МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демократичні перетворення, що відбуваються в Україні, курс на проведення правової реформи, вимагають перегляду традиційних підходів вітчизняної науки стосовно права і його джерел, у тому числі джерел кримінально-процесуального права. Сьогодні в ст. 9 Конституції закріплено положення про те, що "чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України". Таким чином, загальновизнані принципи й норми міжнародно-правових актів, з одного боку, є складовою частиною кримінально-процесуального права, і безпосередньо породжують права людини в кримінальному процесі (п. 2 ст. 8, п. 1 ст. 9 Конституції), а, з іншого - є важливою передумовою вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України. Тому, закономірно, що з реформуванням кримінального судочинства та розробкою нового КПК України, посилена увага до міжнародних принципів захисту й забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, взаємодії органів слідства і судів України з відповідними установами іноземних держав у процесі здійснення провадження в кримінальних справах.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми привертали до себе увагу ще дореволюційних науковців у галузі кримінально-процесуального права: С. Вікторського, Д. Грима, Г. Демченка, Н. Коркунова, П. Пусторослева, Н. Розіна, B. Случевського, Е. Трубецького, І. Фойницького, Г. Шершеневича та ін., багато ідей яких становлять інтерес і в наші дні. Теоретичним підґрунтям роботи були праці відомих науковців країн-членів СНД та колишнього СРСР: А. Александрова, В. Божьева, Н. Бірюкова, В. Волженкіної, Г. Ігнатенка, П. Елькінд, Е. Карасєва, І. Лукашука, В. Михайлова, В. Савицького, В. Табалдієва, Ю. Яновича. Також у дослідженні використовувалися наукові праці в галузі українського кримінально-процесуального та міжнародного права: Ю. Аленіна, С. Альперта, М. Бажанова, Л. Богословської, Т. Варфоломєєвої, Вл. Гончаренка, Вол. Гончаренка, Ю. Грошевого, В. Зеленецького, В. Леоненка, Л. Лобойка, В. Лукашевича, А. Маланюка, В. Маляренка, М. Михеєнка, В. Молдована, В. Нора, В. Тертишника, О. Тертишника, В. Шибіка, М. Шумила. Вивчалися роботи, присвячені міжнародним нормам про право договорів, таких іноземних авторів, як М. Деніс, Е. Бредні, Г. Бухс, А. Колер, В. Венглер, Дж. Джексон та інших.

Разом із тим, багато авторів, що досліджували дану проблему, не йшли далі простого зіставлення міжнародних норм і українського законодавства, і пропозицій щодо необхідності приведення КПК України у відповідність до міжнародно-правових актів. Як і раніше залишаються не повною мірою вирішеними питання співвідношення українського кримінально-процесуального і міжнародного права, умови застосування в Україні норм міжнародного права, значення актів іноземних правоохоронних органів і т. ін.

У сучасній кримінально-процесуальній літературі (О. Виноградова, О. Дроздов, І. Лукашук, В. Маляренко, В. Пашковський) дається загальна характеристика правових основ міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю і здійснення кримінального правосуддя. Дослідженню окремих аспектів взаємної правової допомоги в кримінальних справах присвячені роботи Т. Гавриш, О. Горова, І. Лєшукової, О. Негодченка, А. Сизоненка. У всіх цих роботах вказується про існування прогалини українського законодавства, відсутність спеціальних норм із реалізації міжнародних зобов'язань України в сфері кримінального судочинства. Однак детальний аналіз діючих у даній галузі міжнародних документів і положень, що містяться в них, не проводився; українська договірна база з погляду проблем її практичного застосування й напрямків розвитку не досліджувалися.

Звідси, актуальним і своєчасним є дослідження загальних умов і форм правової допомоги під час реалізації ефективного захисту конституційних прав громадян України в кримінальному процесі; розвиток правової бази участі компетентних органів України в міжнародному співробітництві під час розслідування злочинів; створення цілісної системи міжнародних актів і міжнародних договорів України, що використовуються як джерела кримінально-процесуального права.

Таким чином, актуальність зазначеної проблеми, як із теоретичної, так і з практичної точок зору, визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри кримінального права і правосуддя Запорізького національного університету, відповідає спеціальній науково-дослідній темі: "Основні напрями реформування законодавства України в контексті Європейської інтеграції" (номер державної реєстрації 0101U004048). Тема дисертації затверджена науково-технічною радою Запорізького державного університету (протокол № 3 від 07.12.2004 р.), розглянута та схвалена відділенням Академії правових наук України (2005 р.)