Нечмілов В.М. Удосконалення технологій машинного доїння овець і переробки молока

Краткое содержание

Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 1998-2001 років в інституті тваринництва “Асканія-Нова”, науковій лабораторії ВАТ “Брацлав” та державній дослідно-експериментальній агрофірмі “Асканія-Нова” (рис. 1).

Об¢єктом дослідження були 44 вівцематки асканійського багатоплідного типу каракулю, 3-5-річного віку, середньої вгодованості, після забою ягнят у 1-3-денному віці для отримання каракульських шкурок, доїння проводили 30 днів.

Обов’язковою умовою формування дійної групи було: ретельний зоотехнічний і ветеринарний відбір маток за формою вимені та розміром дійок, придатних до машинного доїння, а також благополуччя щодо інфекційних захворювань, маститу.

Серологічні і бактеріологічні дослідження крові піддослідних тварин проводили у Чаплинській районній ветеринарній бактеріологічній лабораторії. Фізичні властивості і хімічний склад овечого молока визначали в лабораторії агроекології інституту тваринництва "Асканія-Нова" за загальноприйнятими методиками. Масові частки жиру, вологи, кухонної солі та санітарно-бактеріологічні дослідження бринзи і твердих сирів визначали відповідно за ДОСТами 5867, 3626, 3627, 9225-84 "Молоко і молочні продукти" і 7616-85 "Сири сичужні тверді" у санепідемстанції смт Чаплинка.

Піддослідним тваринам в період доїння згодовували зелену масу люцерни та злаково-бобову суміш у кількості 6-7 кг на добу на одну вівцематку та концентровані корми - 0,5 кг на добу на одну вівцематку згідно норм ВІТу. Вівцематок поїли 2 рази на день. Доїли овець о 7 годині і о 19 годині.

Науково-господарські досліди щодо удосконалення технологій машинного доїння овець і переробки молока проведено на 50 вівцематках на фізіологічному подвір’ї інституту тваринництва “Асканія-Нова”, а також на 150 вівцематках в дослідному господарстві “Маркеєво”. Доїння піддослідних груп каракульських овець проводили після відлучення ягнят у двомісячному віці.