МЕХАНІЗМИ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: ЕВОЛЮЦІЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Автореферат

Робота виконана на кафедрі соціальних теорій Національного університету "Одеська юридична академія" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

КОРМИЧ Людмила Іванівна,

Національний університет "Одеська юридична академія",

завідувач кафедри соціальних теорій

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

ГОЛОВАТИЙ Микола Федорович,

Міжрегіональна академія управління персоналом

(м. Київ), завідувач кафедри політології

кандидат політичних наук, доцент,

Єфтєні Наталія Миколаївна

Одеська національна морська академія,

доцент кафедри цивільного та трудового права

(соціології та конфліктології)

Захист відбудеться 16 березня 2012 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.02 в Національному університеті „Одеська юридична академія” за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2 ауд. 312

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету "Одеська юридична академія" за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2.

Автореферат розісланий 15 лютого 2012 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Пехник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається тим, що для сучасної політичної реальності України розширення впливу молодіжних організацій і рухів та зростання ролі різноманітних форм політичної участі молоді є об’єктивним чинником розвитку.

Одним із визначальних факторів політичного розвитку, забезпечення позитивної динаміки соціальних та економічних перетворень виступає державна молодіжна політика, яка сприяє політичній соціалізації молодого покоління, інституціоналізації політичної діяльності молоді, вихованню та освіті молодих людей.

Ефективні механізми державної молодіжної політики здатні реалізовувати важливі суспільні завдання формування і реалізації демократичного політичного процесу, впливати на здійснення потенціалу молоді, з точки зору участі у виборчих кампаніях, висування молодих політичних лідерів, громадської активності в публічній політиці. Дослідження механізмів державної молодіжної політики Україні, аналіз еволюції та визначення тенденцій її розвитку виступає актуальним напрямком сучасних політологічних студій, що зумовлено демократизацією взаємодії влади та суспільства, реформами у соціальній та економічній сферах, розширенням впливу процесів глобалізації.

Можливості та перспективи демократичного розвитку визначаються належним вихованням, високим рівнем освіти молоді, що здатне забезпечити оптимальний результат суспільного розвитку. У той же час, у процесі політичних трансформацій сучасної доби, які змінюють традиційні форми функціонування політичних інституцій, з’являються нові виклики для державної молодіжної політики. Особливо це стосується країн, у яких демократія ще не стала консолідованою, тобто у перехідних суспільствах, до яких належить Україна.

Дослідження механізмів сучасної державної молодіжної політики України набуває особливої важливості у зв’язку із такими внутрішньополітичними та зовнішньополітичними процесами, як демократична консолідація суспільства, глобалізація та європейська інтеграція тощо. Державна молодіжна політика виступає ефективним механізмом визначення місця та ролі молодого покоління у цих процесах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в рамках планової науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» за темою «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» (№ державної реєстрації – 011U0006H) та безпосередньо пов’язано з комплексними науково-дослідницькими темами кафедри соціальних теорій Національного університету «Одеська юридична академія» - «Трансформація українського суспільства до паритетної демократії: історичний досвід, проблеми, шляхи вирішення» (2007 – 2010 рр.) та «Особливості впровадження теоретичної моделі паритетної демократії у виборчому процесі України» (з 2010 р.), одним із виконавців яких є автор.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у аналізі механізмів сучасної державної молодіжної політики, процесу її еволюції та тенденцій подальшого розвитку в Україні. Для реалізації поставленої мети були визначені наступні дослідницькі задачі:

- обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження державної молодіжної політики;

- з'ясувати специфіку молоді як соціальної групи у сучасному суспільстві;

- охарактеризувати процес інституціоналізації політичної діяльності молоді, дослідивши його особливості та складові;

- розкрити сутність та основні характеристики державної молодіжної політики;

- розглянути формування сучасної державної молодіжної політики у процесі взаємодії влади та суспільства;

- проаналізувати нормативно-правову базу державної молодіжної політики в Україні;

- дослідити кадрове забезпечення державної молодіжної політики;

- показати місце та роль молодіжних громадських організацій у системі взаємодії влади та суспільства;

- окреслити пріоритетні напрямки державної молодіжної політики на сучасному етапі;

- проаналізувати специфіку реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні;

- висвітлити механізми та технології громадянської освіти молоді як основи політичного розвитку суспільства.

Об’єктом дослідження виступає політична взаємодія влади та молоді, як окремої соціальної групи.

Предметом дослідження є еволюція та тенденції розвитку механізмів державної молодіжної політики в Україні.

Методи дослідження визначаються складністю та багатофакторністю державної молодіжної політики у сучасній Україні. Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження складають як загальнонаукові, так і спеціальні політологічні методи. Використані загальнонаукові методи базуються на принципах об’єктивності та узагальнення. Основою дослідження є інтерпретативна парадигма політичних наук. У її межах осягнено зміст, сутність та особливості процесу взаємодії влади та молодого покоління, еволюцію та тенденції розвитку державної молодіжної політики.

Використання структурно-функціонального аналізу дозволило дослідити структуру та функції державного управління в сфері молодіжної політики в Україні. За допомогою системного аналізу охарактеризовано особливості функціонування органів державного управління, включених у більш широкий комплекс зв’язків як підсистем у межах системи державного управління у сфері молодіжної політики та особливості механізмів реалізації молодіжної політики в умовах демократизації. Метод історичного аналізу дозволив простежити еволюцію державної молодіжної політики у країні. Слід відзначити додаткові методи, завдяки яким було отримано вагомі наукові результати, зокрема статистичний (використовувався для аналізу розвитку молодіжних організацій, напрямків їх діяльності), формально-юридичний (для аналізу нормативно-правової бази державної молодіжної політики та офіційних документів), компаративістський (для порівняння механізмів державної молодіжної політики на різних історичних етапах).

Базуючись на аналізі основних сучасних теоретичних розробок вітчизняних та зарубіжних дослідників, було сконструйоване авторське бачення процесу державної молодіжної політики в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертаційна робота є одним із перших в українській політичній науці комплексним дослідженням механізмів сучасної державної молодіжної політики України, особливостей її еволюції та тенденцій розвитку. Новизна результатів дослідження обумовлена ґрунтовним політологічним аналізом державної молодіжної політики як складного процесу, що визначає зміст та напрямки розвитку молодого покоління, молодіжних організацій та рухів, їхнього взаємозв’язку та взаємного впливу із державною владою та сферою політичної взаємодії в цілому.

Новизна полягає, зокрема, у наступних положеннях та висновках дисертаційного дослідження:

Вперше:

- обґрунтовано коло основних факторів, які впливають на формування пріоритетних напрямків державної молодіжної політики на сучасному етапі. Зокрема, доведено, що процеси демократизації суспільства та модернізації влади потребують підвищення рівня залученості саме молодих незаангажованих громадян до вироблення та прийняття владних рішень та впливають на громадсько-політичний напрямок державної молодіжної політики. Недостатній рівень економічного розвитку країни створює проблеми на шляху вирішення нагальних для молодого покоління питань соціального захисту, працевлаштування, і ще впливає на рівень соціально-політичної активності молоді. Кризові явища у духовному житті суспільства, перш за все, створюють негативні тенденції, що поширюються у молодіжному середовищі (наркоманія, ВІЛ/СНІД, деструктивні молодіжні субкультури тощо).

Громадянська освіта молоді визначена як основа політичного розвитку суспільства, дієвий комунікативний механізм формування державної молодіжної політики у сучасних умовах. Без активного діалогу між молоддю та органами державної влади, побудованого за принципами раціонально аргументованих дискусій неможливо забезпечення ефективності державного управління молодіжної сферою. Громадянська освіта виступає ефективною технологією підвищення політичної свідомості та політичної культури молодих громадян.

Уточнено:

- політологічне розуміння процесу інституціоналізації політичної діяльності молоді, його особливості та складові на сучасному етапі. Інституціоналізація політичної діяльності та громадянської активності молодих громадян визначена як основоположний принцип процесу формування демократичної молодіжної політики. Окреслені заходи створення необхідних умов інституціоналізації, як забезпечення повноцінного функціонування політичних інституцій, виборності посадових осіб, верховенство права, рівного доступу до мас-медіа, автономії громадських організацій, налагодження конструктивної взаємодії у трикутнику: держава, політичні партії, молодіжні громадські організації та рухи;

- характерні ознаки та специфічні механізми реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні в Україні, які обумовлені особливостями соціального та економічного розвитку регіонів, а також такими важливими факторами, як місцеві традиції, менталітет, культура, розвиненість системи наукових установ та освітніх закладів, релігійна зорієнтованість мешканців та ін.;

- чинники становлення системи кадрового забезпечення державної молодіжної політики. Зокрема, необхідність дотримання таких принципів управління кадрами у процесі реалізації державної молодіжної політики, як когерентність, раціональність, ієрархія, інструментальність, демократичність, науковість, професійність, плановість, відбір, контроль.

Дістало подальший розвиток:

- визначення місця та ролі молодіжних громадських організацій та рухів у системі взаємодії влади та суспільства. Молодіжні громадські організації розглядаються як основа середовища державної молодіжної політики, що виконують функції формування громадянського суспільства, сприяють формуванню та впровадженню державної політики, виступають ключовим інструментом забезпечення права молодих громадян висловлювати політичну позицію та брати участь у державному управлінні;

- обґрунтування необхідності змін у нормативно-правовій базі державної молодіжної політики з метою забезпечення паритетної участі молодих громадян у її виробленні та впровадженні та подолання відомчої роз’єднаності у вирішенні проблем молоді.

Практичне значення одержаних результатів щодо дослідження механізмів сучасної державної молодіжної політики України, її особливостей та складових можуть бути використані у науково-теоретичній та інформаційно-аналітичній роботі з проблем взаємодії органів державної влади, інституцій громадянського суспільства (молодіжних громадських організацій) та представників мас-медіа. Окремі положення можуть використовуватись при розробці та впровадженні програм з удосконалення державної молодіжної політики, раціональній взаємодії влади та молоді, демократизації діяльності молодіжних організацій, в процесі консультування політичних та адміністративних керівників. Концептуальні підходи та основні положення можуть бути використані у науково-педагогічній діяльності, при розробці та викладанні курсів з політології, державного управління, молодіжної політики тощо. Також результати дослідження можуть бути використані у процесі практичних заходів держави щодо вирішення проблем підвищення політичної активності молодого покоління, раціоналізації участі молоді у політичному житті.

Апробація основних висновків та теоретичних положень дисертації відбувалась в процесі обговорення на засіданнях кафедри соціальних теорій, на науково-методичних семінарах, на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і наукових працівників Національного університету «Одеська юридична академія». Теоретико-методологічні положення та ідеї, що розвиваються у дисертаційному дослідженні, доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, семінарах, круглих столах, серед яких слід відзначити міжнародні наукові конференції "Щорічні Рішельєвські академічні читання" (м. Одеса, 2010 р., 2011 р.), міжнародну науково-практичну конференцію "Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика" (м. Одеса, 2011 р.), міжнародні наукові конференції "Правове життя сучасної України" (м. Одеса, 2010 р., 2011 р.)

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у 9 наукових публікаціях, з яких 4 - у фахових виданнях в галузі політичних наук.

Окремі важливі для роботи концептуальні положення викладались під час участі у наукових конференціях та були видані друком за матеріалами зазначених науково-практичних конференцій.

Структура роботи обумовлена специфікою об’єкту і предмету дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основної частини, які поділяються на дев’ять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 195 сторінок. Список використаних джерел містить 326 найменувань (35 сторінок).