ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПЕВНИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інститут ліцензування є одним із провідних інститутів у системі регулювання господарської діяльності, що набув важливого значення в період переходу до ринкової економіки в Україні. Проведення економічної реформи в Україні об'єктивно вимагає посилення ролі законів у правовому регулюванні господарської діяльності, у тому числі ефективного правового регулювання ліцензування. Система ліцензування в Україні знаходиться в процесі становлення. Закладено її нормативну базу, продовжується формування системи органів, які здійснюють ліцензування. Однак цей процес йде досить складно і суперечливо, з невиправданими витратами і збоями, що відображає проблеми і труднощі української економіки в період трансформації.

Ліцензування регулюють Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р., Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. (далі – Закон), а також численні інші нормативно-правові акти, що враховують особливості ліцензування конкретних видів діяльності.

Введення єдиного порядку ліцензування на рівні Закону не вирішило всіх проблем у цій сфері. Так, в жодному з чинних нормативно-правових актів не наведено визначення окремих понять у сфері ліцензування, не вироблені критерії віднесення того або іншого виду діяльності до числа тих, що підлягають ліцензуванню, не встановлена процедура визнання виду діяльності такою, що підлягає ліцензуванню тощо. Це свідчить про те, що в законодавстві недостатньо розроблена правова концепція ліцензування господарської діяльності, що, у свою чергу, є відображенням проблеми відсутності правового забезпечення необхідного балансу між державним регулюванням економіки і створюваними в процесі реформ новими ринковими механізмами.

Отже, в правовому регулюванні ліцензування недостатня системність, є недоліки, які вказують на необхідність комплексного наукового дослідження проблем ліцензування та його правової основи.

Своєчасність аналізу правових аспектів ліцензування обумовлюється також слабкою науково-теоретичною розробленістю проблеми ліцензування.

Питанням правового регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності в науці господарського права не приділяється досить уваги. Лише окремі правові аспекти ліцензування розроблені у науково-теоретичних дослідженнях, зокрема, в роботах А.П. Альохіна, І.І. Єремєєнко, А.П. Герасимова, А.В. Губанова, Р.І. Денисова, М.І. Єропкина, А.Н. Кормалицького, Д.В. Осинцева, Г.А. Туманова. Разом з тим багато теоретичних та практичних питань ліцензування не розроблені або недостатньо розроблені в науковій літературі. Зокрема, відсутні наукові дослідження проблем сутності ліцензування, поняття ліцензійних правовідносин, контролю і нагляду у сфері ліцензування, а також юридичної відповідальності за порушення законодавства про ліцензування.

Вищенаведене свідчить про актуальність та доцільність дослідження питань правового регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України на 2001-2005 рр. Тема дослідження є складовою частиною комплексної теми „Правові проблеми розвитку сучасної української держави”, що розроблялась науковцями Одеської національної юридичної академії та зареєстрована в Державному реєстрі за № 01010001195, в якій дисертантка брала участь як співвиконавець. У межах зазначеної теми авторкою проведено дослідження правових засад ліцензування певних видів господарської діяльності, на підставі якого виявлено основні проблемні питання правового регулювання ліцензування господарської діяльності та обґрунтовано шляхи їх вирішення.