ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Всі країни-учасники міжнародних економічних процесів здійснюють регулювання зовнішньоекономічних операцій, в тому числі й фінансове, постійно вдосконалюючи його. Головні відмінності у системах їх регулювання визначаються зовнішньоторговельним режимом країни (надання переваг вільній торгівлі чи протекціонізму), тобто рівнем захисту внутрішнього ринку.
Фінансові методи регулювання базуються на використанні таких інструментів як податки на експортно-імпортні операції, зокрема мито, податок на додану вартість (ПДВ) та акцизний збір.
Особливої актуальності проблема оподаткування зовнішньоекономічних операцій набула із вступом України до Cвітової організації торгівлі (СOT). Члени цієї організації повинні дотримуватись її вимог в оподаткуванні, підтримуючи конкурентоспроможність вітчизняних виробників та експортерів продукції.
Ефективне функціонування економіки країни, що орієнтується на інтеграційні процеси, потребує удосконалення оподаткування зовнішньоекономічних операцій, адаптованого до вимог інтеграції. Саме від його якості й дієвості залежатиме рівень ефективності державного регулювання зовнішньоекономічних операцій. Сучасні податкові реформи повинні набувати нового змісту й сприяти формуванню ефективного регулювання зовнішньоекономічних операцій, враховуючи особливості соціально-економічного розвитку України, стан реформування економіки, рівень конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, його інвестиційні та інноваційні можливості.
Теоретичне підґрунтя до розуміння проблем оподаткування зовнішньоекономічних операцій закладене у працях відомих зарубіжних економістів Д. Кейнса, П. Кругмана, С. Ліндера, А. Маршала, Дж. Міля, Д. Рікардо, А. Сміта та інших дослідників.
Різні аспекти функціонування оподаткування зовнішньоекономічних операцій розкриваються у працях вітчизняних вчених: В. Андрущенка, І. Бураковського, М. Дем’яненка, О. Гребельника, С. Кваші, О. Кірєєва, А. Кредісова, П. Лайка, С. Осики, П. Саблука, Р. Саблука, В.Сіденка, В. Федосова, А.Філіпенка, О. Шпичака та інших науковців. В їх дослідженнях увага приділяється в основному системі цінового регулювання розвитку агропромислової сфери, проблемі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, формуванню кредитно-фінансової політики в умовах аграрної реформи. Проте недостатньо висвітлені питання оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва в умовах приєднання України до євроінтеграційного середовища та СОТ.
Також в працях вищезгаданих вчених недостатньо визначені критерії ефективності механізму оподаткування зовнішньоекономічних операцій. Потребують подальшого дослідження сучасні тенденції розвитку агропромислового виробництва та оподаткування експортно-імпортних операцій в умовах інтеграції зовнішньоекономічної діяльності, що й обумовило актуальність обраної теми дослідження, мету і логіку побудови роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах програми наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою «Формування механізму бюджетного та податкового регулювання ефективного функціонування аграрного сектора економіки» (державний реєстраційний номер 0106U003303) – автором оцінено сучасний стан податкових надходжень від зовнішньоекономічної діяльності з продукцією агропромислового виробництва та запропоновано основні напрями їх оптимізації.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад податкового регулювання зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва та обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення оподаткування як передумови підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.
Для досягнення поставленої мети було вирішено наступні завдання:
- уточнити економічну сутність в частині поняття плати за послуги митного оформлення при оподаткуванні зовнішньоекономічних операцій, що підвищить об’єктивність його врахування;
- уточнити класифікаційні ознаки податків на зовнішньоекономічні операції з продукцією агропромислового виробництва з метою визначення пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності;
- визначити основні чинники впливу на податкові надходження від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, врахування яких підвищує результативність податкової політики;
- зпрогнозувати податкові надходження до державного бюджету від зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва як необхідну передумову врахування тенденцій їх розвитку в майбутньому;
- обгрунтувати пропозиції щодо удосконалення механізму відшкодування податку на додану вартість при експорті агропромислової продукції;
- оцінити сучасні тенденції розвитку митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, врахування яких поліпшує управління експортно-імпортною діяльністю;
- обґрунтувати рівень імпортних тарифів на продукцію агропромислового виробництва з метою формування ефективної протекціоністської політики.
Об’єктом дослідження є фінансово-економічні відносини між державою та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, що виникають в процесі здійснення оподаткування зовнішньоекономічних операцій з агропромисловою продукцією.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних засад оподаткування зовнішньоекономічних операцій з агропромисловою продукцією.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, використання якого дало змогу комплексно дослідити питання оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва. Для реалізації завдань дисертаційного дослідження використовувались загальнонаукові методи (метод порівняння та теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, історичний, логічний) при здійсненні наукового аналізу результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів, при формулюванні теоретичних узагальнень та висновків; економіко-статистичні методи (графічний, табличний, кореляційно-регресійний аналіз і прогнозні розрахунки з удосконалення використання тренду), за допомогою яких здійснено аналітичну оцінку оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва.
Інформаційну базу дослідження становлять теоретичні та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативні акти України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з питань розвитку агропромислового комплексу держави.
. На основі системного дослідження сукупності теоретичних, методичних і практичних засад оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва одержано наступні результати, які визначають його наукову новизну і виносяться на захист:
вперше:
- розкрито принципи взаємозв`язку зовнішньоекономічної та податкової політики держави в сфері оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва на основі дескриптивної моделі, який створює передумови для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю;
удосконалено:
- методичний підхід до визначення рівня імпортних тарифів на зерно в залежності від ступеня його переробки, що стимулюватиме просування вітчизняної продукції на зовнішні ринки;
- механізм відшкодування ПДВ експортерам-виробникам агропромислової продукції, який передбачає права на придбання сільськогосподарської техніки на умовах лізингу замість грошової компенсації;
- економетричну модель для удосконалення прогнозування результатів зовнішньоекономічної діяльності в аграрній сфері, яка враховує обсяг і ціну імпортної продукції, ставки ввізного мита, курс національної валюти та коефіцієнт податкового навантаження;
- механізм митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва, що враховує прогнози врожайності продукції зернових культур, обсяг виробництва, баланс споживання продукції, її якість та ставки ввізного мита, що сприятиме ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю і оптимізації протекціоністської політики держави зернового сегменту ринку;
набуло подальшого розвитку:
- поглиблення пізнання економічної сутності оподаткування зовнішньоекономічних операцій в частині визначення поняття плати за послуги митного оформлення як платежу за доступ іноземних товаровиробників до вітчизняних ринків;
- класифікація податків на зовнішньоекономічні операції з виділенням внутрішніх та зовнішніх чинників, за допомогою яких, держава впливатиме на формування структури і напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і практичні положення дисертаційного дослідження, наведені узагальнення і пропозиції складають такий внесок у теорію та практику оподаткування зовнішньоекономічних операцій, який визначає практичне значення результатів дослідження можливістю використання розроблених наукових положень при подальшому вдосконаленні оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва.
Запропоновані у дисертації розробки та практичні рекомендації можуть бути використані у роботі підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю з продукцією агропромислового виробництва. Окремі положення дисертації були використані в роботі ТОВ СГП “Хлебороб” (довідка №14 від 20.08.2010 р.), ТОВ “Кримфуд” (довідка № 205 від 25.06.2010 р.), ПП “Маіріс” (довідка № 020 від 02.03.2011 р.) та Національної академії аграрних наук України (довідка №10-05/29 від 23.02.11 р.). Теоретичні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України при викладанні навчальної дисципліни “Митна справа” (довідка Національного університету біоресурсів та природокористування України від 24 листопада 2010 р.).
Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні теоретико-методичних засад і визначенні шляхів щодо удосконалення оподаткування зовнішньоекономічних операцій з продукцією агропромислового виробництва.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження за темою дисертації доповідалися й обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу” (Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.); „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (Сімферополь, ТНУ ім. В.І. Вернадського, 21-23 березня 2007 р.); "Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства” (Дніпропетровськ, ДДФА, 23 березня 2007 р.); „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (Тернопіль, Приватний вищий навчальний заклад “Інститут економіки і підприємництва”, 17 квітня 2007 р.); «Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об`єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство» (Тернопіль, ТНЕУ, 17-18 травня 2007 р.); „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (Київ, НУХТ, 25-28 березня 2009 р.); «Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах» (Сімферополь, ТНУ ім. В.І. Вернадського, 19-20 березня 2009 р.); «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Донецьк, Інститут економіки промисловості НАН України, 22-24 квітня 2009 р.); «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (Умань, УДАУ, 3-4 червня 2009 р); «Сучасні проблеми реформування фінансової системи України» (Умань, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини, 11 грудня 2009 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,53 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях – 5 наукових статей обсягом 2,29 друк. арк., у матеріалах конференцій – 5 тез доповідей обсягом 1,24 друк. арк.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 181 найменування. Робота містить 45 таблиць, 33 рисунки і 8 додатків. Основний зміст викладено на 178 сторінках комп’ютерного тексту.
| 
