ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Програмно-цільовий метод державного управління регіональним розвитком набуває дедалі більшого значення та актуальності, і розглядається, як один із визначальних напрямів удосконалення механізмів державного управління.

Застосування програмно-цільового методу у регіональному плануванні та управлінні дозволяє: подолати негативні тенденції регіонального розвитку визначити орієнтири розвитку регіону скоординувати роботу органів влади різних рівнів та громадськості для досягнення стратегічних цілей та завдань, ефективно вирішувати комплексні регіональні проблеми. Також, використання способів і засобів програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком дає можливість суб'єктам управління, які здійснюють управлінсько-розпорядчу діяльність, визначати напрями та цілі розвитку регіону на довгостроковий, середньостроковий та короткостроковий періоди, формувати необхідну кількість завдань і заходів (дій) з оптимальним використанням матеріальних, трудових, часових, інформаційних та інших ресурсів, здійснювати моніторинг їх виконання та вирішення регіональних проблем.

Незважаючи на широке застосування цього методу на рівні регіону, практика застосування засвідчує його недостатню результативність для регіонального розвитку. Основними причинами такої ситуації є: несистематизоване нормативно-правове та методичне забезпечення, недосконалість процесу організації програмно-цільового управління, недостатня професійна компетенція суб'єктів програмно-цільового управління та низький рівень контролю за реалізацією програмно-цільового управління.

Проблеми регіонального розвитку та програмно-цільового управління досліджувалися вітчизняними та зарубіжними науковцями. Вагомий внесок у дослідження цієї проблематики зробили такі вчені, як: В. Авер'янов, Г. Атаманчук, I. Беганська, В. Бакуменко, З. Варналій, О. Васильева, Р. Войтович, Л. Дідківська, М. Долішній, I. Дробот, В. Керецман, О. Коротич, В. Куйбіда, I. Куліш, О. Кучабський, М. Лесечко, О. Лазор, В. Мамонова, Є. Матвіїшин, О. Осауленко, С. Саханенко, Д. Стеченко, О. Сушинський, Ю. Шаров та інпгі.

Серед зарубіжних вчених, які досліджували процеси стратегічного планування та програмно-цільового методу управління, варто відзначити праці таких, як: I. Ансофф, О. Атаманова, К. Вайс, Е. Ведунг, Д. Веймер, Е. Вайнінг, У. Ізард, У Кінг, Д. Кліланд, Б. Крозбі, Б. Мільнер, Б. Райзберг, Г. Райт, В. Рапопорт, Н. Ратнер, О. Цвікілевич, А. Чистобаев та інші.

Проте, саме процес реалізації програмно-цільового методу державного управління у контексті регіонального розвитку - ще недостатньо науково розроблений. Результативність застосування цього методу для регіону визначається комплексом чинників: налагодженим, і чітко організованим процесом реалізації, наявністю ресурсного забезпечення та залученням громадськості до його реалізації. Необхідність побудови оптимальної моделі програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком, власне, обумовила вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах наукових тем Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України: "Механізми формування соціального капіталу в Україні" (державний обліковий номер 0209U005003) та "Механізми державного впливу на соціально-економічний розвиток регіону" (державний обліковий номер 0211U000384). Роль автора полягала у дослідженні програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком, узагальненні принципів розробки програм та визначенні критеріїв їх ефективності.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття теоретико-методологічних особливостей застосування програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком та формування практичних рекомендацій з його удосконалення. Для досягнення визначеної мети сформовано такі основні завдання:

-  розкрити значення поняття “програмно-цільовий метод державного управління регіональним розвитком";

-  систематизувати нормативно-правове забезпечення програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком;

-  проаналізувати особливості формування стратегії та програм розвитку регіону (на матеріалах Львівської області) та оцінити етапи програмно-цільового методу державного управління реалізацією регіональних програм;

-  визначити вимоги та здійснити оцінку професійної компетенції суб'єктів управління у сфері застосування програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком;

-  розробити схему оцінювання результативності програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком та дослідити вплив цільових комплексних програм на соціально-економічний розвиток регіону;

-  запропонувати організаційні підходи до удосконалення процесу реалізації програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком та напрямки підвищення професійної компетенції його суб'єктів.

Об'єктом дослідження є процес функціонування механізмів державного управління на регіональному рівні.

Предметом дослідження є програмно-цільовий метод в державному управлінні регіональним розвитком.

Методи дослідження. У роботі використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: аналізу синтезу - для деталізапії об'єкта дослідження; ретроспективний та порівняльний - у дослідженні розвитку програмно-цільового методу державного управління та значення програмно-цільового методу управління; систематизації - для розподілу законодавчого забезпечення методу за критерієм предметного регулювання; узагальнення - для розкриття теоретичних засад програмно-цільового управління; моделювання - для розроблення напрямків удосконалення організації програмно-цільового управління; опитування, зокрема експертного опитування - для оцінки етапів програмно-цільового методу державного управління реалізацією регіональних програм, для оцінки професійної компетенції суб'єктів управління у сфері застосування програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком; статистичного аналізу - для аналізу даних регіонального розвитку; кореляційного аналізу - для дослідження взаємозв'язку та впливу цільових комплексних програм на соціально-економічний розвиток регіону; графічного - для наочного зображення тенденцій програмно-цільового управління.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена вирішенням важливого наукового завдання, яке полягає у напрацюванні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо використання програмно-цільового методу у державному управлінні регіональним розвитком. У дисертації

вперше:

-  розкрито значення поняття "програмно-цільовий метод державного управління регіональним розвитком" як спеціального методу у механізмах державного управління, комплексу прийомів та засобів впливу суб'єктів управління (органів центральної та місцевої виконавчої влади) - на об'єкти (галузеві напрямки регіонального розвитку), що дозволяє застосувати цей метод для покращення цілепокладаючої функції управління; запропоновано підхід до систематизації нормативно-правового забезпечення програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком (інкорпорації) за критерієм предметного регулювання, що дозволяє упорядкувати та згрупувати законодавчі норми, з метою підвищення ефективності реалізації цього методу управління;

-  представлено процес реалізації програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком у вигляді комплексу матриць, які характеризують інструментально-технологічне забезпечення цього процесу що дозволить оптимізувати виконання функцій управління органами влади;

удосконалено:

-  систему найбільш значимих вимог до професійної компетенції суб'єктів управління у сфері застосування програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком, розроблено органіграми кваліфікаційних вимог до претендентів на зайняття посад в обласних державних адміністраціях та пропозиції щодо підвищення кваліфікаційного рівня працівників різних категорій посад обласних державних адміністрацій, які беруть участь у процесі реалізації програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком;

-  схему оцінювання результативності програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком, відповідно до якої оцінювання здійснюється за такими етапами: аналіз динаміки ресурсного забезпечення; дослідження динаміки результативних показників; співвідношення ресурсного забезпечення програм та результативних показників регіонального розвитку; порівняння результатів програм із цілями та завданнями; співставлення результатів та завдань програм із визначеними проблемами;

одержали подальший розвиток:

-  організаційні підходи до удосконалення процесу реалізації програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком, зокрема - обґрунтовано доцільність формування Ради стратегічного розвитку регіону (області) та Комітету моніторингу програм регіонального розвитку;

-  система забезпечення організаційних зв'язків та співпраці на регіональному рівні між органами влади і громадськістю у процесі формування стратеги та програм регіонального розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому що теоретичні положення, висновки та рекомендації, розроблені автором та запропоновані в дисертації, можуть бути використані для: удосконалення процесу реалізації програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком, покращення організаційних та комунікаційних зв'язків при розробці стратегії та програм регіонального розвитку. Практична значимість дисертаційного дослідження визначається комплексністю рекомендацій щодо покращення функціонування управлінської системи на рівні регіону в умовах застосування програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком.

Результати дисертаційної роботи використані у розробці навчально-методичних матеріалів для Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних установ, підприємств й організацій Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (акт про впровадження від 17.02.2011 p.).

Матеріали наукового дослідження використані Стрийською районною радою для розробки програм району (акт про впровадження від 25.02.2011 p.).

Рекомендації щодо застосування методичного підходу до формування програм регіонального розвитку; запропоновані напрямки та критерії контролю за ефективністю реалізації державних та обласних програм, орієнтовані на визначення цілей та завдань програм; результати експертного дослідження щодо оцінки ефективності програмно-цільового управління у Львівській області - використані у роботі Комісії Львівської обласної ради з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (довідка про впровадження від 18.03.2011 р., №01-вих.-108).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним, завершеним дослідженням, у якому вирішується важливе наукове завдання щодо підвищення ефективності застосування програмно-цільового методу державного управління регіональним розвитком. Результати, висновки, пропозиції та рекомендації одержані автором особисто.

Апробація результатів роботи. Основні ідеї, положення та висновки дисертаційного дослідження були апробовані дисертантом у виступах на наукових і науково-практичних конференціях: щорічній науково-практичній конференції за міжнародною участю "Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія", м. Львів, 2005; щорічній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні", м. Львів, 2006; науково-практичній конференції за міжнародною участю “Україна і Європейський Союз: шляхи та напрями зближення і співпраці", Львів 2006; науково-практичній конференції за міжнародною участю "Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування", м. Київ, 2007; VIII Міжнародному науковому конгресі "Державне управління та місцеве самоврядування", м. Харків, 2008; науково-практичній конференції за міжнародною участю “Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування", м. Львів, 2008; науково-практичній конференції за міжнародною участю “Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій", м. Львів, 2009; науково-практичній конференції за міжнародною участю "Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика”, м. Львів, 2010; науково-практичній конференції “Фінансові механізми сприяння розвитку регіонів", м. Львів, 2010.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 15 наукових працях, із них: 6 статей - у фахових наукових виданнях з державного управління.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 249 сторінок, із них - 172 сторінки основного тексту. Список використаних джерел складається з 268 найменувань на 32 сторінках.