ПРОФІЛАКТИЧНА ФУНКЦІЯ МІЛІЦІЇ ЯК ОРГАНУ ДІЗНАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається необхідністю активно протидіяти злочинності, рівень якої в Україні за останні роки залишається стабільно високим. Криміналізація суспільства, розвиток організованої злочинності, корупція, омолодження злочинності загрожують стабільному розвитку української держави. У теперішній час важливо не тільки активно протидіяти злочинності, але й ефективно запобігати вчиненню нових злочинів, усувати їх причини і умови, як загальносоціальні, так і ті, що сприяють вчиненню кожного конкретного злочину. У цьому контексті, звернення до проблеми профілактики злочинів як функції процесуальної діяльності міліції є актуальним, зважаючи на недостатній рівень досліджень по цій тематиці, необхідність пошуку найбільш оптимальних шляхів подолання криміногенних обставин за допомогою наукового узагальнення теорії і практики процесуальної діяльності міліції із встановлення і усунення обставин, що сприяли вчиненню злочину.

За даними МВС України, у 2008 р. органами дізнання було порушено 105405 кримінальних справ, з них лише у 5523 кримінальних справах виносились подання про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, що свідчить про недостатній рівень виконання органами дізнання профілактичної функції. Органами дізнання було зупинено провадженням 45062 кримінальні справи. Такі справи не направляються до слідчого відділу для провадження досудового слідства і в них лише орган дізнання може вжити заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, тому роль органу дізнання у здійсненні профілактичної функції незаперечна.

Однією з причин негативних явищ у роботі органів дізнання є недосконалість чинного законодавства, що регламентує виявлення і усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину. Зокрема, завдання кримінального судочинства (ст.2 КПК України) не передбачають запобігання злочинам; причини і умови, які сприяли вчиненню злочину не включені до предмету доказування у кримінальній справі. Все це сприяє недостатній роботі органів дізнання із запобігання злочинів. Цьому ж сприяє, відсутність в наукових джерелах комплексних досліджень щодо профілактичної функції міліції як органу дізнання. Окремі положення даного правового явища висвітлювалися в роботах Ф.А. Абашевої,  А.А. Алексєєва, С.А. Альперта, В.Н. Асанова, В.Д. Арсеньєва, Ю.М. Антоняна, О.В. Бауліна, В.П. Бож’єва, М.І. Бажанова, А.П. Бондаря, Н.І. Вєтрова, С.І. Гирька, Ю.М. Грошевого, Н.І. Жуковської, А.Я. Дубинського, А.П. Дербеньова, О.М. Джужи, Г.Г. Зуйкова, А.П. Закалюка, В.С. Зеленецького, А.Ф. Зелінського, І.І. Карпеца, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, М.Ч. Когамова, Г.К. Кожевникова, І.П. Козаченка, І.М. Костенка, М.В. Костицького, М.А. Кокорєва, В.М. Кудрявцева, О.М. Ларіна, Л.М. Лобойка, В.К. Лисиченка, Ф.А. Литвака, Ф.А. Лопушанського, В.Т. Маляренка, Л.П. Макушенка, П.І. Мінюкова, О.Р. Михайленка, П.П. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.В. Молдована, В.В. Морозова, О.І. Михайлова, П.А. Лупинської, В.В. Назарова, В.Т. Нора, М.А. Погорецького, А.І. Рощіна, О.Є. Омельченка, Г.М. Омельяненко, А.П. Сафонова, С.М. Стахівського, М.С. Строговича, М.І. Сірого, З.Д. Смітієнко, В.М. Тертишника, Л.Д. Удалової, П.В. Цимбала та ін.

Однак спеціальних досліджень проблеми профілактичної функції міліції як органу дізнання ще не проводилось. На сьогодні залишається не розв’язаною низка питань, що пов’язані з сутністю профілактичної функції міліції як органу дізнання; засобами здійснення і контролю за цією функцією. Все це й зумовлює актуальність теми дослідження.