МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ПРОЇЗНИХ КВИТКІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах реформування в Україні соціально-економічної сфери, реорганізації економічного механізму регулювання різних форм власності, постійної зміни законодавства досить відчутно загострилася криміногенна обстановка; злочини у сфері господарської діяльності, зокрема злочини, пов’язані з підробленням проїзних квитків, набули масового й часто організованого характеру. Різноманітність способів скоєння таких злочинів потребує нових засобів організації боротьби з ними, розробки рекомендацій, спрямованих на вдосконалення їх розслідування і запобігання їм. Сьогодні існує необхідність створення видових і підвидових методик розслідування злочинів у сфері господарської діяльності, що передбачає не тільки визначення криміналістичної характеристики, її елементів, а й розробку системи комплексних криміналістичних рекомендацій щодо загальної організації, планування і тактики розслідування та профілактики таких злочинів.

Значний внесок у дослідження теоретичних проблем методики розслідування злочинів зробили вчені-криміналісти України та інших держав, серед них: Ю.П. Аленін, О.Я. Баєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М. Васільєв,            І.О. Возгрін, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, В.Г. Гончаренко,            Л.Я. Драпкін, А.В. Дулов, А.В. Іщенко, Н.С. Карпов, Н.І. Клименко,                    О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко,                  В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, М.В. Салтевський, М.О. Селіванов,              А.В. Старушкевич, В.В. Тіщенко, Б.М. Шавер, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін.

Проте окремі проблеми криміналістичної методики в сучасній теорії криміналістики вимагають додаткового дослідження.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю розробки методики розслідування підроблення проїзних квитків, визначення криміналістичної характеристики цього виду злочинів, типових слідчих ситуацій, окреслення комплексу слідчих та оперативно-розшукових дій, які забезпечують ефективність розслідування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося для підвищення рівня захисту економічних відносин від злочинних посягань, що визначено в п. 5 розділу ІІ та п. 32 розділу V Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки (затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 р. № 1376), а також п. 96 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755. Дисертація виконана також за Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ на 2006 рік, затвердженим протоколом № 10 вченої ради ДЮІ від 28 вересня 2005 року.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей процесу розслідування підроблення проїзних квитків, розробці криміналістичної характеристики і формулюванні на цій основі теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо розслідування такого виду злочинів.

Відповідно до зазначеної мети були визначені та вирішувалися наступні взаємопов’язані завдання:

-         розроблення криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних із підробленням проїзних квитків, та з’ясування їх взаємозв’язку з іншими видами злочинів у сфері господарської діяльності;

-                   встановлення способів скоєння таких злочинів;

-                   формулювання типових слідчих ситуацій, що виникають під час розслідування підроблення проїзних квитків;

-                   з’ясування характеру слідчих версій, зумовлених наявною слідчою та оперативною інформацією;

-         розкриття особливостей планування розслідування злочинів, пов’язаних із підробленням проїзних квитків;

-         встановлення особливостей взаємодії слідчого з оперативними підрозділами правоохоронних органів під час розслідування злочинів зазначеної категорії;

-         встановлення особливостей застосування спеціальних знань під час розслідування таких злочинів;

-         визначення особливостей тактики окремих слідчих дій початкового та наступного етапів розслідування;

-         розроблення тактичних операцій, що визначають ефективність розслідування злочинів, пов’язаних із підробленням проїзних квитків;

-         розроблення рекомендацій щодо запобігання підробленню проїзних квитків.

Об’єктом дослідження є злочинна діяльність, спрямована на підроблення проїзних квитків, а також діяльність правоохоронних органів щодо розслідування таких злочинів та відносини, що складаються за таких умов.

Предметом дослідження виступають особливості механізму підроблення проїзних квитків, а також система організаційно-тактичних засобів, прийомів і методів, що застосовуються під час розслідування таких злочинів.

Методологічну основу дисертації становлять положення теорії пізнання і загальної теорії криміналістики. У процесі дослідження була використана система загальнонаукових і спеціальних методів: історико-правовий (етапи розвитку боротьби із злочинами, пов’язаними з підробленням проїзних квитків); формально-логічний метод (класифікація елементів криміналістичної характеристики, визначення слідчих ситуацій і слідчих версій, формулювання профілактичних рекомендацій); статистичний (під час узагальнення кримінальних справ, їх аналізу, а також під час дослідження статистичних відомостей, наданих МВС України).

Наукові висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, базуються на методі системного аналізу положень Конституції України, кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, нормативно-правових актів, що регламентують організацію й діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, відомчих наказів та інструкцій, статистичних та аналітичних документів МВС України.

Емпіричну базу дослідження становлять аналіз статистичної звітності правоохоронних органів України за період з 1997 до 2006 року та вивчення й узагальнення матеріалів слідчої, експертної та судової практики. З цією метою за розробленою методикою проводилося анкетування працівників слідчих, оперативно-розшукових та експертних підрозділів МВС України (опитано 98 слідчих, 67 оперативних співробітників, 35 експертів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Черкаській і Чернігівській областях). У процесі дослідження проаналізовано матеріали 134 кримінальних справ, порушених за статтею 215 КК України і розглянутих судами у різних регіонах України. У роботі над дисертацією використовувався також і досвід слідчої діяльності її автора.

Різноманітність джерел інформації та методів під час аналізу та узагальнення теоретичних досліджень і практики дозволили виявити ряд проблем криміналістичної методики і запропонувати напрямки їх вирішення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні, грунтуючись на положеннях загальної теорії криміналістики, судової експертизи й узагальнення досвіду слідчої та експертної практики, розроблена на монографічному рівні методика розслідування підроблення проїзних квитків.

При цьому було отримано результати, які мають певний ступінь новизни.

Вперше розроблено:

-         криміналістичну характеристику злочинів, пов’язаних із підробленням проїзних квитків, розкрито їх взаємозв’язок з іншими видами злочинів у сфері господарської діяльності;

-                   способи скоєння злочинів цієї категорії як діяльність по підготовці, скоєнню підроблення та приховування слідів підроблення, що обумовлено предметом посягання, засобами підроблення, навичками та злочинним досвідом суб’єкта;

-                   типові слідчі ситуації й відповідні їм комплекси слідчих дій, що забезпечують ефективність розслідування підроблення проїзних квитків;

-                   слідчі версії, зумовлені наявною слідчою та оперативною інформацією;

-         схеми планування й організації розслідування стосовно слідчих ситуацій, визначено їх динамічність.

Удосконалено:

-         форми та особливості взаємодії слідчих і оперативно-розшукових органів під час розслідування підроблення проїзних квитків;

-         роль судових експертиз для одержання доказової інформації; визначені типові види експертиз, які проводяться під час розслідування злочинів, пов’язаних із підробленням проїзних квитків.

Набуло подальшого розвитку дослідження:

-         особливостей тактики окремих слідчих дій, характерних для початкового та наступного етапів розслідування таких злочинів;

-         видів тактичних операцій, що визначають ефективність розслідування злочинів, пов’язаних із підробленням проїзних квитків;

-         рекомендацій щодо запобігання підробленню проїзних квитків.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації наукові положення, висновки і пропозиції можуть бути використані для підвищення ефективності:

-  науково-дослідницької роботи – як підґрунтя для подальшої розробки криміналістичної методики розслідування підроблення проїзних квитків;

-  практичної діяльності правоохоронних органів – як рекомендації щодо вдосконалення оперативно-розшукової і слідчої діяльності, зокрема її координації та планування (акт впровадження та реалізації результатів наукового дослідження у практичну діяльність від 24.05.07 р.– додаток А.2);

- навчального процесу – як матеріали для підготовки підручників і навчальних посібників з курсу «Криміналістика», а також у навчальному процесі юридичних вузів України для вивчення курсу «Криміналістика», спецкурсів з методики розслідування окремих видів злочинів і проведення практичних занять (акт впровадження результатів наукового дослідження у навчальний процес від 28.05.07 р. № 11 – додаток А).

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту і заслуховувались на кафедрі криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Окремі положення дисертації було оприлюднено на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях: на міжвузівській науково-практичній конференції «Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю» (Донецьк, 22 квітня 2005 pоку), міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні» (Львів, 10 червня 2005 pоку), міжнародній науково-практичній конференції «Технічна експертиза документів: проблеми та розвиток» (Київ, 20-21 жовтня 2005 pоку), міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження – теорія та експеримент 2006» (Полтава, 15-17 травня 2006 pоку), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми держави та права – 2006» (Чернігів, 18 травня 2006 року); міжнародній науково-практичній конференції «Криміналістичні та процесуальні проблеми, що виникають під час проведення слідчих дій» (Донецьк, 24 листопада 2006 pоку), міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (Харків, 25 квітня 2007 pоку).

Публікації. Результати проведеного дисертантом наукового дослідження опубліковано в дев’яти роботах, з них – три статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і шість тез доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які включають одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 267 сторінок, з яких основний текст дисертації – 190 сторінок, список використаних джерел – 16 сторінок (189 найменувань), 3 додатки на 61 сторінці.