КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ СЛІДЧОГО ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вітчизняний кримінальний процес, побудований на принципі змагальності, турбує науковців і практиків своїм «не до кінця змагальним» досудовим слідством. Слідчий, як суб’єкт, що здійснює провадження у цій стадії, опинився у центрі дискусій. Наукова громада розділилась на прихильників «судового слідчого» й «слідчого - суб’єкта кримінального переслідування», «єдиного органу досудового слідства» й «системи слідчих підрозділів різних відомств», «розширення процесуальної самостійності слідчого» й «розширення прокурорського нагляду та судового контролю».

Дискусійним у теорії є питання щодо кримінально-процесуальної компетенції слідчого органів внутрішніх справ (далі – ОВС). Згідно зі ст. 4 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК) на слідчого покладено обов’язок порушувати кримінальні справи, вживати всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у його вчиненні, лише в межах своєї компетенції.

Окремі елементи кримінально-процесуальної компетенції слідчого досліджувалися в роботах Ю.П. Аленіна, О.М. Бандурки, О.В. Бауліна, А.А. Власова, Е.І. Вороніна, Ю.М. Грошевого, В.Г. Гончаренка, А.П. Гуляєва, В.П. Даневського, Т.М. Добровольської, А.Я. Дубинського, В.С. Зеленецького, З.З. Зінатулліна, О.В. Капліної, Л.М. Карнєєвої, Е.Ф. Куцової, О.М. Ларіна, О.І. Литвинчука, Л.М. Лобойка, О.І. Макаркіна, В.Т. Маляренка, Л.А. Маріупольського, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, З.М. Онищука, Д.П. Письменного, В.П. Півненка, М.А. Погорецького, Р.Д. Рахунова, Р.Ю. Савонюка, М.С. Салахова, О.А. Солдатенко, С.М. Стахівського, В.М. Тертишника, В.М. Федченка, І.Я. Фойницького, Г.П. Хімічової, О.В. Хімічової, М.О. Чельцова, В.С. Чистякової, Л.Д. Чулюкина, В.В. Шимановського, М.Є. Шумила, С.Ф. Шумиліна, Г.М. Ягодинського, М.Л. Якуба, Н.А. Якубович та інших вчених.

Дослідження ж компетенції такого суб’єкта кримінального процесу, як слідчий відбувалося фрагментарно. Увага, як правило, приділялася окремим її аспектам. Загальна теорія права оперує таким поняттям, як компетенція державного органу, структуру якої складають функція, предмет відання та повноваження.

У кримінально-процесуальному законодавстві й теорії кримінального процесу термін «компетенція» знайшов своє застосування. Зокрема, одним із завдань Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року, є чіткий розподіл компетенцій між органами кримінальної юстиції, до числа яких належить і слідчий ОВС.

Кримінально-процесуальна компетенція слідчого ОВС як коло публічних справ представника державного органу, який діє в межах кримінального процесу, залишається теоретично малорозробленою.

Слідчим ОВС за чинним законодавством у загальному обсязі розслідуваних кримінальних справ безперечно належить левова частка справ, що свідчить про більшу площину впливу слідчих ОВС на кримінально-процесуальне середовище. Ця обставина також актуалізує тему дисертаційного дослідження. Окрім того, дослідження кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС може бути покладене в основу висновків щодо системи органів досудового слідства взагалі.

Потреба якнайшвидшого ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу України, неоднозначність підходів учених і практиків до визначення змісту кримінально-процесуальної функції слідчого ОВС, його предмета відання та повноважень обумовлюють необхідність вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС.