику проведення польових дослідів, яка була розроблена колишнім Українським НДІ зернового господарства (Пирог Т.Н., 1949) і Інститутом кукурудзи УААН (Фільов Д.С., Стафійчук А.А., 1967; Фільов Д.С., Циков В.С.,1980; Циков В.С., Пікуш Г.Р., 1983).

         Статистичний обробіток дослідних даних здійснювався методом дисперсійного аналізу за  В.Г. Вольфом (1966), Б.О. Доспєховим (1979) та П.П. Літуном (1996).

         Ступінь фенотипового домінування (успадкування) ознак продуктивності визначали за B. Griffing (1950), а класи домінування – за G.M. Beil та R.E. Atkins (1965). Характер мінливості основних ознак продуктивності в природних і гібридних популяціях визначали згідно методики ВІР (Макашева Р.Х., Варлахов М.Д., 1976). За найбільш важливими парами показників і господарськи цінних ознак виведені коефіцієнти кореляції.

Результати вивчення колекційного матеріалу чини

          Ботанічна та еколого-географічна характеристика і класифікація. Висвітлені ботанічні особливості культури чини посівної, наведено еколого-географічну характеристику підвидів, а також подана класифікація еколого-географічних груп культури на основі досліджень інших авторів. 

Вплив гідро-термічних умов на вегетаційний період чини. Загальна тривалість вегетаційного періоду залежно від сорту, грунтово-кліматичних умов району коливалась від 60 до 120 днів. Тривалість вегетації в цілому залежить від тривалості окремих періодів. Від сівби насіння до повних сходів проходить 7-14 днів, а в умовах недостатньої вологості грунту та низьких температур цей період може затягнутися й довше.

         У наших дослідженнях гідро-термічні умови, які склались під час сівби у 2000 р. були близькі до оптимальних (середня температура повітря становила 15,4 ˚С, сума опадів за період – 19,8 мм). За таких умов сходи з’вилися через 11 днів.

  Невелика затримка з появою сходів у 2001 р. була пов’язана з низькою середньодобовою температурою повітря, яка становила 11,9 ˚С. За таких умов сходи з’явилися через 13 днів після сівби. На відміну від попередніх років досліджень, у 2002 р. несприятливі погодні умови відчутно затримали появу сходів рослин чини (сходи з’явилися на 19 день), що пов’язано з недостатньою кількістю вологи у ґрунті, а також низькою середньодобовою температурою повітря. 

         Тривалість міжфазного періоду “сходи – цвітіння” у чини в основному залежить від суми ефективних температур. Для проходження цієї стадії рослинам чини необхідно 526-660 ˚С. Забезпеченість вологою в цей період мало впливає на рослини чини, через те, що вони характеризуються значною посухостійкістю і без особливих проблем витримують нетривалу повітряну і ґрунтову посуху, але надмірна кількість вологи може затримати розвиток рослин чини. При проведенні наших досліджень середньодобова температура повітря у 2000 і 2002 рр. становила 15,9 ˚С, а у 2001 р. – 14,3 ˚С.  У 2000 і 2002 рр. період “сходи – цвітіння” тривав 45 і 42 днів відповідно, а у 2001 р. – 57 днів. Необхідно відмітити, що надмірна кількість опадів (128,9 мм) у 2001 р. спричинила подовження тривалості періоду “сходи – цвітіння” у рослин чини.   

         Третій міжфазний період вегетації чини посівної – від цвітіння до стиглості – не менше, ніж попередні, залежить від гідротермічних умов. Цвітіння чини інтенсивно відбувається при температурі не менше 20-22˚С; при її пониженні  періоди цвітіння  і  дозрівання різко розтягуються. Не дивлячись на те,  що  чина посівна  відноситься  до  типових  ксерофітів,  в період цвітіння їй необхідно достатня кількість вологи і тепла.

         У 2000 і 2001 роках період “цвітіння – дозрівання” у чини був занадто розтягнутий і тривав 60 і 56 днів відповідно. Це було викликано різними причинами, а саме несприятливими гідротермічними умовами за розглянутий період: якщо у 2000 р. надмірна тривалість цвітіння пояснювалась недостатньою кількістю ефективних температур, то у 2001 р. – надмірною кількістю вологи в ґрунті. Зниження температури проти середньої багаторічної і випадання великої кількості опадів подовжують вегетаційний період. Достатнє забезпечення вологою у 2002 р. (79,2 мм) і зростання середньодобових температур повітря до 21,4˚С обумовило скорочення періоду “цвітіння – дозрівання” до 41 днів.

За нашими даними, у чини спостерігалась тісна позитивна залежність тривалості вегетаційного періоду від кількості опадів (r= 0,898). І, навпаки, негативна залежність спостерігалась між тривалістю вегетаційного періоду і сумою температур (r= -0,381). Отже, можна зробити висновок, що тривалість вегетаційного періоду у чини посівної буде тим довший, чим більше опадів випаде за даний період. А підвищення температури щодо середньої багаторічної призводить до скорочення періоду вегетації чини посівної. 

         Складні і відмінні за роками гідротермічні умови дозволили виділити цінні форми не лише за урожайністю, а й за посухостійкістю.

         Стійкість до хвороб. Чина уражується такими основними хворобами: іржею, аскохітозом і фузаріозом.

         За нашими оцінками (табл.1) менш сприятливими до іржі були такі сортозразки чини (ступінь ураження – 1 бал): добір із Красноградської округлої 2, Красноградська, добір із Красноградської 4, ВІРк 1469 Білосніжка, ВІРк 1468 Кормова 1 (Казахстан).

         Наші дослідження вказують також на те, що менш схильними і толерантними до аскохітозу є наступні сортозразки (ступінь ураження – 0 балів): ВІРк 1249 Чакинська 308, ВІРк 1246 Кінельська 7, ВІРк 1210 (Татарстан), ВІРк 1248 Чакинська 18, ВІРк 1468 Кормова 1 (Казахстан). 

         Проведені нами спостереження вказують на те, що найменше уражувались фузаріозом такі сортозразки (ступінь ураження – 0 балів): Красноградська, ВІРк 1469 Білосніжка, ВІРк 1468 Кормова 1 (Казахстан).