ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЩОДО НЕЗАКОННОГО ВІДТВОРЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У статті 54 Конституції України декларується: “Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав… Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди…”

Відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” № 3792-XII від 23 грудня 1993 р. комп’ютерна програма є об’єктом авторського права, який охороняється та захищається в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Разом з існуванням такої охорони та захисту в українському суспільстві розповсюджені факти порушення авторського права, які виражаються у незаконному використанні комп’ютерних програм.

Держава, з метою забезпечення світових стандартів захисту авторського права, приєдналася до Всесвітньої конвенції про авторське право, Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів та Європейської конвенції про кіберзлочинність. Також у національному законодавстві була передбачена кримінальна відповідальність за незаконне відтворення,
розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних
програм … (ст. 176 КК України). Указом Президента України № 285/2001 від 27 квітня 2001 р. “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні” у структурі МВС України були створені підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій.

Зі створенням спеціальних підрозділів збільшилась кількість матеріалів попередніх перевірок співробітників ДСБЕЗ за фактами незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм, які надходять до слідчих підрозділів. У зв’язку з цим для більш ефективної роботи слідчих при розслідуванні кримінальних справ виникає необхідність у розробці методики розслідування таких злочинів, яка перетворюється на завдання науки криміналістики, з подальшим постійним її вдосконаленням, адаптацією до нових умов розвитку українського суспільства через узагальнення практичного досвіду розслідування.

Вітчизняні і закордонні вчені-криміналісти зробили значний внесок у вирішення цієї проблеми. Серед них Т.В. Авер’янова, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, В.Б. Вєхов, М.С. Вертузаєв, А.Ю. Головін, В.О. Голубєв, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, О.Н. Колесніченко, В.В. Крилов, В.К. Лисиченко, І.М. Лузгін, Г.А. Матусовський, Б.В. Романюк, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, В.В. Тіщенко, В.С. Цимбалюк, В.Ю. Шепітько та інші.

Вказані автори надали істотну наукову допомогу слідчій практиці, внесли багато нового в теорію і практику розслідування злочинів, створили підґрунтя для проведення подальших досліджень. Однак спеціальних досліджень щодо розслідування незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм в Україні не проводилося. Єдине вітчизняне криміналістичне дослідження, проведене в данному напрямі, є дисертація О.В. Таран “Криміналістичне забезпечення розслідування злочинної діяльності у сфері порушення авторського і суміжних прав” (2005 р.). Це дослідження актуальне і повне, але, на думку дисертанта, у ньому недостатньо приділяється уваги незаконному відтворенню та розповсюдженню комп’ютерних програм, адже близько 90% усіх порушень авторського права пов’язані саме з цим.

Незаконне відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм відрізняється від інших порушень авторського права природою комп’ютерних технологій, які так чи інакше використовуються при скоєнні цих злочинів. Тому їх доцільніше розглядати окремо від інших порушень авторського права.

Велика поширеність та суспільна небезпека порушень авторського права щодо незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм, відсутність комплексної методики розслідування вказаних злочинів зумовлюють актуальність даної теми та вибір її автором.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з пріоритетними напрямами боротьби зі злочинністю та Указами Президента України № 285/2001 від 27.04.2001 р. “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні” та №85/2002 від 30.01.2002 р. “Про невідкладні заходи щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності в процесі виробництва, експорту, імпорту та розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування”, а також Наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р. “Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практику діяльності органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” (п/п. 2.4. п. 2 “Боротьба зі злочинністю у сфері високих технологій. Проблеми інформаційного забезпечення”). Тему дисертації, зареєстровану у Переліку тем дисертаційних досліджень з проб-лем держави і права Академії правових наук України, відбито у плані науково-дослідної роботи Луганського державного університету внутрішніх справ та плані наукових досліджень кафедри криміналістики.

Мета і завдання дослідження. В дисертації поставлено за мету виявлення особливостей методики розслідування порушень авторського права щодо незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм.

Комплексність мети дослідження зумовила необхідність вирішення таких важливих завдань:

- визначення елементів криміналістичної характеристики незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм на основі узагальнення криміналістичної літератури, матеріалів кримінальних справ та матеріалів про відмову у порушенні кримінальних справ;

- розкриття необхідності оцінки матеріалів попередньої перевірки факту незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи;

- типізування слідчих ситуацій та версій початкового етапу розслідування і складення загального оптимального переліку процесуальних дій при розслідуванні вказаних злочинів;

- визначення особливостей тактики проведення окремих пріоритетних слідчих дій при розслідуванні означених злочинів;

- висвітлення необхідності використання спеціальних знань при розслідуванні незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм;

- з’ясування особливостей організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами правоохоронних органів при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним відтворенням та розповсюдженням комп’ютерних програм;

- окреслення взаємозв’язку та взаємозалежності слідчих дій та оперативно-розшукових заходів при розслідуванні таких злочинів.

Об’єктом дослідження є злочинна діяльність у сфері авторського права щодо незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм та конфронтуюча з нею діяльність з розкриття та розслідування злочинів зазначеної категорії.

Предметом дослідження є механізм вчинення незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм, особливості його розслідування на початковому етапі.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектичний метод наукового пізнання об’єктивної дійсності і базовані на ньому загальнонаукові та спеціальні методи. Під час дослідження було застосовано наступні методи:

- формально-логічний – для класифікації способів вчинення злочину;

- системно-структурний та наукової абстракції – для типізації та систематизації слідчих ситуацій;

- моделювання – для детального розгляду механізму слідоутворення та слідової картини при скоєнні незаконного відтворення комп’ютерних програм;

- статистичний і соціологічний – у процесі збирання, опрацювання й аналізу інформації за матеріалами розслідування конкретних кримінальних справ і матеріалами відмови в порушенні кримінальної справи.

Методи логіки (індукція, дедукція, аналіз, синтез) використані при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять у предмет дослідження.

Специфіка дослідження зумовила використання знань інших наук. При вирішенні поставлених завдань використовувались знання філософії, кримінального права, кримінального процесу, оперативно-розшукової діяльності, авторського права, кримінології, юридичної психології та інформатики.

За допомогою розробленої анкети та із застосуванням конкретно-соціологічного методу дисертантом було проведене опитування 150 слідчих та 150 оперативних працівників ДСБЕЗ різних областей України, які займаються виявленням і розслідуванням фактів незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм. Дисертантом досліджено 163 кримінальні справи у слідчих підрозділах та архівах судів різних областей України, зокрема, Луганської, Донецької, Харківської, Одеської, Миколаївської.

При підготовці дисертації використовувався особистий досвід автора на посаді оперуповноваженого спеціального міжрайонного відділу УДСБЕЗ УМВС України в Луганській області з обслуговування стратегічно важливих підприємств, за напрямом – боротьба з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є монографічним дослідженням, в якому на основі узагальнення існуючих положень криміналістичної методики розслідування злочинів, судової експертизи та досвіду слідчої, оперативно-розшукової та експертної практики були виявлені особливості методики розслідування порушень авторського права щодо незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм. Найважливішими серед обґрунтуваних теоретичних та методичних результатів слід назвати такі: 1) вперше в Україні була розроблена криміналістична характеристика порушень авторського права щодо незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм, де визначені, класифіковані та докладно розглянуті типові способи скоєння таких злочинів та інші елементи криміналістичної характеристики; розглянуті особливості проведення окремих пріоритетних слідчих дій при розслідуванні досліджуваних злочинів; складений загальний оптимальний перелік процесуальних дій при розслідуванні вказаних злочинів; визначені слідчі ситуації та типові версії початкового етапу розслідування; доведено взаємозв’язок та взаємозалежність слідчих дій та оперативно-розшукових заходів через сутність і значення оперативної інформації; 2) удосконалено завдання та запитання, які вирішуються комп’ютерно-технічною експертизою та експертизою, пов’язаною з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності; 3) набуло подальшого розвитку положення про співвідношення комп’ютерної інформації та її носія; удосконалення чинного законодавства, зокрема КПК та КК України, а також Закон України “Про авторське право і суміжні права”; використання спеціальних знань при розслідуванні незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у дослідженні обґрунтовані та сформульовані висновки, пропозиції та практичні рекомендації стосовно вдосконалення методики розслідування незаконного використання та розповсюдження комп’ютерних програм, які сьогодні вкрай потрібні слідчій практиці. Це підтверджується тим, що низка рекомендацій відразу була взята на озброєння відділом боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій УДСБЕЗ УМВС України в Луганській області та слідчими СУ УМВС України в Луганській області.

Викладені в дисертації положення, висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути застосовані у науково-дослідній роботі – у процесі наукових досліджень з проблем розробки та вдосконалення криміналістичних методик розслідування; у практичній діяльності на досудовому слідстві – при розслідуванні незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес ВНЗ МВС України при вивченні дисциплін “Криміналістика”, “Організація розслідування окремих видів злочинів” і для слухачів курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Висновки та пропозиції, зроблені у дисертації, можуть бути використані для підготовки наукових статей, монографій і навчально-методичних матеріалів з курсу криміналістики у ВНЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням дисертанта, у результаті якого були сформовані висновки, пропозиції та практичні рекомендації стосовно вдосконалення методики розслідування незаконного відтворення та (чи) розповсюдження комп’ютерних програм, а саме дисертантом розроблена криміналістична характеристика незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм; обгрунтована тактика проведенні окремих слідчих дій; запропоноване використання електронної ліцензійної угоди для підтвердження вини правопорушника.

Апробація результатів дисертації. Положення, висновки, пропозиції та рекомендації дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедр криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ та Донецького юридичного інституту ЛДУВС.

Оприлюднення основних положень та результатів дисертації відбулося на Міжнародній науково-практичній конференції “Виявлення, фіксація та використання доказів у процесі досудового слідства” (м. Луганськ, жовтень 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародне співробітництво у боротьбі з комп’ютерною злочинністю: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Донецьк, травень 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві” (м. Харків, березень 2003 р.); Науково-практичній конференції “Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки: проблеми кваліфікації, розкриття, розслідування та попередження” (м. Луганськ, листопад 2004 р.); Міжнародній інтернет-конференції “Досудове слідство: організаційні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми” (м. Сімферополь, 2004 р.); Постійно діючому семінарі “Методологічні проблеми теорії та практики оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах” (м. Луганськ, жовтень 2004 р., травень 2005 р., вересень 2005 р., травень 2006 р.), третій Міжвузівській науково-практичній конференції “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, березень 2003 р.).

Публікації. Основні положення та висновки викладені у 11 наукових статтях, 8 з яких опубліковано у збірниках, що входять до переліку фахових видань, у 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 240 сторінок, додатків 17 сторінок (6 додатків), список використаних джерел 43 сторінки (431 найменувань).