Курсова волатильність та її мікроекономічний аспект

Краткое содержание

Активні дослідження такої специфічної властивості ВК як волатильність розпочалися із переходом до системи плаваючих курсів. До того часу вважалося, що оскільки рівень і динаміка ВК нерозривно пов’язані зі станом фундаментальних економічних факторів, то відносна сталість цих факторів передбачає і відповідну стабільність валютних курсів. Так, ще у 1953 р., доводячи доцільність і необхідність запровадження системи гнучких валютних курсів, М. Фрідмен писав, що нестабільність валютних курсів є симптомом нестабільності фундаментальної економічної системи. Гнучкий ВК не повинен бути нестабільним курсом. Якщо це так, то лише тому, що існує базова нестабільність в економічних умовах [275]. Однак в умовах глобалізації фінансових ринків, що супроводжується вільним рухом капіталів, курсова динаміка може суттєво і на тривалий час відриватися від стану фундаментальних факторів. І хоча на перших етапах в науковій літературі панувало ставлення до курсової волатильності як до випадкових відхилень ВК від рівноважного тренду, які в довгостроковому періоді взаємопогашаються і тому не справляють суттєвого впливу на економіку, однак з часом було виявлено її суттєві негативні наслідки для стану зовнішньої торгівлі, інвестиційного процесу та темпів економічного зростання. Зокрема упродовж 1970 –х рр. з переходом до системи плаваючих ВК темпи зростання індустріальних країн років скоротилися вполовину – з 5 до 2,5 % на рік [365, P. 21].

Висока волатильність ВК істотно ускладнює прогнозування його динаміки, а тому обмежує попит на валюту як засобу майбутніх платежів і заощадження. Так, аналіз ступеня прогнозованості ВК у трьох часових горизонтах — короткостроковому (щоденному або протягом однієї торгової сесії), середньостроковому (до 6 місяців) і довгостроковому (більше 6 місяців) показав: якщо довгострокові зміни прогнозовані на 50 %, то щоденні зміни ВК практично не прогнозовані [235, P. 12]. 

---

Волатильність – це ступінь мінливості обмінного курсу, яка визначається за формулою  де s – волатильність; Х_і – курс валюти у момент часу і;  – середнє значення курсу за період; n – кількість днів у періоді [140, C. 165].