ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ: ТАКТИКА І ПСИХОЛОГІЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема розкриття й розслідування злочинів є однією з найбільш важливих і складних у справі боротьби зі злочинністю. У цьому плані розробка й удосконалення тактики слідчих дій становить одне з головних завдань криміналістики.

У числі слідчих дій, що провадяться у процесі розслідування злочину, особлива роль належить огляду місця події, який має великі пізнавальні можливості і результати якого визначають напрямки й ефективність розслідування. Узагальнення й аналіз слідчої практики свідчать, що в процесі огляду місця події слідчі не завжди приділяють увагу пізнавальній діяльності, що включає сприйняття й оцінку слідів злочину, установлення їх причинних зв’язків з подією, формування моделі події, механізму її здійснення, її інсценування. Ігнорування розв’язання такого роду розумових завдань викликає помилки в інтерпретації сприйнятого, а в низці випадків – й утрату важливих для розслідування доказів. Складнощам цієї проблеми сприяють умови й обстановка вчинення злочинів: значна частина з них учиняється в умовах неочевидності, а злочинець вживає заходів для запобігання залишення своїх слідів чи їх знищення.  Вирішення означених питань потребує пошуку нових підходів до розробки тактики огляду місця події, зокрема, вивчення його пізнавальної сутності, що дозволить виявити проблеми слідчого під час здійснення огляду місця події й виробити рекомендації, спрямовані на їх розв’язання.

У вирішенні завдань тактики огляду місця події важливим є дослідження психологічних засад останнього. Це пояснюється тим, що діяльність слідчого засновується на психологічних процесах, пов’язана з розв’язанням значної кількості розумових завдань. Поряд із цим розумова діяльність (рефлексивне мислення) дозволяє оцінити дії злочинця у процесі вчинення злочину, його психологічні риси, мотиви тощо, які знаходять своє опосередковане відбиття в матеріальній обстановці місця події, а значить, можуть бути розпізнані при огляді й аналізі останнього.

Зазначимо, що темі огляду місця події в кримінально-процесуальній і криміналістичній літературі, а також у юридичній психології приділено значну увагу. Істотний внесок в розробку цих питань зробили вчені України та інших держав: В.Д. Арсеньєв, О.Я. Баєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, І.Є. Биховський, М.С. Бокаріус, О.М. Васильєв, Л.В. Виницький, А.І. Вінберг, Б.Ф. Водолазський, В.П. Водяницький, А.Ф. Волобуєв, Ф.В. Глазирін, В.І. Громов, С.П. Дідковська, М.І. Єнікеєв, Г.Ю. Жирний, Ю.І. Ільченко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.П. Косоплечев, В.П. Крючков, І.Х. Максутов, І.А. Матусевич, С.П. Митричев, Б.Я. Петелін, В.І. Попов, О.Р. Ратінов, О.М. Сафаргалієва, Д.О. Турчин, Ю.Д. Федоров, М.Л. Цимбал, В.Ю. Шепітько, І.М. Якимов та ін. У роботах зазначених правознавців в основному розглядаються загальні питання проведення огляду місця події, його методи, способи, стадії, окремі рекомендації щодо характерних місць пошуку певних видів слідів залежно від виду злочину, способу його вчинення та ін. Окремі науковці (М.І. Єнікеєв, В.Ю. Шепітько) досліджують питання психології огляду й видів відбиття події злочину. Недостатньо дослідженими залишаються пізнавальна сутність огляду місця події та його окремі психологічні особливості.

Викладене дає підстави відзначити актуальність комплексного дослідження проблем тактики і психології огляду місця події. У поданій до захисту дисертації ми відходимо від раніше прийнятого аналізу цих питань, а приділяємо увагу поглибленому вивченню логіко-психологічної структури пізнавальної діяльності слідчого, що дозволяє виявити нові напрямки вдосконалення тактики огляду місця події й у більш широкому плані розкрити його можливості та значення для розслідування в цілому. В роботі застосовано ситуаційний підхід до вирішення проблем тактики огляду місця події, яка розуміється як система тактичних прийомів і рекомендацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, в рамках цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної правової демократичної держави” (№ 0186.0.099031) і спрямована на реалізацію Указу Президента України “Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки” від 25 грудня 2000 р., № 1376/2000. Тема дисертаційного дослідження була затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 березня 2003 р., протокол № 8.

Мета і завдання дослідження. Метою даної наукової роботи є формулювання рекомендацій, спрямованих на вдосконалення тактики огляду місця події на підставі розкриття пізнавальних можливостей і психологічних засад зазначеної слідчої дії. Відповідно до поставленої мети були окреслені наступні завдання:

1. Дослідити й визначити поняття “місце події”, “обстановка місця події” з позиції їх ролі й можливостей у пізнавальному процесі.

2. Розглянути й окреслити структуру пізнавальної діяльності слідчого у процесі огляду місця події, розробити й запропонувати шляхи її удосконалення.

3. Обґрунтувати специфіку сприйняття слідчим місця події, проаналізувати суб'єктивні й об'єктивні чинники, що впливають на нього.

4. З’ясувати зміст категорії “криміналістичний аналіз обстановки місця події”, його можливості. Вирізнити варіанти ситуацій огляду місця події, визначити особливості пізнавального процесу в кожній з них.

5. Визначити зміст поняття “експрес-аналіз” та окреслити його задачі під час огляду місця події, вказати його типові види.

6. Проаналізувати механізм установлення причинних зв'язків у процесі огляду місця події, назвати їх види.

7. Розкрити особливості висунення й перевірки версій при огляді місця події.

8. Виявити і проаналізувати типові помилки, яких припускаються слідчі під час формування версій при огляді місця події, їх причини і вплив на ефективність пізнавального процесу.

9. Вирізнити види розумових завдань, що виникають при огляді, а також способи їх вирішення.

10. Провести аналіз категорії “психологічний портрет особи злочинця”, визначити можливості його моделювання при огляді місця події й розробити відповідні рекомендації по висуненню версій про особу невідомого злочинця.

Об'єктом наукового дослідження виступає пізнавальна діяльність слідчого при проведенні огляду місця події.

Предметом дисертаційного дослідження є тактика проведення огляду місця події, його психологічні особливості.

Методи дослідження. Як наукова робота, дисертація базується на застосуванні діалектичного методу пізнання, таких категорій діалектики, як форма і зміст, аналіз і синтез, причина й наслідок, сутність і явище, необхідне й випадкове, за допомогою яких були розглянуті питання відображення події злочину в обстановці місця події, структура пізнавальної діяльності слідчого, зокрема, такі її процеси, як сприйняття, аналіз обстановки місця події, встановлення причинних зв’язків, побудова версій. Формально-логічні методи – аналізу і синтезу, узагальнення, абстрагування були використані при дослідженні проблем пізнавальної діяльності слідчого під час огляду, її специфіки, обґрунтуванні значення типової інформації під час розв’язання розумових завдань, формулюванні визначень місця події, його обстановки, експрес-аналізу тощо. Системно-структурний метод був застосований з метою дослідження особливостей сприйняття слідчим місця події, структури психологічного портрета особи злочинця, а також створення класифікацій і розгляду видів експрес-аналізу, причинних зв’язків, установлюваних при огляді, слідчих версій, типових помилок.  З метою виявлення й узагальнення стану проведення огляду місця події, його ролі в розслідуванні, думки слідчих і спеціалістів використовувалися соціологічний і статистичний методи дослідження.

Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи послужили наукові праці вчених у галузі філософії, логіки, кримінального, кримінально-процесуального права, криміналістики, кримінології, юридичної психології, кібернетики.

Правовою базою дослідження є Конституція України, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, які регламентують діяльність правоохоронних органів.

Емпіричну базу дисертації становлять результати узагальнення й аналізу за спеціально розробленою анкетою 300 кримінальних справ про вбивства та крадіжки за період з 2000 по 2006 рр., яке провадилося в органах внутрішніх справ, прокуратури і судах Донецької,  Київської,  Сумської та Харківської  областей.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є самостійним завершеним монографічним дослідженням,  у якому вперше у вітчизняній криміналістичній літературі комплексно розглядаються питання тактики та психології огляду місця події, його пізнавальна сутність, структура пізнавальної діяльності слідчого та її основні проблеми. З урахуванням проведеного вивчення літературних джерел із цих питань, а також узагальнення й аналізу практики розслідування кримінальних справ у роботі обґрунтовуються нові теоретичні положення й наводяться практичні рекомендації.

Уперше:

–        запропоновано авторське визначення таких понять, як “місце події”, “обстановка місця події”, “аналіз обстановки місця події”, “експрес-аналіз”, “психологічний портрет особи злочинця”, з точки зору їх пізнавальної значущості в процесі огляду місця події;

–        обґрунтовано значення результатів експрес-аналізу та його окремих видів у пізнавальному процесі під час огляду місця події;

–        визначено види причинних зв'язків, встановлюваних при огляді місця події, за низкою підстав: (а) ступенем їх прояву, (б) відношенням до досліджуваної події, (в) визначеністю причини, (г) спрямованістю їх установлення, (ґ) в залежності від їх рівня, (д) типовості (нетиповості) для події розглядуваного роду (виду), (е) способом установлення, (є) залежно від мети останнього. З’ясовано механізм їх установлення, названо його особливості, пов’язані з характером відбиття події злочину;

–        виявлено типові помилки, що мають місце при формуванні слідчими версій при проведенні огляду місця події, проаналізовано їх причини, вплив на ефективність пізнавального процесу під час огляду й розслідування в цілому;

–        запропоновано рекомендації по висуненню версій про психологічний портрет особи злочинця при проведенні огляду місця події, що ґрунтуються на результатах дослідження зв'язків “слідової картини” та інших елементів криміналістичної характеристики із соціально-психологічними рисами особи злочинця.

Удосконалено:

–        розгляд тактики огляду місця події з позиції пізнавальної сутності;

–        класифікацію типових ситуацій огляду місця події, що може служити базою для опрацювання систем тактичних прийомів цієї слідчої дії. З’ясовано особливості пізнання залежно від ситуації огляду місця події, сформовано низку рекомендацій, розрахованих на їх застосування в різних ситуаціях;

–        особливості висунення й перевірки версій під час огляду місця події, сформульовано рекомендації щодо джерел їх формування і структури;

–        розв’язання розумових завдань, що виникають у процесі огляду місця події, та способів їх вирішення. Пропонується їх поділ за низкою підстав;

–        шляхи пристосування положень юридичної психології до вирішення проблем тактики огляду місця події: (а) виокремлено особливості сприйняття місця події слідчим, його розумової діяльності; (б) проаналізовано вплив явищ професійної деформації, конформності на пізнавальну діяльність слідчого і запобігання цьому; (в) обґрунтовується роль творчого підходу при розв’язанні розумових завдань слідчим; (г) окреслено напрямки використання рефлексивного мислення в пізнавальній діяльності слідчого під час огляду; (ґ) досліджено форми відбиття соціально-психологічних ознак злочинця в обстановці місця події.

Практичне значення отриманих результатів. Висновки і пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях тактики і психології проведення слідчих дій. Запропоновані рекомендації можуть бути застосовані в практичній діяльності слідчих, спеціалістів, оперативних працівників при проведенні огляду місця події з метою підвищення ефективності розслідування. Основні положення роботи можуть послужити матеріалом при підготовці підручників, курсів лекцій і наукових посібників з криміналістики та юридичної психології, а також у навчальному процесі юридичних навчальних закладів і факультетів України при викладанні навчальних курсів “Криміналістика” і “Психологія (Загальна і юридична)”.

Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, обговорювалася на її засіданнях, схвалена нею й рекомендована до захисту. Основні положення роботи оприлюднені на наукових і науково-практичних конференціях: “Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи” (Київ – Харків, 2004 р.), “Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку” (Харків, 2005 р.). За результатами дисертаційного дослідження підготовлено й надіслано до прокуратури Харківської області доповідну записку з метою впровадження рекомендацій щодо проведення огляду місця події у практичну діяльність слідчих. Теоретичні та практичні висновки, сформульовані в роботі, застосовуються в навчальному процесі при проведенні практичних занять з криміналістики в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 тез доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінку, із яких основний зміст роботи займає 187 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (371 найменування на 38 сторінках) та додатків.