ПРИНЦИП НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ І ПІДКОРЕННЯ ЇХ ТІЛЬКИ ЗАКОНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону є загальною ознакою суддів в демократичному суспільстві, демократичною засадою кримінального процесу, важливою умовою судового захисту прав людини та основних свобод.

Міжнародно-правові документи загального характеру, зокрема ст.10 Загальної декларації прав людини (1948 р.), ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (1950 р.), ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 р.) передбачають право на справедливий судовий розгляд і неодмінно підкреслюють такі властивості суддів, як незалежність та безсторонність. В Основних принципах незалежності судових органів (1985 р.) підкреслюється, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або інших законах країни (п.1). У резолюції № 40/146 від 13 грудня 1985 р. Генеральна Асамблея ООН запропонувала урядам дотримуватися Основних принципів та впроваджувати їх у національне законодавство і практику правозастосування. Вступивши до складу Ради Європи, Україна повинна виконати взяті на себе зобов’язання, що наведені у висновку ПАРЄ № 190 (1997 р.). Одним з таких зобов’язань і є забезпечення і дотримання принципу незалежності суддів. Поряд з цим положення міжнародно-правових документів не повинні служити підставою для зміни національного законодавства в бік зниження рівня вже досягнутих в окремих країнах гарантій незалежності суддів (п.1.1. Європейської хартії про статус суддів).

У цьому зв’язку актуальність теми дисертації обумовлюється необхідністю осмислення на теоретичному, правотворчому і правозастосовному рівнях міжнародно-правових стандартів незалежності суддів та проблем їх конкретизації і реалізації у кримінально-процесуальному законодавстві України і в практиці його застосування.

Найважливішим кроком в цьому напрямку було прийняття Конституції України (1996 р.), в якій гарантовано незалежність і недоторканність суддів та заборонено вплив на суддів у будь-який незаконний спосіб (ст.126). КПК України закріплює положення , що судді вирішують кримінальні справи на основі закону, в умовах, що виключають сторонній вплив на суддів (ст.18). У Законі України “Про статус суддів” зазначається, що незалежність суддів забезпечується також передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді; недоторканністю суддів (ст.11). Аналогічні положення містяться у Законі України “Про судоустрій України”(п.7 ст.14). Тому саме зараз необхідний новий підхід до визначення поняття, структури і змісту принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі, дослідження гарантій його реалізації.

Незважаючи на те, що окремі проблеми незалежності судової влади і суддів, як її носіїв, в різні часові періоди були предметом вивчення ряду вчених, комплексне наукове дослідження принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі в Україні не провадилось. Немає й фундаментальних досліджень юридичної природи, структури і змісту незалежності суддів як правового інституту, а також сутності службових прав, обов’язків, повноважень і правосуб'єктності судді у відповідності з міжнародно-правовими актами. Між тим належне законодавче визначення гарантій цього принципу у кримінальному процесі є вирішальним кроком до становлення дійсно незалежної судової влади, здатної забезпечити надійний захист прав та основних свобод людини. Усе викладене й визначає актуальність теми даної наукової праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка на тему: “Проблеми удосконалення законодавства про судоустрій та судочинство” (номер державної реєстрації 97165).