ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ НЕДОПУСТИМОСТІ ПОВОРОТУ ДО ГІРШОГО

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження.В сучасних умовах розвитку кримінально-процесуального законодавства, розробки проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України (далі –  проекту КПК), що має на меті створення в Україні судочинства охоронного типу, особливого значення набувають питання розширення і зміцнення процесуальних гарантій охорони прав та законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві. При цьому чіткої визначеності та правової регламентації і захисту вимагають, перш за все, права тих суб\\\'єктів кримінально-процесуальної діяльності, щодо яких у встановленому законом порядку висунуто обвинувачення у вчиненні злочину і які є потерпілими від злочину. Рівень правової захищеності цих осіб характеризує сутність та спрямованість кримінально-процесуальної діяльності, орієнтування її виключно на розслідування злочину та встановлення особи, винної у його вчиненні, і на пріоритетний захист прав та законних інтересів осіб, які приймають в ній участь.

 В цьому плані дослідження окремих інститутів кримінально-процесуального права, що входять до правових механізмів захисту прав людини, має не тільки доктринальне, а й важливе практичне значення. Одним з таких інститутів в системі процесуальних гарантій захисту прав та законних інтересів обвинуваченого і, насамперед, реалізації його права на захист, є інститут недопустимості повороту до гіршого. Він виступає важливою гарантією одного з найбільш ґрунтовних, основоположних  прав обвинуваченого - його права на захист і, водночас, гарантією правосуддя, забезпечуючи своєчасне виявлення і виправлення слідчих та судових помилок та успішне виконання завдань кримінального судочинства України в цілому.

Значний внесок у дослідження зазначених проблем зробив М.І.Бажанов. Його роботи, в яких закладені ідеї щодо поняття та структури обвинувачення, порядку його зміни, стали теоретичним підгрунтям даної праці. Різні аспекти вказаної проблематики були об\\\'єктом наукових досліджень Ю.П.Алєніна, С.А.Альперта, В.П.Бойка, І.В. Вернидубова, В.Г.Гончаренка, П.М.Давидова, О.Я.Дубинського, В.С. Зеленецького, З.З.Зінатулліна, Л.М.Карнєєвої, О.М.Ларіна, Л.М.Лобойка, П.А. Лупинської,  В.Т.Маляренка, О.Р.Михайленка, М.М.Михеєнка, В.В.Молдована, Я.О. Мотовиловкера, В.Т.Нора, Г.М.Омельяненко, П.Ф. Пашкевича,  І.Л.Петрухіна, І.Д. Перлова, Д.А.Постового, Р.Д. Рахунова, А.Л. Рівліна, В.М.Савицького, В.О.Середи, М.І.Сірого, А.В. Смірнова, М.С. Строговича,  Ф.Н.Фаткуліна, М.Ю.Черкової,  В.П.Шибіка та інших. Разом з тим, проблема реалізації інституту недопустимості повороту до гіршого потребує комплексного аналізу та переосмислення на підставі чинного, суттєво оновленого законодавства України.

Посилення ролі суду в кримінальному процесі, пріоритетність захисту прав і свобод учасників судочинства, розширення змагальності  вимагають нових теоретичних підходів до розгляду нормативного змісту гарантій права обвинуваченого на захист і постановлення справедливого рішення суду, однією з яких є інститут недопущення повороту до гіршого. Проблеми його реалізації в різних стадіях кримінального процесу, на жаль, не отримали однозначного вирішення в теорії, що не може негативно не позначитися на правозастосовчій практиці.   

Наведені положення обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження, і актуальність наукового аналізу правової природи інституту недопустимості повороту до гіршого, специфіки його реалізації на різних стадіях кримінального процесу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації діяльності суду і правоохоронних органів» (номер державної реєстрації 0106И002293).Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол №5 від 28.12.2000 р.).