ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Актуальність теми. В сучасних умовах Україна потребує складних масштабних перетворень, до яких належить і реформа системи соціального захисту та пенсійного забезпечення як її основної складової. Кризовий стан пенсійної системи й складнощі її реформування в Україні породжують варіативність шляхів проведення реформи, а її невідворотність, масштабність і значення для всіх громадян обумовлюють актуальність вибраної для дослідження теми.

Значний науковий внесок у формування та становлення національної пенсійної системи зробили Б. Зайчук та М. Папієв, які у своїх наукових працях досліджували функціонування трирівневої пенсійної системи в Україні. Аналіз проблем реформування системи пенсійного забезпечення у своїх працях здійснювали  Н. Борецька, І. Гнибіденко, В. Грушко, О. Залєтов, Е. Лібанова, Т. Кір’ян, Д. Леонов, О. Максимчук, В. Мельничук, В. Надрага, А. Нечай, О. Палій, А. Федоренко, В. Яценко, М. Шаповал та інші. Проблематиці становлення соціальної політики й дослідженню її впливу на соціально-економічні показники розвитку регіонів присвячені праці таких науковців як А. Бережна, В. Дубіщев, Т. Заяць, О. Комеліна, В. Онищенко, О. Оболенський, В. Пила, О. Сологуб, О. Чмир, С. Шкарлет, Л. Яковенко та інші.

Не заперечуючи цінності здійснених досліджень у зазначеному напрямі, дискусійним залишається визначення оптимального механізму загальнообов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи з урахуванням сучасних умов і внутрішньоукраїнських реалій, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі проведених досліджень, узагальнення теоретичних положень і практичного зарубіжного досвіду реформування пенсійних систем, а також аналізу впливу соціально-економічних факторів розробити науково обґрунтовані пропозиції та практичні рекомендації щодо впровадження адаптованого до сучасних умов організаційно-економічного механізму проведення пенсійної реформи в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Дисертаційна робота була виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, зокрема до тем «Механізм формування фінансово-інвестиційного потенціалу регіонів в умовах сталого розвитку України» (державний реєстраційний номер 0105U00769), в межах якої розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення пенсійної реформи в Україні; «Інноваційно-інвестиційний механізм реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах світової фінансово-економічної кризи» (державний реєстраційний номер 0110U002260), в якій автором визначено роль регіональних недержавних пенсійних фондів як внутрішніх інвесторів та механізм їх  функціонування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо забезпечення пенсійної реформи в Україні шляхом удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування загальнообов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких  завдань:

― розкрити сутність і взаємозв’язок понять «пенсійне забезпечення», «пенсійне страхування», «пенсійна система» та їх роль у формуванні сучасних механізмів соціального захисту населення;

― виявити фактори формування національної моделі пенсійної системи;

― дослідити організаційно-економічні механізми запровадження пенсійних систем у країнах  світу й узагальнити досвід їх  реформування;

― здійснити аналіз соціально-економічного розвитку Полтавської області та оцінити його вплив на формування соціального захисту населення регіону;

― проаналізувати особливості формування фінансових потоків у системі пенсійного забезпечення населення на регіональному рівні;

― розробити організаційно-економічний механізм упровадження загальнообов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи в сучасних  умовах;

― обґрунтувати пріоритетні напрями та шляхи залучення пенсійних ресурсів на довгострокову перспективу в регіональні інвестиційні проекти на прикладі  Полтавської області.

Об’єктом дослідження є процес реформування пенсійної системи України  в ринкових умовах.

Предметом дослідження є теоретичні й практичні аспекти вдосконалення  організаційно-економічного механізму забезпечення пенсійної реформи в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації слугували фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених у галузі ринкової економіки та державного регулювання. У дисертаційній роботі використовувалися такі методи дослідження: порівняльно-економічний (при узагальненні досвіду реформування систем пенсійного забезпечення в країнах світу), економіко-статистичний (при аналізі соціально-економічної ситуації в Полтавській області), наукового передбачення (при прогнозуванні потоків фінансових ресурсів у системі пенсійного забезпечення), логічного узагальнення, графічні та статистичні методи (при побудові схем, графіків і таблиць) та ін.

Інформаційною базою дослідження стали закони України, укази Президента України, Програма економічних реформ Президента, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України та його регіональних органів, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, результати статистичних досліджень, наукові публікації у фахових виданнях, результати авторських досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що  

вперше:

– розроблено організаційно-економічний механізм впровадження загальнообов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи з урахуванням сукупного впливу внутрішніх факторів, у межах якого передбачено створення регіональних недержавних пенсійних фондів, котрі функціонуватимуть  під патронатом регіональних органів управління, що сприятиме збалансуванню фінансових потоків солідарної та накопичувальної пенсійних систем, забезпечить підвищення рівня соціального захисту населення;

вдосконалено:

– механізм залучення акумульованих пенсійних ресурсів регіональних недержавних пенсійних фондів у реалізацію пріоритетних державних і регіональних інвестиційних проектів з урахуванням існуючої диференціації соціально-економічного розвитку регіонів та їх інвестиційної привабливості;

– механізм контролю за діяльністю регіональних недержавних пенсійних фондів шляхом доповнення існуючого механізму державного контролю регіональною складовою через залучення органів місцевого самоврядування, громадських організацій, профспілок і громади до здійснення нагляду за їх діяльністю, що, на відміну від існуючих розробок, забезпечує більшу прозорість їх функціонування та створення належного рівня інформаційного забезпечення в регіонах;

дістало подальшого розвитку: 

– напрями подальшого розвитку пенсійної системи на загальнодержавному й регіональному рівнях, комплексна реалізація яких, на відміну від існуючих підходів, має забезпечити ефективність її реформування, підвищити рівень збалансованості та самодостатність національної трирівневої моделі пенсійної системи;

– підходи щодо визначення критеріїв диверсифікації інвестування активів регіональних недержавних пенсійних фондів, практичне застосування котрих дає змогу мінімізувати ризики інвестування в довгострокові загальнонаціональні й регіональні проекти;

– механізми застосування фінансових інструментів та використання пенсійних ресурсів у діяльності регіональних недержавних пенсійних фондів, зокрема  муніципальних облігацій при інвестуванні в конкретні регіональні проекти, що дає змогу забезпечити ефективність  використання пенсійних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні напрямів подальшого реформування пенсійної системи шляхом її децентралізації. Отримані наукові результати доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій, що забезпечують можливість переведення другого загальнообов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи на регіональний рівень через створення недержавних пенсійних фондів за регіональною ознакою з можливістю інвестування акумульованих коштів у межах регіону, що сприятиме прискоренню його соціально-економічного розвитку.

Основні результати наукового дослідження використані Верховною Радою України при роботі над законопроектом «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (довідка № 05/3-48 від 04.05.2011 р.), Пенсійним фондом України при розробленні концепції   подальшого реформування пенсійної системи (довідка № 9976 /3 від 10.05.2011р.), Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації при розробленні програми соціально-економічного розвитку Полтавської області  (довідка № 03/01-03/501 від 28.03.2011 р.), Головним управлінням праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації при розробленні проектів територіальної програми зайнятості населення (довідка № 03-4813 від 20.04.2011 р.), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області в практичній діяльності (довідка № 3658/12-54 від 05.05.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій представлено авторський підхід до впровадження і функціонування загальнообов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи через створення регіональних недержавних пенсійних фондів. На захист винесені наукові положення, рекомендації й висновки, котрі є результатом особистих досліджень автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом власної праці здобувача.

Апробація результатів роботи. Основні результати проведених досліджень представлені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Регіон – 2010: стратегія оптимального розвитку» (м. Харків, 2010 р.), «Реформування економіки України: стан та перспективи» (м. Київ, 2010 р.), «Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем» (м. Київ, 2010 р.), «Науково-практичні аспекти оптимізації управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування» (м. Запоріжжя, 2010 р.), «Перспективи розвитку фінансових систем Європейських країн в умовах виходу з кризи» (м. Львів, 2010 р.), «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (м. Сімферополь, 2010 р.), а також на всеукраїнських конференціях: «Сучасні проблеми моделювання складних економічних систем» (м. Кривий Ріг, 2009 р.), «Перспективи правового та суспільно-економічного розвитку України в умовах євроінтеграції та комп’ютеризації» (м. Полтава, 2009 р.), «Фінансова система України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 2010 р.), «Формування ефективних фінансових механізмів державного управління економікою України: теорія і практика» (м. Донецьк, 2010 р.).

Публікації. Основні положення і результати досліджень дисертаційної роботи викладено в 9 наукових публікаціях у фахових виданнях, із них 2 у співавторстві, та представлено на 10 науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 6,59 друк. арк., з яких особисто автору належить 6,16 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи складає 216 сторінок комп’ютерного тексту, який включає 19 таблиць і 29 рисунків. Із загальної кількості 4 таблиці займають усю площу сторінки. Список використаних джерел із 175 найменувань викладено на 19 сторінках, 18 додатків ― на 22 сторінках.