ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація проголошеного Конституцією України курсу на становлення України як правової держави залежить від низки факторів, одним з яких є розвиток недержавної форми судочинства як невід’ємної складової забезпечення демократичних засад суспільного життя та ефективного функціонування соціально орієнтованої економіки. Можливості інтеграції України до міжнародних та європейських інституцій, в т.ч. Світової організації торгівлі, також залежать від того, наскільки правові та інституційні засади організації економічної діяльності в Україні будуть відповідати загальновизнаним принципам демократичності, сформульованим Організацією Об’єднаних Націй та її спеціалізованими організаціями. Практика функціонування недержавної форми судочинства щодо розгляду господарських спорів показує її достатньо прогресивний характер. Порівняно з державними судами загальної юрисдикції вона має низку переваг. Це, по-перше, оперативність вирішення спорів, сприяння, тим самим, господарському обігу, стабілізації господарських відносин, а отже і покращенню результатів господарської діяльності, по-друге, розширення можливостей реалізації права на судовий захист, а отже і розширення доступу людини до системи правосуддя, по-третє, обмеження монополізму державних судів, а отже і зменшення корупційного тиску на суб’єктів господарювання, по-четверте, демократичність процесу розгляду спорів - обрання суду та суддів за згодою сторін, вплив останніх на формування правил розгляду спорів тощо.

У той же час стан розвитку недержавного судочинства у сфері господарювання в Україні далекий від задовільного. Питома вага кількості господарських спорів, що розглядаються в третейських судах, залишається незначною. За даними соціологічних опитувань суб‘єктів господарської діяльності, робота третейських судів ще не є рівноцінним заміщенням державних судів і, головним чином, через певні недоліки у правовому регулюванні третейського розгляду спорів, усунення яких конче потрібне і якомога швидше. Адже недержавну форму судочинства можна розглядати як найважливіший засіб вирішення спорів, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, та чинник подальшого розвитку судочинства на основі загальносвітових стандартів.

Як показує практика, наявна нормативно-правова база третейського розгляду спорів не в повній мірі відповідає потребам господарської практики. При цьому мається на увазі не тільки спеціальне законодавство про цю форму судочинства, але й інші нормативно-правові акти, що регулюють суміжні сфери суспільних відносин (діяльність державних судів тощо). Це вказує на необхідність системних, комплексних досліджень правового регулювання щодо третейського розгляду господарських спорів, який здійснюється в Україні третейськими судами і Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС при ТПП України).

У науковій літературі, як показує аналіз, переважають дослідження питань функціонування однієї з форм недержавного судочинства - міжнародного комерційного арбітражу. Ці питання досліджувалися у працях Т.С. Кисельової, Ю.Д. Притики, В.В. Комарова, І.Г. Побірченка, А.В. Цират, Г.А. Цират та ін.         Щодо розгляду господарських спорів третейськими судами, окремі питання досліджувалися у працях В.К. Мамутова, І.Г. Побірченка, Г.В. Пронської та ін. Однак комплексні, з єдиних методологічних позицій дослідження правового регулювання третейського розгляду господарських спорів спорідненими за своєю юридичною природою третейських судів і МКАС при ТПП України не проводилися. Між тим, саме цей зріз функціонування недержавного судочинства набуває особливого значення. З одного боку, спеціальне законодавче урегулювання третейського розгляду господарських спорів надає великого потенційного заряду для вирішення, перш за все, ряду проблем економіки України, як внутрішніх (забезпечення суспільного господарського порядку), так і зовнішніх. І цю потенційну юридичну можливість доцільно дослідити через призму господарсько-правового бачення, що сприятиме ефективній її реалізації. З іншого боку, звернення до третейського розгляду господарських спорів (арбітражу) МКАС при ТПП України є достатньо важливим, оскільки практикою десятирічного його функціонування накопичено певний досвід, який може бути використаний у процесі вдосконалення третейського розгляду господарських спорів в Україні, зокрема, шляхом уніфікації його правового регулювання.

Вищевикладеним зумовлюється вибір теми дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов‘язана з планами науково-дослідної роботи Інституту права ім. Володимира Великого МАУП на 2002-2004 роки - аспект „Правове забезпечення господарсько-процесуальної діяльності” в рамках загальної теми „Правове забезпечення управління персоналом”. У межах зазначеної теми дисертант як співвиконавець здійснив дослідження правового регулювання третейського розгляду господарських спорів та розробив пропозиції щодо його удосконалення.