Кулікова Н.М. Вихідний матеріал редиски для створення гетерозисних гібридів на основі самонесумісності

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Перспективи селекційно – генетичного використання самонесумісності у Raphanus sativus L.

Існуючі в літературі результати створення та вивчення інбредних самонесумісних ліній викликають інтерес в зв’язку з проблемою підвищення продуктивності гетерозисних гібридів редиски. Це обумовлює необхідність проведення дослідження колекції редиски за господарсько – цінними ознаками, їх адаптивністю, пластичністю, стабільністю, селекційною цінністю в умовах північного Лісостепу України.

Умови, матеріали і методи досліджень

         Лабораторно-польові досліди проводили в 2001-2004 роках на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва, яка розташована в північній частині Лісостепу України. 

Матеріалом досліджень були 20 сортозразків редиски посівної, 12 з яких – іноземного, решта вітчизняного походження, та 8 самонесумісних ліній 2 - 4 покоління інбридингу, виділені з сортів вітчизняної і іноземної селекції (табл.1). Як стандарт використовували вітчизняний сорт Базис. Сортозразки висівали в три строки: І декада квітня, І декада липня, І декада серпня.

В період вегетації у всіх  розсадниках проводили фенологічні спостереження, оцінювали селекційний матеріал за досліджуваними ознаками. Разом з цим визначали кількість листків у рослини, висоту і діаметр розетки, індекс коренеплодів, масу коренеплодів і листків тощо. Облік врожаю проводили одноразово при досягненні коренеплодами технічної стиглості. В роботі керувалися “Сучасними методами селекції овочевих і баштанних культур” (Харків, 2001), ”Методикою дослідної справи в овочівництві” (2001), “Методическими указаниями  по селекции