ОПОДАТКУВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Концептуальні засади оподаткування в системі державного регулювання” досліджено оподаткування як складову формування сучасної системи державного регулювання, уточнено види державного регулювання у сфері оподаткування й  узагальнено підходи до оцінювання якості оподаткування в системі державного регулювання.

Аналіз системи державного  регулювання економічних процесів за допомогою оподаткування дозволив аргументувати, що оподаткування у всі часи було одним із складових якісно нових підходів до формування системи державного регулювання. Постійно відбуваються зміни у виробничих процесах, у фінансово-економічних відносинах між господарюючими суб’єктами, між державою, інвесторами, змінюється якість соціальної сфери. Все це веде до пошуку нових механізмів державного регулювання, використовуючи при цьому податкові інструменти.

Різнобічний підхід до визначення системи державного регулювання у сфері оподаткування дав можливість уточнити, що це складний механізм, який поєднує різноманітні податкові важелі, що впливають на отримання позитивних фінансово-економічних результатів господарюючих суб’єктів, розвиток територіальних громад, задоволення потреб суспільства, підвищення інвестиційної мотивації.

Результати дослідження теорії податків, зокрема принципів оподаткування при використанні даної категорії як складової системи державного регулювання, дали змогу обґрунтувати необхідність виокремлення поряд із загальноприйнятими принципами оподаткування (законності, єдності, платоспроможності, справедливості, ефективності) принципу своєчасності, який характеризує  розробку і введення податкових програм в момент потреби цих змін. Оскільки сучасна податкова практика свідчить, що впровадження податкових новацій вимагає досить тривалого періоду на їх впровадження, що призводить до демотивації ділової активності підприємницьких структур, а в деяких випадках і до їх переходу в «тінь» або, взагалі, до припинення своєї діяльності та принципу плановості, як основного чинника визначення реального розміру потреби в податковій підтримці для стимулювання виробничих процесів певної галузі чи регіону.

Доведено, що держава координує взаємовідносини між суб’єктами господарювання і споживачами через систему оподаткування. Зазначені представники економічного процесу при виготовленні суспільного продукту утворюють  економічні зв’язки. Ефективність цих  стосунків залежить від впровадження механізмів податкової підтримки, а в деяких випадках і застосування дестимулюючих податкових механізмів  (рис. 1).

Аргументовано, що використання оподаткування в системі державного регулювання на різних рівнях має різні завдання. Так, на загальнодержавному рівні в основному вирішуються слідуючі задачі: розробляються загальнодержавні цілі регулювання економіки при використанні податкових регуляторів; визначення місії держави у вирішенні поставлених цілей, завдань та вихідних даних, залежно від того, для кого будуть призначатися заходи податкового регулювання (галузі, території, категорії платників, виду діяльності тощо); стан та тенденції розвитку оберту, на який буде спрямовано методи податкового регулювання; вивчення слабких і сильних сторін, загроз та резервів для активізації розвитку визначеної категорії платників податків; формалізація визначених цілей податкового регулювання; визначення термінів досягнення запланованих завдань державного регулювання у сфері оподаткування; опрацювання  стратегічних програм державного регулювання на основі модернізації оподаткування; формування системи державного регулювання на основі змін в оподаткуванні, викликаних сучасними умовами господарювання.

Завдання, які потребують  вирішення на регіональному рівні полягають у слідуючому: на основі визначеної державної системи регулювання у сфері оподаткування, вивчається набір податкових інструментів, який дасть можливість привести в дію заплановані податкові заходи на регіональному рівні; розробка регіональних стратегічних податкових програм, на основі податкової мотивації до розвитку підприємницької діяльності з усіх напрямів економіки; організація контролю за виконанням розроблених програм податкового регулювання регіональної економіки.

Задачі системи регулювання у сфері оподаткування на рівні суб’єкта господарювання заключаються у: розрахунку прогнозних показників діяльності підприємства за модернізованою системою оподаткування; аналізі показників діяльності до впровадження елементів модернізації оподаткування і з’ясування відхилень прогнозних показників, розрахованих за інноваційними податковими ставками; визначенні оптимального варіанту діяльності суб’єкту господарювання при застосуванні модифікованих елементів оподаткування; здійсненні внутрішнього податкового аудиту за дотриманням норм податкового законодавства; аналізі попередніх результатів діяльності на основі новацій в системі оподаткування; проведенні корегувальних заходів при наявності  доцільності усунення відхилень, від запланованих результатів; оцінці результатів досягнення цільових параметрів.