КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВТРУЧАННЯ В РОБОТУ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ (аналіз складу злочину)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Право - реґулятор суспільних відносин. Тому зміни в структурі та змісті суспільних відносин повинні знаходити відображення в нормах права. Зокрема, істотні зміни в суспільних відносинах на сучасному етапі розвитку викликані науково-технічним проґресом. Впровадження новітніх технологій в усі сфери життя суспільства неминуче призводить до значного розширення інформаційних потоків ("інформаційний вибух"), зростання інформаційної потреби. Щоб діяти ефективно, сучасній людині необхідно мати набагато більший обсяг інформації, ніж людині, яка жила, наприклад,  на початку ХХ століття.

З процесом інформатизації тісно пов’язаний процес комп’ютеризації: розвиток і впровадження в різні сфери життя та діяльності людини технічної бази, яка забезпечує оперативне одержання результатів опрацювання інформації та її накопичення.

Розширення сфери застосування комп’ютерних технологій, без сумніву, має позитивне значення для розвитку суспільних відносин  у сфері інформатизації. Однак воно спричиняє і неґативні наслідки: появу нового виду злочинів - злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем і комп’ютерних мереж. Це ставить перед державою та суспільством завдання щодо розроблення засобів і методів боротьби з зазначеними злочинами, створення нормативної бази для його вирішення.                   

Новий Кримінальний кодекс України вперше передбачив самостійний розділ про ці злочини - розділ XVI "Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж", який і є такою нормативною базою. У зв’язку з цим  актуальним є науковий аналіз злочинів, передбачених  статтями даного розділу, і зокрема статтею 361 "Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж".

До цього часу не було самостійної наукової роботи, яка б  спеціально присвячувалася характеристиці цього злочину. Окремі аспекти кримінальної відповідальності за незаконне втручання досліджувалися такими вченими, як Ю.М. Батурін, П.Д. Біленчук, А.Б. Венгеров,                              В.В. Вертузаєв, М.В. Вєхов, О.Г. Волєводз, О.А. Гаврилов, В.В. Голіна, В.В. Голубєв, П.А. Дубров,   А.М. Жодзишський, М.А. Зубань, Р.А. Калюж­ний, М.М. Коваленко, В.В. Кузнєцов, Ю. Ляпунов, В. Максимов,  М.І. Па­нов,  В.В. Пивоваров,  М.С. Полєвой, В.А. Северин, С.І. Семилєтов,                      К.С. Ско­ромніков, Ф.П. Тарасенко,   Л.К. Терещенко, Б.С. Українцев,                  В.С. Фролов, А.В. Черних.

Викладені положення і зумовили вибір теми дисертації, у якій здійснено спробу дослідити кримінально-правовий зміст об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого статтею 361 КК, проаналізувати його співвідношення з іншими злочинами цього розділу, а також відмежувати його від інших злочинів, пов’язаних з використанням ЕОМ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідної роботи Лу­ганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Тема дисертації відповідає пріоритетним напрямкам наукових досліджень вищих навчальних закладів системи МВС, визначеним Наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 року "Про затвердження Програми розвитку відомчої освіти та  вузівської науки на період 2001-2005 років"           (п. 7).