КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КВАЛІФІКУЮЧИХ ОЗНАК КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ




  • скачать файл:
Название:
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КВАЛІФІКУЮЧИХ ОЗНАК КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Найголовнішою ознакою демократичного суспільства і правової держави є вільне і ефективне здійснення людиною належних їх прав і свобод. Власність є економічною основою суспільства, а невідємне право бути власником – це одна з гарантій реалізації прав і свобод особи. Значимість власності настільки велика, що міжнародне співтовариство вважало за необхідне закріпити її в числі найважливіших прав і свобод людини, викладене у Загальній декларації прав і свобод людини і громадянина.

Держава має гарантувати стабільність відносин власності, забезпечувати їхній захист. Реалізація цього обовязку держави виявляється у процесі захисту власності від злочинних посягань. У суспільстві з ринковою економікою кримінальне право повинне забезпечити належну охорону прав і законних інтересів громадян, держави і суспільства, стабільність і непорушність власності, яка є основою економічної системи кожної держави. Водночас, статистичні дані свідчать, що кількість корисливих посягань на право власності, перш за все, при обтяжуючих обставинах має постійну тенденцію до збільшення.

         Питанню кримінально-правової охорони права власності присвячені роботи багатьох вчених-криміналістів як радянського, так і пострадянського періоду. У першу чергу необхідно відзначити праці Д.П. Альошина, П.П. Андрушка, Н.О.Антонюк, М.М. Бабаєва, М.І. Бажанова, Г.В. Борзенкова, О.І. Бойцова, В.А. Владімірова, Є.В. Ворошиліна, С.С. Гаскіна, О.О. Дудорова, В.П. Ємельянова, В.Б. Ісакова, І.І. Карпеця, А.П. Козлова, Коржанського М.Й., С.М. Кочоя, Г.А. Крігера, Л.Л. Круглікова, В.М. Кудрявцева, В.В. Кузнєцова, В.Г. Кундеуса, Б.А. Курінова, Т.А. Лєснієвські-Костарєвої, Ю.І. Ляпунова, О.К. Маріна, П.С. Матишевського, В.О. Навроцького, Б.С. Нікіфорова, А.О. Пінаєва, А.І. Рарога, І.С. Тишкевича, Ю.І. Ткаченка, Р.О. Халфіної, С.Д. Шапченка та багатьох інших.

         В той же час спеціальні комплексні дослідження проблем юридичного аналізу кваліфікуючих ознак (обтяжуючих обставин) корисливих злочинів проти власності  фактично відсутні.

         Поза належною увагою дослідників залишається системна характеристика обтяжуючих обставин корисливих злочинів проти власності, зокрема питання їх систематизації (обрання критерію систематизації та виокремлення окремих груп обтяжуючих обставин). Характеристика окремих обтяжуючих обставин здійснюється переважно при розгляді питань відповідальності за злочини проти власності.

         Необхідність проведеного дослідження зумовлена й тим, що в чинному КК України обтяжуючі обставини корисливих злочинів проти власності викладені з істотними порушеннями правил законодавчої техніки.

Отже, актуальність теми дисертації зумовлюється, насамперед, відсутністю в науці кримінального права комплексного дослідження обтяжуючих обставин корисливих злочинів проти власності, а також важливістю такого дослідження як для теорії кримінального права, так і для законотворчої діяльності та для правозастосовчої практики.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною плану наукової роботи кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2005-2010 р.р.: «Проблеми боротьби зі злочинністю: кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти», що затверджений на засіданні кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 12 від 17 березня 2005 р.), та є складовою бюджетних тем юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Формування механізму реалізації та захисту прав та свобод громадян України» № 01 БФ 042-01 на 2001-2005 р.р. та «Механізму адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» № 06 БФ 042-01 на 2006-2010 р.р.

Мета і завдання дослідження. Виходячи із сутності зазначених проблем,  метою дисертаційного дослідження є кримінально-правова характеристика обтяжуючих обставин (кваліфікуючих ознак) корисливих злочинів проти власності. Для досягнення даної мети дисертантом поставлені наступні завдання: 1) дослідити юридичну природу обтяжуючих обставин у кримінальному праві; 2) з'ясувати роль обтяжуючих обставин у механізмі утворення кваліфікованих складів злочинів, а також проблеми кваліфікації злочинів за наявності кількох обтяжуючих обставин; 3)  визначити критерії класифікації обтяжуючих обставин корисливих злочинів проти власності, а також здійснити таку класифікацію відповідно до обраних критеріїв; 4) дослідити окремі обтяжуючі обставини корисливих злочинів проти власності на предмет коректності їх виокремлення, відображення в законі; 5) cформулювати пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства, що регламентує відповідальність за вчинення корисливих злочинів проти власності при наявності кваліфікуючих ознак; 6) розробити рекомендації працівникам правозастосовчих органів щодо кваліфікації злочинів проти власності, вчинених при обтяжуючих обставинах, та практики їх застосування.

 Об'єктом дослідження є: чинні норми кримінального права України та окремих зарубіжних держав, що передбачають відповідальність за корисливі злочини проти власності.

Предметом дослідження є: кваліфікуючі ознаки (обтяжуючі обставини) корисливих злочинів проти власності, їх юридична природа, сутність та значення.

Методи дослідження. При написанні дисертації використані різні наукові методи з урахуванням поставленої в роботі мети, завдань та предмета дослідження. Зокрема, формально-логічний метод дозволив встановити зміст юридичних термінів та конструкцій, що використовуються законодавцем для закріплення в законодавстві обтяжуючих обставин корисливих злочинів проти власності, а також теоретичних положень кримінального права. Метод системного аналізу  застосовувався при дослідженні юридичної природи обтяжуючих обставин як окремого явища в межах правової системи України. Порівняльно-правовий метод  дозволив дослідити норми кримінального права інших держав (зокрема держав пострадянського простору), які встановлюють відповідальність за корисливі злочини проти власності, та співвіднести їх з нормами вітчизняного законодавства. Історично-правовий метод застосовувався при вивченні чинного раніше кримінального законодавства, а також при порівнянні його положень з положеннями чинного нині кримінального закону.

У процесі написання дисертації, поряд з кримінально-правовою використовувалась література з теорії держави та права, філософії, логіки та деяких інших наук.

Нормативно-правову базу дисертації становлять чинні Конституція України, Кримінальний кодекс України (далі по тексту – КК), закони та інші нормативно-правові акти України. Також були використані положення Кримінального кодексу України 1960 р. У процесі порівняльно-правового аналізу використовувались положення Кримінальних кодексів держав-учасниць СНД.

Емпіричною базою дисертаційного дослідження є матеріали практики судів України в справах про корисливі злочини проти власності. Зокрема, були вивчені 108 кримінальних справ, що розглядались Апеляційним судом та районними судами м. Києва.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням проблем кримінально-правової характеристики обтяжуючих обставин корисливих злочинів проти власності. У дисертації висунуто та обґрунтовано ряд нових у теоретичному плані та важливих для юридичної практики положень, які виносяться на захист, а саме:

1. Обґрунтовується положення про те, що за своєю природою обтяжуючі обставини є юридичними фактами, а в окремих випадках – певним їх поєднанням. У попередніх дослідженнях для характеристики обтяжуючих обставин використовувалися поняття «фактори», «дані», «ознаки», «обставини», однак, на думку дисертанта, юридична природа обтяжуючих обставин може бути розкрита найбільш повно та точно саме за допомогою поняття «юридичні факти». Досліджуючи роль обтяжуючих обставин як юридичних фактів у механізмі кримінально-правового регулювання, дисертант робить висновок про те, що обтяжуючі обставини, передбачені у Загальній частині КК, відіграють у механізмі кримінально-правового регулювання роль чинників, які забезпечують так зване «індивідуальне піднормативне» регулювання кримінально-правових відносин, а обтяжуючі обставини, передбачені в Особливій частині КК (за винятком тих, що виражаються оціночними поняттями) – в межах юридичного складу злочину забезпечують так зване «нормативне» регулювання кримінально-правових відносин.

2. На основі комплексного дослідження існуючих в науковій літературі критеріїв класифікації або систематизації обтяжуючих обставин зроблено висновок, що стосовно обтяжуючих обставин в межах окремого розділу Особливої частини КК більш правильно говорити саме про їх систематизацію, а не їх класифікацію. Дисертант обґрунтовує позицію, що таким критерієм може виступати частота їх використання в межах відповідного розділу, під якою дисертант розуміє співвідношення кількості юридичних складів злочинів, в яких передбачена відповідна обтяжуюча обставина, і всією кількістю відповідних кваліфікованих (особливо кваліфікованих) складів тих злочинів, які розглядаються в межах предмета дослідження.

3. Зіставлення окремих кваліфікованих (особливо кваліфікованих) складів різних корисливих злочинів проти власності між собою, дозволило дисертанту зробити висновок, що використання в них деяких обтяжуючих обставин супроводжується певними порушеннями правил законодавчої техніки. Мається на увазі, зокрема, правила системного узгодження змісту кваліфікуючих ознак, в окремих статтях розділу VI Особливої частини КК. Це стосується, насамперед, кваліфікуючих ознак, що характеризуються кількісними показниками (зокрема, ознака «значна шкода потерпілому»), а також тих, що використовуються законодавцем для позначення окремих форм множинності (зокрема, ознак «повторно» у ст. 1881 КК України та інших статтях цього розділу). Враховуючи викладене, дисертантом пропонується внесення ряду змін до чинного КК, які викладено у висновках.

4. В роботі зроблено висновок, що вжите у ч. 2 ст. 187 КК для позначення кваліфікованого виду розбою формулювання – «розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм», потребує уточнення. На думку автора, більш точним є формулювання «розбій, вчинений повторно». У зв’язку з цим пропонується внести відповідні зміни до ст.187 КК та доповнити її приміткою, в якій дати роз’яснення вживаному поняттю (див. висновки).

5. Наводяться додаткові аргументи на підтримку пропозиції про виключення із КК статті 188, оскільки її наявність створює невиправдану конкуренцію ст. 188 КК з іншими нормами розділу VI Особливої частини КК, які передбачають кваліфіковані види інших корисливих злочинів.

6. Пропонується відмовитись від використання єдиної кваліфікуючої ознаки «вчинення злочину, поєднане з проникненням у житло, приміщення або інше сховище» та перейти до використання двох самостійних кваліфікуючих ознак – «вчинення злочину, поєднане з проникненням у приміщення або інше сховище» (в межах кваліфікованих складів відповідних корисливих злочинів) та «вчинення злочину, поєднане з проникненням у житло або інше володіння, використовуване як житло» (в межах особливо кваліфікованих юридичних складів цих злочинів).

7. Пропонується виключити з ч. 2 ст. 189 КК кваліфікуючу ознаку «вимагання, вчинене службовою особою з використанням службового становища». На наш погляд, така позиція законодавця створює складнощі при відмежуванні вимагання, вчиненого службовою особою, від одержання хабара, поєднаного з його вимаганням (ч.2 ст.368 КК).

8. Запропонована нова редакція відповідних статей КК України, та  окремих пунктів примітки до ст. 185 КК (див. висновки), а також сформульовані рекомендації, спрямовані на поліпшення практики застосування ст.ст. 185-192 КК України в частині, що стосується кваліфікованих складів корисливих злочинів проти власності.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що: 1) воно є першим в Україні комплексним дослідженням кримінально-правової характеристики обтяжуючих обставин (кваліфікуючих ознак) корисливих злочинів проти власності; 2) положення дисертації можуть бути використані при підготовці навчальних посібників та підручників, методичних розробок як із курсу «Кримінальне право України (Загальна частина)», так і з курсу «Кримінальне право України (Особлива частина)» для студентів юридичних вузів та факультетів; 3) окремі положення, сформульовані у дисертаційному дослідженні, що носять дискусійний характер, можуть слугувати базою для подальшого наукового дослідження кримінально-правової характеристики обтяжуючих обставин корисливих злочинів проти власності; 4) окремі з теоретичних висновків дисертанта втілено у пропозиціях дисертанта щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері відповідальності за корисливі злочини проти власності.

Апробація результатів дисертації. Окремі розділи дисертаційного дослідження та дисертація в цілому доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крім того, результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародній науково-практичній конференції «Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення (до 5-ої річниці прийняття КК України), м. Львів, 7-8 квітня» (тема виступу «Проблеми класифікації (систематизації) обтяжуючих обставин корисливих злочинів проти власності за КК України»).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у семи публікаціях, шість з яких опубліковані у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 201 сторінка, з них обсяг основного тексту дисертації – 183 сторінки, списку використаних джерел (221 найменування) – 18 сторінок



Надалі, якщо не буде зазначено інше, поняття «обтяжуючі обставини» та «кваліфікуючі ознаки» будуть вживатися нами як тотожні. У свою чергу поняття «обтяжуючі обставини» позначатиме як суто обтяжуючі обставини, так і особливо обтяжуючі обставини, а поняття «кваліфікуючі ознаки» – як суто кваліфікуючі ознаки, так і особливо кваліфікуючі ознаки.

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА