ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННИХ ДІЯНЬ З ОТРУЙНИМИ ТА СИЛЬНОДІЮЧИМИ РЕЧОВИНАМИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Протягом останніх років в Україні спостерігається стійка тенденція до загострення проблем, пов’язаних з незаконним обігом заборонених предметів та речовин, до яких відносяться не тільки наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, але й отруйні та сильнодіючі речовини. Так, за даними Департаменту інформаційних технологій МВС в Україні за останніх п’ять років (2002 – 2006) кількість злочинів, що виявляються (реєструються) за ст. 321 КК України, зросла майже в два рази: з 403 (за 2002 р.) до 767 (за 2006 р.), в окремих областях ріст злочинності в цій галузі значно стрімкіший: в Запорізькій області – з 18 злочинів на рік (2002) до 132 (2006), в Луганській – з 25 (2002 р.) до 98 (2005 р.) та 71 (2006 р.), в Полтавській – з 1 – 2 (2002 – 2003 рр.) до 56 (2005 р.) та 87 (2006 р.) тощо. Суспільна небезпека таких дій полягає в можливості спричинення отруйними та сильнодіючими речовинами, що знаходяться в незаконному обігу, таких наслідків, як важкі отруєння і смерть людей, окрім цього, масштаби незаконного збуту деяких речовин, що вживаються замість наркотиків (зокрема, трамадола), викликають побоювання щодо збереження генетичного здоров’я нації.

Забезпечення всебічного, повного, об’єктивного, швидкого та ефективного розслідування незаконних діянь з отруйними та сильнодіючими речовинами обумовлюється необхідністю розробки сучасної криміналістичної методики розслідування цих злочинів, знанням і творчим застосуванням цієї методики практичними працівниками правоохоронних органів.

Питання щодо вдосконалення методики розслідування окремих видів злочинів досліджувались такими вченими, як Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєл­кін, О.М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, І.Ф. Герасимов, В.Г. Гон­ча­рен­ко, В.А. Жу­­­равель, А.В. Іщенко, О.Н. Колесніченко, В.П. Колонюк, В.О. Ко­но­ва­ло­ва, В.С. Кузьмичов, В.К. Лисиченко, Г.А. Матусовський, О.В. Одерій, М.Я. Се­гай, М.О. Селіванов, С.І. Тихенко, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков. Проте проблеми розслідування незаконних діянь з отруйними та сильнодіючими речовинами на сьогодні ще залишаються малорозробленими. Окремі питання, присвячені обігу деяких отруйних та сильнодіючих речовин, їх дослідженню, розглядалися головним чином в журнальних статтях О.В. Артамонової, Н.М. Косміної, Т.С. Кравчиної, В.О. Ша­по­ва­ло­вої, В.В. Ша­по­валова, а також в літературі, що присвячена судово-медичній експертизі. В підручниках з криміналістики автори обмежуються практично лише включенням фрази «…та отруйних, сильнодіючих речовин» в назву окремих параграфів, що присвячені методиці розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Чимало наведених в них положень пев­ною мірою втратили свою актуальність через зміни в законодавстві і суспільних відносинах, що ними регулюються; вони не можуть враховувати особ­ливості сучасної злочинності, криміногенну обстановку, що склалася на сьогодні, нові способи підготовки, скоєння та приховування злочинів в цій галузі.

Отруйні та сильнодіючі речовини відмежовані законодавцем від наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, на них розповсюджується правовий режим, встановлений спеціальними нормативними актами, а не Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів». Специфіка галузей обігу отруйних та сильнодіючих речовин (які значно ширші за наркотичні засоби), їх законодавчого регулювання в Україні, особливості складу злочину визначають необхідність виділення незаконних діянь з такими речовинами в окрему групу та розробки окремої методики їх розслідування із залученням знань в області хімії, фармакології, медицини, технології виробництва, бухгалтерії тощо. Відповідальність за незаконні діяння, де задіяні отруйні та сильнодіючі речовини, передбачено кількома статтями Кримінального кодексу України, але більшість з них стосується використання таких речовин як знарядь чи засобів скоєння злочину, безпосередньо як незаконні діяння з отруйними та сильнодіючими речовинами слід характеризувати лише ст. 201 та ст. 321 КК, де зазначені речовини є предметом злочину. В цьому дисертаційному дослідженні розглядаються особливості розслідування незаконних діянь, відповідальність за які передбачено ст. 321 КК. Контрабанда ж отруйних та сильнодіючих речовин (ст. 201 КК) робить акцент саме на незаконне переміщення перелічених у статті предметів (в тому числі й отруйних та сильнодіючих речовин) через митний кордон України та не має якоїсь специфіки щодо отруйних та сильнодіючих речовин, хоча окремі положення цієї роботи можуть бути використані при розслідування контрабанди останніх.

Особливу увагу в методиці необхідно приділити саме початковому етапу розслідування, бо він характеризується відносною нетривалістю, інтенсивністю та невідкладністю провадження слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, обмеженістю інформації про злочин та особу, яка його скоїла. Це, в свою чергу, впливає на кількість та зміст висунутих слідчих версій, планування розслідування. Початковий етап розслідування, зокрема незаконних діянь з отруйними та сильнодіючими речовинами, є періодом найбільш напруженої діяльності слідчого, оперативних працівників та інших учасників процесу, ухвалення нерідко ризикованих рішень, величезної витрати сил і засобів в умовах дефіциту часу. В цей період відбуваються інтенсивні дії щодо збирання, перевірки і оцінки доказів про обставини скоєння злочину та винну особу, заходи з розшуку і затримання особи, що вчинила злочин, але його результативність часто залежить від правильної організації і наукової методики його проведення.

За відсутністю зазначеної детальної методики (за період 1900 – 1998 рр. не видано жодного посібника, не захищено жодної дисертації з теоретичних та практичних проблем методики розслідування виготовлення, придбання, зберігання або збуту отруйних і сильнодіючих речовин, зокрема в Україні) на практиці використовують методику розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, але не дуже вдало, бо більшість незаконних діянь залишаються невикритими, а виявляються і розслідуються лише ті, які схожі за способами скоєння із злочинами з наркотиками (збут чи порушення правил відпуску лікарських засобів з аптек) або виявляються у зв’язку з розслідуванням інших злочинів (контрабанда, корисливо-насильницькі злочини тощо).

 Отже вибрана тема дисертації є актуальною, не дослідженою належним чином в криміналістиці, а тому потребує комплексного підходу й більш ґрунтовного розгляду, що зумовило її вибір.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційн­е дослідження виконано згідно з планами науково-дослідницьких робіт кафед­ри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ і є скла­довою частиною «Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007 – 2009 роки», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 груд­ня 2006 р. № 1767, та виконання Указу Президента України від 21 липня 1994 р. № 396/94 «Про невідкладні заходи щодо посилення бо­ротьби зі злочинністю».