ОЦІНЮВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

                                              ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах стрімкого підвищення рівня інформатизації суспільства, швидкого розвитку міжнародних комунікаційних мереж, загострення конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках для забезпечення конкурентоспроможності, економічної безпеки національної економіки та окремих господарюючих суб’єктів необхідно активізувати інноваційний розвиток. Висока вартість і ризиковість реалізації інноваційних проектів, їх інтелектуаломісткість є ключовими факторами, які впливають на рішення керівників машинобудівних підприємств щодо започаткування і розвитку інноваційної діяльності. Недостатність досвіду в управлінні інноваціями на машинобудівних підприємствах і низький розвиток ринкової інфраструктури є ключовими проблемами інноваційного розвитку.

У науковій літературі значну увагу приділено особливостям організування інноваційної діяльності на стадії проведення фундаментальних досліджень, підготовці інновацій до впровадження, оцінюванню ефективності інвестицій, що спрямовані на реалізацію інноваційних проектів, методам стимулювання розвитку інноваційної діяльності тощо. Найвідомішими у цих напрямах є праці В.Алєксандрової, І.Алєксєєва, Ю.Бажала, Р.Бургелмана, Я.Ван-Дайна, С.Валдайцева, О.Василенка, О.Волкова, В.Геєця, А.Гойка, М.Денисенка, П.Завліна, А.Загороднього, С.Ілляшенка, С.Ільєнкова, А.Казанцева, Е.Карлаускаса, В.Ковальова, Н.Краснокутської, С.Кропельницької, М.Крупки, О.Кузьміна, О.Лапко, І.Лукінова, Дж.Мартіна, М.Мейдіка, К.Мекюра, Л.Мінделлі, І.Мілендорфера, О.Мозіль, В.Морозова, Ю.Морозова, Л.Оголєвої, Й.Петровича, Б.Пшика, В.Соловйова, М.Туган-Барановського, І.Тивончука, І.Ткачука, І.Циглика, Н.Чухрай, Й.Шумпетера, С.Ягудіна та інших. Незважаючи на велику кількість наукових праць і значні досягнення в теорії та практиці управління інноваційним розвитком, є частина питань, які залишаються постійним об’єктом дискусій. До них слід віднести особливості контролювання і регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, методичні рекомендації з оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, визначення об’єктів удосконалення управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємств, побудову системи моніторингу інноваційного розвитку підприємств тощо. Значною мірою суперечності виникають через відсутність чіткості у формулюванні термінів і понять, через недосконалість низки класифікацій у теорії інновацій тощо.

Необхідність подальшого удосконалення теоретичних та методико-прикладних основ оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств обумовила актуальність теми дисертаційної роботи, мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов’язаний з науковими напрямами кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка»: «Удосконалення систем менеджменту і розвиток міжнародного підприємництва» (номер державної реєстрації 0105U007300), «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності (на прикладі машинобудування і приладобудування)» (номер державної реєстрації 0107U009522), а також держбюджетною темою «Формування та використання механізмів інноваційного розвитку виробничо-господарських структур» (номер державної реєстрації №0104U002289), затвердженою рішенням НТР НУЛП, протокол №12 від 24.04.2003 р. Внеском автора у розробку держбюджетної теми стала розробка методичних рекомендацій з оцінювання рівня інноваційного розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень і методико-прикладних рекомендацій щодо удосконалення оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств.

Завданнями роботи є:

• уточнити поняття «інноваційний розвиток машинобудівних підприємств» шляхом виділення його сутнісних характеристик, а також виділити принципи оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств;

• виявити проблеми оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств і проаналізувати фактори, які їх зумовлюють;

• розробити методичні рекомендації з оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств;

• виділити об’єкти регулювання рівня інноваційного розвитку і способи впливу на них;

• уточнити складові системи моніторингу інноваційного розвитку підприємств.

Об’єкт дослідження – процеси оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств.

Предметом дисертаційної роботи є теоретичні та прикладні положення щодо оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств.

Теоретичною базою дисертації є праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів із проблем управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємств. Використано законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, які стосуються розвитку інноваційної діяльності.

У процесі дослідження вивчені та проаналізовані матеріали машинобудівних підприємств, які реалізовують інноваційні проекти, а також матеріали наукових джерел, які відображають досвід вітчизняних і зарубіжних авторів з даної тематики.

Методи дослідження. У дисертації використано такі методи дослідження: порівняння, систематизації та узагальнення – під час уточнення сутнісних ознак поняття “інноваційний розвиток машинобудівних підприємств”, при розробці методичних рекомендацій з оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств (підр.1.1, 1.2, 2.3, 3.3); статистичний аналіз – при аналізуванні стану інноваційних процесів в Україні та тенденцій розвитку інноваційної діяльності (підр.1.1, 2.1); методи експертних оцінок, попарних порівнянь, а також інструментарій кластерного аналізу – в процесі аналізування факторів, які впливають на інноваційний розвиток машинобудівних підприємств, а також при їх систематизації (підр.1.3 і 2.2); індукції і дедукції – під час виявлення і аналізування проблем оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, виділення об’єктів регулювання інноваційного розвитку і способів впливу на них (підр.1.3 і 3.1-3.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень і наданні методичних рекомендацій щодо удосконалення оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств. Автором отримано такі наукові результати:

вперше:

• розроблено методичні рекомендації з оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, які окрім інноваційного потенціалу, кількості та рівня економічної ефективності впровадження на машинобудівних підприємствах інновацій враховують також готовність персоналу машинобудівних підприємств до змін. Оцінювання передбачає інтегрування часткових показників інноваційного розвитку машинобудівних підприємств у комплексний показник шляхом застосування коефіцієнтів вагомості часткових показників;

удосконалено:

• регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, на засадах виділення його об’єктів (система показників, які характеризують інноваційний розвиток машинобудівних підприємств; система трактування визначеного рівня інноваційного розвитку; часові параметри формування і реалізації регулюючих рішень; технологія вибору і застосування заходів із організування процесу виконання регулюючих рішень тощо) та способів впливу на них;

набули подальшого розвитку:

• поняття «інноваційний розвиток машинобудівних підприємств» і «потенціал машинобудівних підприємств до розроблення і впровадження інновацій» на засадах виділення їх сутнісних характеристик і уточнення взаємозв’язків між ними;

• класифікація факторів, які впливають на рівень інноваційного розвитку машинобудівних підприємств (внутрішні, зовнішні; позитивні, негативні; прямі, непрямі; постійно діючі, тимчасово діючі; фактори, які можна регулювати, та фактори, які регулюванню не піддаються), а також принципи оцінювання та регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств (цілеспрямованості, визначеності, комплексності, систематичності, взаємозалежності, послідовності, оперативності, регулярності);

• складові системи моніторингу інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, зокрема уточнено такі елементи системи як об’єкти і функції моніторингу інноваційного розвитку машинобудівних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції щодо оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, вибору об’єктів удосконалення регулювання інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, побудови системи моніторингу інноваційного розвитку доведено до рівня методичних рекомендацій. Вони можуть бути використані керівниками машинобудівних підприємств, окремих інноваційних проектів і фондів для активізування інноваційного розвитку та удосконалення управління інноваціями.

Розроблені методичні рекомендації з оцінювання рівня інноваційного розвитку, а також пропозиції щодо удосконалення регулювання інноваційного розвитку використовуються у діяльності Львівської обласної державної адміністрації (довідка №320-1 від 18.03.2008р.), машинобудівних підприємств: ТзОВ «Львівські автобусні заводи» (довідка № 77/19-НУ від 2 квітня 2006 р.), ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» (довідка №1-43-08 від 16.01.2008 р.), а також у діяльності ВАТ «Укрексімбанк» під час аналізування техніко-економічних обґрунтувань кредитів для реалізації інноваційних проектів машинобудівними підприємствами і вибору найкращого проекту з ряду альтернативних; підготовки управлінських рішень щодо необхідності пошуку і застосування резервів покращання економічної ефективності вкладення коштів у інноваційний розвиток машинобудівних підприємств (акт впровадження № 51-12/3 від 3 вересня 2007 р.).

Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка”, зокрема при викладанні дисциплін: „Інноваційний менеджмент”, „Управління інноваційними проектами”, „Управління венчурним бізнесом” для студентів спеціальності „Управління інноваційною діяльністю” (довідка № 65-14-753 від 24 квітня 2008 р.).

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи дисертанта і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження були розглянуті та схвалені на десяти науково-практичних конференціях: «Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні» (м. Житомир, 2005 р.), «Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір» (м. Маріуполь, 2005р.), «Комерціалізація інтелектуальної власності: стан, проблеми, перспективи» (м. Львів, 2005 р.), «Муніципальна енергетика: проблеми, рішення» (м. Миколаїв, 2005 р.), «Розвиток наукових досліджень – 2005» (м. Полтава, 2005 р.), «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2006 р.), «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (м. Луцьк, 2006 р.), «Сучасні наукові дослідження» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2006 р.), «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 2006 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 25 наукових праць, з них 13 – у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Обсяг дисертації становить 206 сторінок, з них 169 сторінок – основна частина, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Вона включає 25 таблиць і 9 рисунків. Список використаних літературних джерел із 158 найменувань, а також 5 додатків розміщено на 37 сторінках.