Осипчук А.А. Створення та оцінка селекційного матеріалу картоплі для різних грунтово-кліматичних зон

Краткое содержание

1. Сучасний стан селекції картоплі на основні господарсько- цінні  ознаки

(Огляд літератури)

Проведено аналіз наукових праць вітчизняних та іноземних авторів з  питань, що виносяться на захист.

2. Умови, матеріал та методи проведення досліджень

Дисертаційна робота виконана в лабораторії селекції Інституту картоплярства УААН протягом 1994-1998 років.

Батьківськими  формами  використовували  вітчизняні  та зарубіжні сорти, а  також  гібриди  міжвидового походження.

Схрещування та збір ягід від  самозапилення провели на рослинах  батьківського розсадника в 1994 році.  Сіянці  вирощували  в 1995 році польовою  культурою в Інституті картоплярства.

Бульбові покоління вивчали в Інституті картоплярства УААН  (зона Полісся, 1996-1998 рр.), Київській дослідній  станції ІОБ УААН (перехідна  зона  від  Полісся до Лісостепу) (1996 - 1997 рр.) та Інституті зрошуваного землеробства УААН (зона Степу) (1996 - 1997 рр.).

Земельний масив Інституту картоплярства, де проводили польові досліди, характеризується  дерново-підзолистими  супіщаними та легкосуглинистими грунтами. В орному шарі міститься 0,85-1,5 %  гумусу (по Тюрину). У 100г сухого грунту міститься  рухомих форм: азоту-1,3 - 6,4 мг (за Тюриним і Кононовою),  фосфору - 3,6 -16,5мг  (за  Кирсановим),  калію - 4,7 - 8,6 мг (за  Масловою). Сума увібраних основ складає 3,4 - 10,8 мг/екв.,  рН сольової витяжки в орному  шарі становить 4,4-5,4.

Метеорологічні умови в роки проведення дослідів в Інституті картоплярства  були,  в  основному,  сприятливими  для  накопичення  урожаю і сухих речовин у бульбах.

Грунти Київської дослідної станції темно-сірі, опідзолені,  легкосуглинкового механічного складу з вмістом гумусу 1,43-1,64 %. Вміст рухомих форм становить: азоту  -  5,02, фосфору - 12,0 і калію - 5,6 мг на 100 г грунту. Сума увібраних основ складає 13,65 - 18,2 мг/екв., рH сольової витяжки в орному шарі - 5,9.

Середньодобова  температура за травень - червень тут була  18,9 ⁰С в1996 році і  18,8 ⁰С в 1997 році,  що  на  0,6 ⁰С та 1,3 ⁰С  вище, ніж в Інституті  картоплярства. Середньомісячна кількість опадів  за  вегетаційний період становила:  в 1996 році - 54,3 мм, в 1997 - 41,4 мм, що на 11,7 та 58,1 мм менше, ніж  в Інституті  картоплярства.

Грунти  Інституту  зрошуваного  землеробства, де  проводили вивчення селекційного матеріалу і батьківських форм, темнокаштанові,  середньосуглинкові, слабо солонцюваті. Великий  вміст  пилу обумовлює  несприятливі фізичні властивості  грунту - високу  його  щільність, слабке  водопроникнення, схильність до набрякання, високу в'язкість після висихання, недостатню водоутримну здатність. В орному шарі міститься 2,17 %  гумусу. В 100 г грунту міститься рухомих форм: - азоту - 1,31, фосфору - 2,4, калію - 28 мг.

В 1996 році метеорологічні  умови вегетаційного періоду характеризувались як  несприятливі для росту і розвитку  картоплі та накопичення урожаю і сухих речовин. В червні середньодекадна температура повітря становила 18,6-23,1 ⁰С. За місяць випало   16,7 мм опадів, що склало 34 %  норми, налічувалось 6 днів з температурою  повітря  вище       30 ⁰С  та  11  днів  з відносною  вологістю  повітря 23 - 30 %. Температура на поверхні грунту сягала 64 ⁰С. В  першій декаді липня температура  повітря  становила 26,2 ⁰С (на     4 ⁰С вище середньої багаторічної). В липні налічувалось 8 днів з температурою повітря вище 30 ⁰С, 7 - з відносною його вологістю 21%, випало 1,6 мм опадів, або11 % норми. Температура  на поверхні грунту сягала 64 ⁰С.

Метеорологічні умови вегетаційного періоду 1997року були більш сприятливими для росту і розвитку рослин  картоплі та накопичення урожаю.

Вивчення потомства за урожайністю, її  структурою, вмістом крохмалю і сирого  протеїну  проводили  в  порівнянні  з  батьківськими  формами. Кожної комбінації вивчали біля 100 генотипів.

Визначення  урожайності  проводили  шляхом  зважування  кожного генотипу, вміст крохмалю і сирого протеїну - на інфрачервоному  аналізаторі.

Відібраний матеріал вивчали згідно "Методичних рекомендацій по проведенню досліджень з  картоплею" (1982).

Обробку отриманих експериментальних даних проводили  методами варіаційної статистики (Молостов А.С,. 1965; Доспехов Б.А., 1973).

Визначення  пластичності і стабільності ознак потомства провели за  методикою Еберхарда і Рассела (Пакудин  В.З., 1973; Иванченко Э.Г., Вольф  В.Г., Литун П.П., 1978). В якості параметрів пластичності використовували коефіцієнт регресії (Ri),  який характеризує  реакцію генотипу на зміну умов середовища,  стабільності  -  дисперсію  Si²,  яка  вказує  на середні квадратичні відхилення фактичних показників від теоретичних.

3. Створення високоурожайного потомства

При  використанні батьківськими формами сортів та гібридів  міжвидового походження,  одержано  високоурожайне потомство, як методом гібридизації, так і самозапиленням вихідних форм (табл.1).

Середню урожайність потомства понад 500 г/кущ  на протязі двох років в Інституті  картоплярства отримали в комбінаціях: 88.151-4 х Світанок київський, Gusto х Світанок київський, Gitte  х  77.583/16, Gusto х 77.583/16,  88.137/1 х 77.583/16, Бородянська рожева х Аdretta, Gusto х Бородянська  рожева та інші. Такі ж показники отримали і  при  самозапиленні сорту Світанок  київський  та гібрида 77.583/16. В цих комбінаціях  вищеплялась  найбільша кількість генотипів з урожайністю 751-1000 г/кущ і вище.

Середня урожайність потомства в  більшості  випадків була нижчою, в частині комбінацій займала проміжне місце, а в окремих - перевищувала середню обох батьківських форм - Gitte х 77.583/16, Granola х Зарево. В  цілому  чіткої  залежності  між  фенотиповим  проявленням  урожайності батьківських форм і потомства не виявлено.  Тому їх підбір на цю ознаку потрібно проводити за генотипом.

Потомства з  високою кількістю бульб з  куща (9,8-14 шт.) отримували  як методом гібридизації, так і самозапиленням вихідних форм: Gusto х Світанок київський, 77.583/16 х Невська, Бородянська рожева х Adretta,  Мавка х 88.151-4, Galina х Зарево,  Горлиця х Adretta, 88.151-4 х Adretta, Gitte х 77.583/16, І₁ Світанка  київського, І₁ Бородянської рожевої.

Середня  маса  бульби  гібридного  потомства була вищою, ніж від самозапилення. Так, в комбінаціях схрещувань 88.151-4 х Світанок київський, Gusto х Світанок київський, 77.583/16 х Воловецька середня маса бульби  становила 46,8 - 80,5 г,  а в потомстві від  самозапилення  Світанка   київського,  Бородянської  рожевої  і 77.583/16 -  36,7-60 г. Проте в потомстві від  самозапилення, як  і  при гібридизації, вищепляються  генотипи з високою середньою масою бульби.

Вивчення  потомства  в  різних  грунтово-кліматичних  зонах  і в різні за метеорологічними умовами роки дало змогу виявити їх реакцію на умови  зовнішнього  середовища,  оцінити  за  придатністю відбора генотипів для цих зон, пластичністю та стабільністю ознак.