ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ЗЕРНА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – „Теоретичні основи організації та функціонування  регіонального ринку зерна” – розкрито суть поняття „регіональний ринок зерна”, визначено його структуризацію та особливості організації і діяльності, розкрито значення й особливості формування інфраструктури ринку зерна, теоретично узагальнено та розкрито особливості методики і методології дослідження ефективності функціонування зернового ринку регіону.

Досвід розвинутих країн світу переконливо доводить, що найвдалішою моделлю економіки в сучасних умовах є ринок. Узагальнюючи праці вітчизняних та зарубіжних вчених і власні дослідження можна сформулювати таке визначення: ринок – це система відносин (економічних, соціальних, організаційних, політичних та ін.) між суб’єктами з приводу обміну товарів і послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових, фінансово-кредитних і мотиваційних механізмів та дії економічних законів попиту і пропозиції.

Ринок як складне полісистемне утворення має надзвичайно насичену структуру, від якої значною мірою залежить ефективність виробництва і розвиток національної економіки. Його поділяють за такими ознаками: територіальним розміщенням, об’єктами торгівлі – ринки товарних груп або окремих товарів, суб’єктами товарного обміну, характером власності на ринки та товари, типом угод,  відповідністю чинному законодавству, наявністю учасників. За об’єктами торгівлі виділяють сільськогосподарський (аграрний  ринок), в межах якого можна виокремити ринок зерна. Регіональний ринок зерна, на наш погляд, – це система економічних та товарно-грошових відносин, що виникають між його суб'єктами в процесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання зерна на засадах вільної конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначення цін із врахування інституційних аспектів на рівні регіону. Його можна сегментувати за цільовим призначенням, за територіальною ознакою, за суб’єктами товарного обміну та типом угод.

Нами визначено особливості організації та функціонування ринку зерна на регіональному рівні (табл. 1).

Ринок зерна має інституціональну структуру. Виділяють такі інститути ринку – правові (нормативно-правові акти та нормативно-правове регулювання), економічні (ціна, власність, інфраструктура, підприємництво, кооперація та ін.), політичні (держава, політичні партії) і соціальні (громадянське суспільство, соціальний капітал, культурно-побутове забезпечення). Опорними інститутами у формуванні зернового ринку виступають ціна, власність та інфраструктура, основними інституціями – органи державної влади, а головними інституційними механізмами є господарський, ціновий, фінансовий та ін.