КРИМІНАЛІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОДОЛАННЯ ПРОТИДІЇ РОЗСЛІДУВАННЮ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання боротьби зі злочинністю набули особливої актуальності в даний час у зв'язку із кількісними та якісними змінами у структурі злочинності, що характеризуються появою нових видів злочинів, удосконаленням  способів їх скоєння і приховування, зростанням професіоналізму злочинців, їх високою технічної оснащеністю, формуванням організованої злочинності.

Поряд з цим, однією з основних причин недостатньо ефективної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю є протидія розкриттю та розслідуванню злочинів, яка останнім часом набула значних масштабів.

Останніми роками криміналістика поповнилася деякими важливими теоретичними дослідженнями з проблем протидії розслідуванню. Відзначено актуальність подолання протидії, запропоновані поняття “протидія розслідуванню” та “приховування злочинів”, аналізуються види і форми протидії, розроблено деякі практичні рекомендації по подоланню окремих з них.

Проте, в цілому, дана проблема ще далека до свого остаточного вирішення: відсутнє єдине визначення протидії розслідуванню, яке включало б всі основні риси даного явища, його сутність і мету; не вивченими залишаються механізм і форми протидії розслідуванню, особливо в умовах злочинності, що якісно змінилася. Увагу криміналістів займали питання подолання деяких проявів протидії, переважно, у формі приховування злочинів (праці Р.С.Бєлкіна, І.А.Бобракова, М.В.Даньшина, С.Ю.Журавльова, В.П.Лаврова, І.М.Лузгіна, І.А.Ніколайчука та ін.). Практика ж діяльності правоохоронних органів і проведені дослідження  свідчать, що приховування злочину є лише однією, далеко не основною формою протидії. Основним змістом протидії в даний час виступають різні форми впливу (психологічні, фізичні, організаційні) на всіх учасників кримінального процесу. Від окремих проявів протидія розслідуванню переросла в систему активних, цілеспрямованих дій, є обов'язковим елементом злочинної діяльності, внаслідок чого існуючі рекомендації по її подоланню виявляються недостатньо ефективними.  

В теперішній час для подолання протидії розслідуванню необхідні нові засоби та методи, в тому числі нетрадиційні (використання поліграфу, методу гіпнорепродукції та ін.). Системі протидії слід протиставити адекватну систему засобів, методів боротьби з нею. Незважаючи на актуальність даного аспекту, він у криміналістиці не розглядався і практично не розроблений. Для вирішення проблеми подолання протидії розслідуванню необхідно виявити закономірності, характерні в сучасних умовах тенденції протидії, узагальнити існуючу практику боротьби з нею, й на основі діючого законодавства обґрунтувати основні напрямки створення системи засобів і методів подолання протидії.

Недостатність науково-теоретичних досліджень проблем протидії розслідуванню, засобів її подолання та існуючі у зв'язку з цим потреби слідчої практики обумовили актуальність теми дослідження.   

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження базується на основних положеннях Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 24 квітня 1998 року № 367; Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376 , а також Указів Президента України від 6 лютого 2003 року № 84 “Про невідкладні додаткові заходи посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” та від 9 лютого 2004 року № 175 “Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції”. Проведення дослідження передбачене Планом науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ України.