ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ФАКТОР ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 «Теоретичні засади впливу оподаткування на фінансову безпеку держави» визначено економічну сутність фінансової безпеки держави та її складові.

Обґрунтовано, що забезпечення економічної та фінансової безпеки держави – одна з найбільш актуальних проблем сучасної світової економіки. Особливо гостро ця проблема постала в умовах глобалізації та інтеграції. Зростання взаємозалежності світових фінансових ринків потребує розробки ефективних методів моніторингу фінансової стабільності держав, регіонів та окремих фінансових інститутів з метою своєчасного відстеження моменту можливого настання фінансової кризи, вжиття ефективних заходів для виходу з неї, ухвалення рішень щодо стратегії подальшого розвитку.

Встановлено, що фінансова безпека є однією з головних складових економічної безпеки (рис. 1). Визначено, що багато фінансових проблем для нашої країни є якісно новими, оскільки сучасна національна фінансова система розвивається паралельно з трансформацією економіки та системи державного управління. Зазначено, що в умовах глобалізації та інтеграції національної економіки до світових ринків Україна зазнала впливу тих зовнішньоекономічних чинників, що безпосередньо впливають на її фінансову безпеку.

Аналіз наукових підходів до визначення сутності понять «економічна безпека» та «фінансова безпека» показав, що фінансова безпека розглядається як невід’ємна складова економічної безпеки та як один з найважливіших факторів, який визначає ступінь національної безпеки в цілому. Доведено, що фінансова безпека – такий стан держави та її фінансової системи, який відповідає певним визначеним критеріям. Цей підхід можна вважати традиційним. Зазначено, що визначення понять «економічна безпека» та «фінансова безпека» потребує подальшого уточнення.

Економічну безпеку запропоновано розглядати як стан економічної сфери та сфери державного управління, за якого гарантовано соціально стабільний, вільний, прогресивний розвиток держави і суспільства та захищено національні інтереси від внутрішніх і зовнішніх загроз.

У свою чергу, сутність фінансової безпеки держави визначено як стан економіки, за якого забезпечується формування позитивних фінансових потоків держави в обсягах, необхідних для виконання державних завдань і функцій. Фінансова безпека поєднує в собі комплекс заходів, методів, способів щодо захисту фінансово-економічних інтересів держави на макрорівні, а також інтересів корпоративних структур, загалом інтересів суб’єктів господарювання на мікрорівні.

Визначено, що вплив оподаткування на рівень фінансової безпеки може проявлятися у створенні сприятливих умов для господарювання, інвестиційного клімату, збалансуванні руху капіталів тощо. І навпаки – рівень і режими оподаткування можуть формувати непривабливий інвестиційний клімат, гальмувати підприємницьку ініціативу, що негативно впливає на рівень фінансової безпеки держави. Податкова складова фінансової безпеки, іншими словами, податкова безпека держави – одна з найважливіших складових фінансової безпеки, без якої практично неможливо вирішити проблему оптимізації рівня оподаткування.

У роботі зазначено, що податкова безпека – частина фінансової безпеки держави, що характеризується наявністю сформованої високо функціональної податкової системи, збалансованістю усіх її елементів, оптимальним рівнем оподаткування, забезпечує достатнє наповнення податковими надходженнями дохідної частини бюджетів усіх рівнів для виконання державних функцій, сприяє розвитку і конкурентоспроможності національної економіки, гарантує соціальний захист населення, а також мінімізує можливість протестних дій та гострих конфліктів платників податків із владними структурами.

Важливою умовою забезпечення фінансової безпеки є побудова ефективної податкової системи при надійному запобіганні податковій та економічній злочинності. Податкові правопорушення й злочини породжують численні негативні наслідки і загрози фінансовій безпеці, зокрема: недоотримання бюджетами коштів від податкових платежів, і як результат, недофінансування державних і суспільних потреб; порушення законів ринкової конкуренції за рахунок одержання підприємствами-неплатниками окремих переваг; порушення принципу соціальної справедливості відносно добросовісних платників податків і т. ін.

В основі податкової безпеки лежить передбачення, оцінка та запобігання податкових ризиків. Податкові ризики – це ймовірність виникнення потенційної загрози для держави та платників податків понести збитки і втрати. До найбільш загрозливих ризиків доцільно віднести такі: несплату податків, що призводить до негативних наслідків як для платників (штрафи, пені тощо), так і для держави (недостатні обсяги податкових надходжень); ризик неефективності податкового контролю, що призводить до втрат бюджету внаслідок невиявлених порушень законодавства з боку платників податків; ризик посилення податкового тягаря, внаслідок чого відбувається зниження ділової активності та зменшення надходжень; ризик легальної мінімізації податкової діяльності, що призводить до зниження платежів до бюджетів, спричинене допустимими законодавством діями платників податків.

У процесі дослідження доведено, що податкова безпека має власне функціональне призначення. До функцій податкової безпеки віднесено такі: превентивний захист фінансової системи від загроз з боку податкової сфери; законодавче визначення та регламентація функціонування системи оподаткування; інформаційну оцінку стану, тенденцій, перспектив фінансової безпеки; виявлення загроз; моніторинг загроз і викликів податковій безпеці.

При з’ясуванні теоретичних засад впливу оподаткування на фінансову безпеку держави виявлено обмеженість зведення податкової складової фінансової безпеки виключно до матеріальних (обсяг ВВП та ін.), тобто суто об’єктивних факторів безпеки. Зауважено, що незважаючи на важливість цих факторів не потрібно забувати про вплив суб’єктивних факторів, тобто необхідно врахувати суспільні настрої населення стосовно оподаткування. Практично це означає необхідність постійного діалогу між представниками платників податків і владних структур, що, зокрема, фактично і відбулося під час обговорення і прийняття Податкового кодексу України. З такого погляду, розширене тлумачення фінансової безпеки держави повинно бути доповнене й підсилене врахуванням дії важливих в умов демократично-правової державності суб’єктивних факторів суспільного вибору в оподаткуванні (публічності, справедливості, договореності). Такий підхід мінімізує можливість протестних дій та гострих конфліктів між платниками податків і владними структурами.